Субота, 19 Квітня, 2025

Голова АРМА заявила, що міжнародні експерти не можуть критикувати роботу агенції через відсутність в них розуміння ситуації

Важливі новини

В Україні зросли зарплати: де платять більше

За підсумками дослідження порталу “OLX Робота”, ринок праці в Україні у 2024 році демонструє помітні зміни, що відображаються у кількості вакансій та рівні зарплат. Порівняно з 2023 роком, кількість вакансій на платформі зросла на 6%, а середня зарплата піднялася на 12,5%. Проте, серед великих міст ситуація на ринку праці значно різниться, що свідчить про зміни […]

The post В Україні зросли зарплати: де платять більше first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Стерненко вивів мільйони та купив нерухомість під час війни

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Усі ці кошти, за його словами, були зібрані на допомогу українській армії, проте нині вони стали підґрунтям для численних запитань щодо прозорості таких зборів.

За даними ТГ-каналу Політика Страни, з одного з криптогаманців Стерненка було виведено більше мільйона USDT (Tether) — криптовалюти, яка за курсом наближається до долара США. Крім того, ще понад 350 тисяч USDT було переведено на його рахунок на криптобіржі Binance. Ці суми суттєво перевищують звичайні пожертви на допомогу армії, піднімаючи питання про реальне використання цих коштів.

Не менш цікавою є й інша сторона справи. За даними реєстрів, у 2023 році Стерненко разом із співмешканкою Наталією Усатенко придбали два автомобілі Volkswagen Tiguan. Один із них, на ім’я самого Стерненка, був куплений за 950 тисяч гривень, тоді як інший — на ім’я Усатенко — за 70 тисяч гривень, що значно нижче за ринкову вартість. Обидва автомобілі, за повідомленнями джерел, використовуються родиною особисто.

Ще одним важливим моментом є купівля земельної ділянки батьком Стерненка В’ячеславом, який у липні 2024 року придбав майже 4,5 га землі в Білгород-Дністровському районі Одеської області. Ці покупки на фоні війни викликають ще більше запитань до Стерненка і його близьких.

Окрім цього, Стерненко є фігурантом кількох кримінальних справ, включаючи звинувачення у викраденні людини та вбивстві. За даними правоохоронних органів, він також перебував на обліку в Одеському управлінні поліції через причетність до збуту наркотиків у 2017 році. Ці факти лише додають ще більше негативного забарвлення до його публічного іміджу.

Вадим Гутцайт найбільш фаховий спортивний корупціонер України

Розслідування зосереджується на періоді, коли Гутцайт очолював міністерство, і розглядає різні аспекти його роботи. Особлива увага приділяється питанням ефективності управління та використання бюджетних коштів у спортивній сфері.

7 вересня 2021 Вадим Маркович розповідав у прямому ефірі, що у Міністерстві зовсім немає корупції.

За словами Гутцайта, Мінмолодьспорту «контролює ситуацію» з корупцією: є аудитор, який перевіряє фінансову звітність, а також перевірки здійснюють правоохоронні органи.

«Я не міністр внутрішніх справ. Якщо є якісь питання, повинні працювати правоохоронні органи. Якщо я відчуваю щось, я ж теж бачу, що відбувається, то певним видам спорту даю “по руках”», — сказав він. (до цих слів ми трохи пізніше повернемось)

На уточнювальне питання ведучого про галузі спорту, в яких є корупція, Гутцайт відповів: «Корупції в нас немає… Хто це сказав?» Після згадки про скандал із договірними матчами у футболі він прокоментував: «У футболі бачимо, що після того ми нічого не чули».

«”Договірняки” в інших федераціях — чи на національних чемпіонатах, чи на інших міжнародних змаганнях — я такого ще не чув», — підсумував міністр.

Але коли тільки Гутцайт зайшов на посаду міністра, то вже перебував під слідством за розкрадання будучи ще директором департаменту молоді та спорту КМДА

“Човни Гутцайта”

13 вересня 2020 року Головне управління Національної поліції в Києві відкрило кримінальне провадження за фактом злочину. В ході розслідування було встановлено, що посадові особи Департаменту молоді та спорту КМДА впровадили злочинну схему, пов’язану з розкраданням бюджетних коштів, виділених на закупівлю спортивних човнів для дитячо-юнацьких шкіл Києва.

З 2016 року з державного бюджету виділялися кошти на придбання спортивних човнів для занять академічним веслуванням, розпорядником яких був департамент молоді та спорту КМДА. У 2016 році було виділено 1 860 000 гривень, у 2017 році – 2 480 000 гривень, у 2018 році – 2 399 000 гривень, у 2019 році – 8 100 000 гривень.

