Голоси на кроку: Петиція за мобілізацію правоохоронців та держслужбовців набрала 25 тисяч прихильників усього за 3 дні

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«Якщо переговори відбудуться, Росія хоче переконатися, що тільки українська земля буде предметом обговорення», – вважає видання.

Те ж саме говорять російські експерти. «Зрозуміло, що Москва не почне жодних переговорів, поки вони не виженуть усіх українських солдатів із Курська», – сказав газеті Костянтин Ремчуков, головний редактор “Независимой газеты”.

При цьому видання констатує, що Росія, хоч і посилює атаки в Курській області, але домагається лише вельми обмежених успіхів. Водночас стратегія утримання Курської області несе ризики для України, «оскільки досвідчені підрозділи покинули свої позиції (на східному фронті – Ред.) і зосередилися на курській операції».

«Якщо ви зосередитеся на утриманні Курська, це може піддати інші частини фронту більшому ризику», – сказав військовий експерт Роб Лі, старший науковий співробітник інституту зовнішньої політики у Філадельфії.

Він пише, що Росія просувається на сході України найшвидшими темпами з 2022 року.

Українське правоохоронне відомство, а саме Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, вживають рішучих заходів у боротьбі з корупцією на всіх рівнях влади. Найсвіжіший приклад цього — подання до суду справи проти народного депутата України від фракції "За майбутнє", Сергія Лабазюка. Його звинувачення стосуються надання неправомірної вигоди колишньому віцепрем'єр-міністру Олександру Кубракову та голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму.

Суть звинувачень полягає в тому, що у серпні 2023 року Лабазюк, як власник великого будівельного та аграрного бізнесу, використовуючи свій статус народного депутата, звернувся до вищого посадовця Міністерства відновлення з проханням надати його компанії підряди на відбудову інфраструктурних об'єктів на суму 1 мільярда гривень. У разі успішного отримання цих підрядів, він обіцяв "винагороду" у розмірі 3-5% від вартості кожного підряду. З метою досягнення домовленості щодо наступних кроків, народний депутат залучив директора своєї компанії.

Цей випадок є ілюстрацією наполегливої роботи правоохоронних органів виявлення та припинення корупційних схем, що порушують закон та підірвують довіру до державних інституцій. НАБУ та САП продовжують активно діяти в інтересах правопорядку та чесності, незалежно від статусу чи впливу осіб, залучених до корупційних правопорушень. Це також служить важливим сигналом для інших посадовців та представників влади про неприпустимість корупційних діянь та відповідальність за них перед законом.

Нагадаємо, що боротьба з корупцією є однією з ключових пріоритетних завдань для побудови сильної, прозорої та справедливої держави, яка здатна забезпечити добробут та розвиток своїм громадянам. У світлі цього, кожен випадок виявлення корупції та притягнення винних до відповідальності є кроком у напрямку будівництва правової держави, де немає місця для корупційних проявів та привілеїв.

Пізніше обвинувачені передали вищому посадовцю Державного агентства відновлення неправомірну вигоду у розмірі 150 тисяч доларів США. Передача хабаря відбулася на парковці одного зі столичних супермаркетів, а гроші були приховані в китайській шкатулці.

Лабазюк заперечував, що намагався підкупити чиновників, стверджуючи, що його провокували на хабар. Справа кваліфікується за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України, за що йому загрожує від п’яти до десяти років позбавлення волі.

28 листопада Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Лабазюку, проте заставу у сумі 40 мільйонів 260 тисяч гривень за нього внесли, і він вийшов з-під варти в той же день.

У НАБУ відзначили, що це уже другий народний депутат, якого звинувачують у наданні неправомірної вигоди у сфері відновлення.

У квітні 2024 року до суду направили обвинувальний акт із справою щодо іншого депутата.

Що відомо про Сергія Лабазюка

Депутат Верховної ради України трьох скликань (теперішнього дев’ятого скликання, восьмого та сьомого скликань). З 2012 року обирається до парламенту по одному і тому ж мажоритарному округу №188, до якого входить частина Хмельницького, колишні Хмельницький та Волочиський райони.

Один із народних депутатів, які голосували за диктаторські закони 16 січня 2014 року. 1 серпня 2014 року подав заяву з проханням вважати результат голосування як «не голосував». Згодом заявив, буцімто насправді він не голосував за ці закони.

Наразі у Верховній Раді є членом депутатської групи “За майбутнє” та членом Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.

Народився у 1980 році у Волочиську Хмельницької області. Є засновником та на цей час почесним президентом ТОВ “Група компаній “Вітагро”, яка займається рослинництвом, садівництвом та тваринництвом.

Одружений. Дружина депутата Віолета Лабазюк наразі є головою Хмельницької обласної ради.

Фігурант антикорупційних розслідувань за фактом політичної корупції та тендерних махінацій.

В грудні 2020 року ветеран АТО Олексій Кравчук заявив про погрози його родині після того, як він опублікував відео, де Лабазюк ображав його побратимів.

Є інформація про причетність підприємства ТОВ «Інвестиційна компанія „Вітагро“» Лабазюка у прихованій приватизації державного підприємства «Завод „Маяк“».

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Це рішення поставило під сумнів ефективність використання державних коштів, адже витрати на кондиціонери не обмежуються лише їхньою закупівлею. На додачу до вартості самих приладів, з’являться додаткові витрати на електроенергію, оскільки, за підрахунками, у 2025 році НАБУ планує витратити понад 10 мільйонів гривень на електричну енергію. З новими кондиціонерами ці витрати можуть збільшитись ще більше.

У той час як країна переживає економічні труднощі та боротьбу з корупцією, деякі держоргани здаються байдужими до запитів суспільства про раціональне використання бюджетних коштів. Виникає питання: чи справді в період економії та обмежень на першому місці повинні бути комфортні умови для чиновників? Чи не краще було б спрямувати ці кошти на більш важливі державні ініціативи, що допомагають у боротьбі з корупцією чи розвитку інфраструктури?