Голосування за закон про мобілізацію: визначені терміни у Верховній Раді

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Ці ракети стануть важливим елементом у протидії російським ракетним атакам та удосконаленні системи ППО. Згідно з заявами американських чиновників, ці поставки повинні задовольнити потреби України в протиповітряній обороні до кінця 2024 року.

Наразі понад 7 мільярдів доларів США, виділених Пентагоном на військову допомогу Україні, залишаються невикористаними. Водночас, ще більше 2 мільярдів доларів США виділено для довгострокових контрактів на поставку оборонного обладнання.

Ці поставки є частиною стратегії адміністрації Байдена щодо зміцнення оборонної позиції України перед можливими переговорними процесами, що можуть бути ініційовані після січня 2024 року. Представники уряду США планують завершити передачу решти військової допомоги до квітня наступного року, прагнучи надати Україні потужнішу позицію для перемовин.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла Олена Мошинець, кандидатка біологічних наук і старша наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. За її словами, такі відмови зумовлені страхом європейських лікарень перед інфекціями, які неможливо вилікувати доступними засобами.

Мошинець пояснила, що в європейських медичних установах використовують нові антибіотики для лікування резистентних штамів, однак українські бактерії вже встигли стати стійкими навіть до таких сучасних препаратів, зокрема до цефідероколу — одного з найновіших антибіотиків. Це змушує європейські клініки скорочувати програми реабілітації для українських військових і пацієнтів, оскільки ризик поширення небезпечних бактерій надто високий.

На думку мікробіологині, Україна повинна негайно реагувати на цю проблему, незважаючи на складнощі, пов’язані з війною та економічною кризою. Фармацевтичні компанії не реєструють нові антибіотики в Україні через високу частоту появи резистентних інфекцій, що створює замкнене коло.

«Міністерство охорони здоров’я звинувачує пацієнтів у неконтрольованому використанні антибіотиків, але проблема криється не тільки в амбулаторних випадках, а передусім у госпітальних інфекціях», — підкреслила Мошинець. Вона зазначила, що уникнути госпітальних інфекцій неможливо, однак їх можна мінімізувати за допомогою суворого інфекційного контролю, як це роблять у країнах Заходу.

Тим часом світова преса занепокоєна розвитком ситуації. Видання The Sunday Times опублікувало статтю під заголовком «Війна в Україні виявила супербактерії, що мутували, і здатні протистояти антибіотикам». У матеріалі згадується дослідження професора клінічної бактеріології Лундського університету Крістіана Рісбека, яке включало аналіз зразків від 141 пацієнта, що проходили лікування в українських клініках. Результати свідчать про серйозні загрози, пов’язані з поширенням резистентних інфекцій.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зокрема, серед учнів частка тих, хто вважає українську рідною мовою, знизилася на 17%. Серед батьків цей показник впав на 11%, а серед вчителів — на 8%. Це свідчить про зростаючий вплив інших мов, зокрема російської, на молодь та освітній процес. Кремінь також зауважив, що зросійщення медіапростору, особливо на півдні та сході України, сприяє цьому процесу.

Ще однією важливою проблемою є використання української мови в інтернет-просторі. За словами уповноваженого, зменшилась кількість учнів, які спілкуються українською мовою в соціальних мережах, що є ще одним симптомом уповільнення українізації.

У зв’язку з цими проблемами Тарас Кремінь висловив низку пропозицій щодо зміцнення мовної політики в Україні. Одним із ключових завдань він визначив забезпечення виконання Державної цільової національно-культурної програми до 2030 року, а також завершення імплементації Закону України щодо перекладу міжнародних договорів українською мовою.

Кремінь підкреслив важливість зміцнення позицій української мови в усіх сферах суспільного життя, адже це не лише питання культурної ідентичності, а й національної безпеки та обороноздатності країни. Він закликав до системних змін, аби уникнути подальшого уповільнення українізації.