Більшість тендерів, які проводив департамент, виграв приватний підприємець, тренер ДЮСШ «Буревісник», завдяки штучним вимогам, створеним під конкретного учасника. Цей підприємець через директора ДЮСШ «Буревісник» був підконтрольний директору департаменту КМДА Вадиму Гутцайту та його заступнику.

Так фігуранти справи розподіляли між собою та іншими посадовими особами департаменту прибуток, отриманий фактично за доставку човнів з Білорусі, Італії та Німеччини. Вартість одного спортивного гоночного човна для академічного веслування (четвірка парна 4Х Empacher R48) з доставкою і розмитненням з Німеччини становить 600 000 гривень, але за умовами тендеру ДЮСШ придбала його за 1 млн гривень, а 400 000 гривень отримували чиновники.

Крім того, протягом 2016-2019 років співробітники департаменту КМДА давали вказівки підконтрольному їм директору дитячо-юнацької спортивної школи «Регата» підписувати підроблені податкові накладні з постачання на баланс школи спортивних човнів. Наприклад у 2019, згідно з накладними, в ДЮСШ “Регата” нібито були поставлені три човни німецького виробництва (марки Empacher) за 2 249 000 гривень.

Але з приходом до влади Володимира Зеленського, Гутцайт, замість того щоб сісти за грати став міністром молоді та спорту, а про справу просто “забули”.

Міністр розпилу на Спорту

А з новою посадою з’явилися і нові корупційні апетити.

2 серпня 2023 року з журналістського розслідування “Стопкор” стало відомо, що державна установа, підпорядкована Міністерству молоді та спорту України, купує авіаквитки для спортсменів, які літають за кордон на змагання, за цінами, що в кілька разів перевищують вартість квитків на сайтах авіаперевізників.

Зокрема, у квітні цього року ГУ придбало квитки з Катовіце до Франкфурта за понад 17 тис. грн, тоді як на сьогодні такі квитки можна було придбати за ціною до трьох тисяч гривень.

ГУ також закупило квитки з Франкфурта до Сеула по 55 000 грн, хоча на сайтах перевізників їх вартість становить близько 20 000 грн. Аналогічна ситуація склалася з квитками з Варшави до Фуншалу та у зворотному напрямку до Відня, які були придбані на 55% дорожче, ніж їх вартість на офіційних сайтах.

ГУ придбало квитки економ-класу за ціною бізнес-класу. Наприклад, квитки на поїздки Прага-Варшава-Вільнюс-Варшава-Прага були придбані за 24 010 грн, тоді як на офіційному сайті Lot Airlines вони коштували 17 851 грн. У підсумку, за договором було сплачено 159 610 грн, що на 45% дорожче від ринкової вартості.

Більшість тендерів на закупівлю проїзних документів вигравало ТОВ «Персей-Тревел», яке очолює Олег Кучеренко. Ця компанія отримала близько 50% комісії на кожному договорі, що для туристичного ринку є нереально високою цифрою. Виглядає так, ніби тендери проводяться під одну компанію, яка вигравала та за схемами закуповувала квитки, віддаючи різницю замовнику.

Тоді журналісти звернулися до міністра молоді та спорту за роз’ясненнями щодо закупівлі авіаквитків за завищеними цінами, але на дзвінки та повідомлення він не відповідав.

Торгівля дозволами на виїзд з України

А тепер повертаємось до вислову “даю по руках”, у вересні 2023 року з’явилася інформація, що Гутцайт очолив схему по торгівлі дозволами на виїзд за кордон через своє міністерство.

Через значний резонанс в ЗМІ Гутцайту наполегливо рекомендували піти з посади міністра, що він і зробив.

Осередок ОПЗЖ у Національному олімпійському комітеті

У листопаді 2022 Нестор Шуфрич і Григорій Суркіс стали членами НОК України, що на фоні агресії РФ викликало неоднозначну реакцію в суспільстві. Але такі гучні імена прикрили призначення у НОК інших проросійських діячів.

Новообраний президент НОК Гутцайт зібрав навколо себе “золоту” команду, 80% якої взагалі не мають жодного відношення до спорту. Хіба можна вважати спортом корупцію, боротьбу за місце в списку ОПЗЖ чи рекет у 90-ті?

Серед них:

Валерій Борзов – член СДПУ(о) 2001-2006, у 2012-му був усунений з посади президента Федерації легкої атлетики за корупцію

Сергій Бубка – член Партії регіонів (2002-2005), вийшов з партії після обрання на посаду президента НОК

Андрій Вінграновський – член ОПЗЖ

Олександр Волков – член Партії регіонів (2007-2014)

Олександр Герега – народний депутат від Партії регіонів (2012-2014), голосував за диктаторські закони 16 січня 2014-го

Ірина Дерюгіна – FIG висунула їй звинувачення в підкупі суддів, тиску на них, впливі на остаточні результати змагань та інших порушеннях

Олександр Зац – член Партії регіонів (2006-2014), його пов’язує міцна особиста дружба з Борисом Колесніковим, партнер Бориса за бізнесом

Роман Мулик – член Партії регіонів (2010-2014)

Андрій Мельник – підозрювався у причетністості до викрадення, катування та вимагання 200 млн. дол. у колишнього гендиректора ПрАТ «Нафтогазвидобування», а нині – народного депутата Семінського

Олександр Мендусь – колишній член Партії регіонів

Мирослав Карабін – колишній член Партії регіонів

Олег Корбан – член ОПЗЖ з 2019 року

Михайло Кошляк – з 2020 року є депутатом Дніпропетровської обласної ради від ОПЗЖ

Вадим Павленко – депутат Київської облради від Партії регіонів (2010-2015)

Ігор Лисов – член Партії регіонів (2007-2014), скандальний київський забудовник

Сергй Лагур – разом із екс-регіоналом, а після вбивства у ДТП людини втікачем з країни Петром Димінським був співвласником нафтопереробного комплексу (НПК) Галичина у Львівській області

Віктор Ремський – колишній «правоохоронець», причетний до фальсифікації і вибивання «добровільних зізнань» з фігурантів «справи Павличенків»

Олександр Симоненко – член ОПЗЖ

Віктор Христоєв – колишній член Партії регіонів

Олександр Удовиченко – колишній член Партії регіонів

Ніна Уманець — після 2014 року хизувалась фото з Путіним

Сергій Кушнірюк – відсторонювався з поста головного тренера збірної України з гандболу через корупцію, на нього відкривали кримінальну справу

Бізнес у росії та цікаві бізнес-партнери

Після призначення Гутцайта на посаду міністра з’явилася інформація про його частку бізнесу у Росії.

У 2018 році Гутцайт був одним із співвласників російського ТОВ “Альтаїр” (СТО “Чемпіон” у Лубні під Москвою) разом із відомими російськими фехтувальниками Ільгаром Мамедовим і Станіславом Поздняковим (нинішній президент Олімпійського комітету Росії).

Наразі Гутцайт не зазначений серед співзасновників “Альтаїру”, але історія змін у російських реєстрах вказує, що свою частку він передав Мамедову. Ільгар Мамедов є багаторічним головним тренером збірної Росії з фехтування і має звання полковника Збройних сил РФ.

Окрім Ільгара Мамедова “радує” і другий бізнес-партнер Гутцайта – президент Олімпійского комитета Росії Станислав Поздняков.

Звісно навряд Вадиму Гутцайту “автомийка на болотах” приносила значні доходи, але самі факти дружби та наявності спільного бізнесу Гуцайта із полковником ЗС РФ та найближчим оточенням президента країни-агресора викликає більше запитань, ніж відповідей.

Засуджений за корупцію колишній голова Хмельницької МСЕК мобілізувався до армії

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Зав’ялець відбував покарання у Хмельницькому слідчому ізоляторі, де виявив бажання проходити військову службу за контрактом. Керівництво установи, враховуючи його бажання, звернулося до суду з поданням про застосування умовно-дострокового звільнення. Це стало можливим завдяки змінам у законодавстві, ухваленим Верховною Радою у травні 2024 року, які дозволили засудженим, що добровільно погоджуються на службу, отримувати дострокове звільнення.

Суд встановив, що колишній голова МСЕК відповідає вимогам для проходження військової служби за контрактом. До досягнення граничного віку на військовій службі йому залишалося понад три роки, він придатний за станом здоров’я, пройшов професійно-психологічний відбір та має достатній рівень фізичної підготовки.

Суд задовольнив клопотання керівництва СІЗО, і Зав’ялець був достроково звільнений та переданий нацгвардійцям для подальшої служби у військовій частині. Якщо б він не мобілізувався, то залишався б у тюрмі ще на рік і чотири місяці.

Крім того, суд наклав на звільненого засудженого адміністративний нагляд на рік, який здійснюватиме командир військової частини. Зав’ялець зобов’язаний дотримуватись обмежень, включаючи заборону на перебування поза межами місця дислокації військової частини без дозволу командира.

Варто зазначити, що у квітні 2023 року Хмельницький міськрайонний суд визнав Зав’яльця невинуватим у справі про отримання хабаря. Однак у грудні 2023 року Хмельницький апеляційний суд скасував виправдувальний вирок і призначив йому два роки тюрми за отримання хабаря у розмірі $1,1 тис. за сприяння у наданні інвалідності.

Після вироку апеляції Зав’ялець намагався отримати відстрочку покарання через важку хворобу, але суд відмовив у задоволенні цього клопотання.

Український ресторанний бізнес страждає від дефіциту персоналу через мобілізацію та еміграцію

Український ресторанний бізнес переживає складний період, зіткнувшись з гострою проблемою дефіциту персоналу. Ця ситуація зумовлена низкою факторів, серед яких ключовими є мобілізація та еміграція працівників. Брак кваліфікованих кадрів та висока плинність персоналу створюють серйозні виклики для власників закладів громадського харчування, змушуючи їх шукати нові, нестандартні підходи до управління та організації роботи.

У 2024 році роботодавці почали говорити про серйозний дефіцит кадрів. Наприкінці весни допис співзасновниці мережі ресторанів “Завертайло” Анни Завертайло про нестачу людей у малому та середньому бізнесі став веральним (набрав понад чотири тисячі репостів і понад тисячу коментарів). На її думку, люди зі звичайного сервісу скоро стануть на вагу золота.

Власник мережі ресторанів Gastrofamily Дмитро Борисов в інтерв’ю виданню MC.today також підтвердив, що зараз в Україні непроста ситуація на ринку праці через мобілізацію.

“Велика кількість жінок, які раніше працювали у сфері обслуговування кухарями або офіціантками, через повномасштабну війну покинули країну. Тепер проблема збільшилася через мобілізацію чоловіків. Але наша команда стабільна, ми впораємося з цими викликами”, – розповів ресторатор.

Ще на початку червня Міністерство економіки повідомило, що більше половини українських компаній зіткнулися з проблемою пошуку кваліфікованих робітників.

За даними проведеного опитування, саме мобілізація (67%) і міграційні процеси (54%), на думку представників компаній, є основними причинами нестачі робочої сили.

Ресторатор Володимир Ярославський заявив, що з наймом персоналу зараз важко, не вистачає різних працівників на різних процесах, але найбільше – саме кваліфікованих кадрів. За його словами, ситуацію також погіршує відключення електроенергії.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Олена Дума — керівниця АРМА, вирішила відповісти на ці закиди, заявивши, що міжнародним експертам бракує глибшого розуміння ситуації. На думку Думи, TI Ukraine недостатньо детально вивчає справи, перш ніж критикувати агентство. У своєму Telegram-каналі вона запросила антикорупційних активістів звертатися безпосередньо до АРМА для пояснень, зазначивши, що критикувати агентство без знань деталей не є конструктивно.

Олена Дума підкреслила, що проблеми, з якими стикається АРМА, включають скасування арештів, необхідність додаткових перевірок і контролю, а також багатомісячні юридичні процеси. Вона заявила, що ці фактори можуть пояснити затримки, однак експерти TI Ukraine, за її словами, не враховують цих складнощів.

Ще один важливий аспект критики, на який звернули увагу в Transparency International, стосується відбору управителів для арештованих активів. Із моменту утворення АРМА в Україні й досі не завершено відбір управителів для багатьох значних активів, що може свідчити про невиконання функцій агентства вчасно.

Водночас TI Ukraine неодноразово заявляла, що під керівництвом Олени Думи АРМА демонструє дуже повільну реакцію на розголошення в медіа або тиск громадськості. Як зазначають експерти, ці проблеми можуть бути пов’язані з більш глибокими структурними проблемами агентства, зокрема, зі спроможністю швидко і ефективно реагувати на запити суспільства та забезпечувати прозорість у своєму управлінні.

Додатково до питань щодо ефективності управління активами, з’явилися побоювання щодо політичної незалежності АРМА. Відзначаються підозри щодо кулуарних домовленостей в агентстві, які можуть бути пов’язані з важливими українськими політиками. Нещодавно з’явилася інформація, що до офісу АРМА регулярно приїжджає Валерій Писаренко — юрист та колишній народний депутат, близький до соратників екс-президента Віктора Януковича, зокрема Андрія Портнова.

За словами поінформованих джерел, Писаренко нібито обговорює питання передачі великих арештованих активів на користь певних впливових осіб, зокрема, політиків як Юлія Тимошенко. Зокрема, обговорюються активи, серед яких значиться київський торгово-розважальний центр “Гулівер”.

АРМА, реагуючи на ці звинувачення, заявила, що “не знайома” з Писаренком і що його ім’я не фігурує у журналі відвідувань. Проте цікава деталь, що АРМА не вказала, як можна потрапити до їхнього офісу без запису в журналі, адже існують несанкціоновані входи та можливість доступу через вікна.

На фоні критики АРМА, нещодавно на сайті Кабінету міністрів України з’явилася петиція, в якій вимагається звільнення Олени Думи з посади через її ймовірні зв’язки з проросійськими політиками та неефективне управління арештованими активами. Петиція вже набрала кілька тисяч підписів, що свідчить про зростання суспільного обурення щодо діяльності агентства.

Експерти, у свою чергу, підкреслюють, що ефективне управління активами та прозорість діяльності АРМА є критично важливими для забезпечення довіри до антикорупційних інституцій України, особливо в умовах війни, коли кожен ресурс має велике значення для підтримки економіки та відновлення країни після бойових дій.

Останні новини