Голова Ради резервістів ЗСУ закликав готувати жінок до спротиву

У контексті триваючих дипломатичних зусиль навколо ситуації в Україні, нещодавно відбулася важлива комунікація між високопосадовцями Європейського Союзу та Угорщини. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звернувся до керівництва ЄС з інформацією щодо поточної оцінки ситуації українською стороною.

Про це прем’єр-міністр Угорщини Орбан написав у своєму листі керівникам ЄС після зустрічі із Зеленським, повідомило джерело в дипломатичних колах, знайоме зі змістом документа.

“Що стосується результату війни, то президент України впевнений, що російські збройні сили будуть змушені вдатися до загальної мобілізації в середині наступного року, що призведе до внутрішньої дестабілізації. Він вважає, що українські сили стабільні, підготовлені і здатні підтримувати бойову ефективність навіть у довгостроковій перспективі, якщо західні поставки зброї продовжаться. Він вважає, що час на боці України, а не на боці Росії”, – йдеться в листі.

При цьому, Орбан зазначає, що оцінка ситуації Путіним діаметрально протилежна.

Президент РФ вважає, що час на боці Росії.

“Тлумачення президентом Росії нинішньої ситуації на лінії фронту істотно відрізняється від інтерпретації президента Зеленського: за словами Путіна, час не на боці України, а на боці російських військ. Президент Путін не згадав про жертви Росії. Щодо українських втрат, то, за оцінкою російського президента, щомісячні втрати українських військ становлять від 40 до 50 тисяч солдатів, які ще більше збільшилися останніми тижнями. Тому Путін був здивований тим, що президент України відхилив тимчасове припинення вогню (це була пропозиція Орбана – Ред.). За словами президента Росії, РФ готова розглянути будь-яку пропозицію щодо припинення вогню, яка не слугуватиме прихованому переміщенню і реорганізації українських військ”, – ідеться в листі.

Уночі до четверга, 11 квітня, Верховна Рада виконала важливу місію – завершила розгляд понад 4 тисяч відхилених поправок до законопроєкту щодо мобілізації. Народний депутат Ярослав Железняк довів цю новину до загального відома, підкресливши важливість виконаної роботи. Протягом 11 квітня очікується перехід парламенту до розгляду рекомендованих поправок, що стане наступним кроком у процесі прийняття закону в цілому. Ярослав Железняк розповів, що тривалий процес розгляду 4294 відхилених поправок завершився близько 2:00, затримавши увагу 11 годин. Не зважаючи на затягнуту процедуру, лише 30 депутатів залишилися в залі до її завершення. Відповідно до наступних кроків, після перерви до ранку та мотиваційного виступу військових, розпочнуться 31 голосування за враховані поправки до закону, а потім відбудеться голосування за законопроєкт в цілому.

На думку депутатів Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка, у сесійній залі протягом більшої частини 11-годинного процесу було недостатньо депутатів для ефективного голосування, що може призвести до залишення всіх розглянутих поправок відхиленими. Кожен автор поправки міг наполягати на її включенні до голосування, але для її прийняття потрібно було б отримати 226 голосів.

Щодо самого законопроєкту щодо мобілізації, відзначимо, що 30 січня уряд зареєстрував нову редакцію законопроєкту (№ 10449), в якій, серед іншого, передбачено введення повісток через електронний кабінет призовника. Також уряд пропонував встановлення строку служби — у разі безперервної служби протягом 36 місяців під час дії воєнного стану. Звільнення з військової служби в такому разі мало здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

Зауважимо, що 7 лютого законопроєкт № 10449 щодо посилення мобілізації отримав підтримку парламенту на першому читанні, а 27 лютого комітет Ради з питань національної безпеки розпочав розгляд законопроєкту до другого читання. 9 квітня комітет із національної безпеки і оборони, за ініціативою Кабінету Міністрів, вилучив розділ про строки служби з законопроєкту і завершив його розгляд. Народна депутатка Ірина Фріз, член комітету, розкрила деталі затверджених поправок до законопроєкту, зокрема, надання консульських послуг громадянам України за кордоном з умовою оновлення персональних даних протягом 60 днів з моменту введення в дію Закону відповідно до вимог умов воєнного стану.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста залишається на сьогоднішній день правом, а не обов'язком. Це означає, що кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн, але він не є примусовим заходом. Такий підхід сприяє зручності та доступності обслуговування для військовослужбовців, але залишає вільним вибір кожного щодо участі в цьому процесі. Однак варто враховувати, що використання електронного кабінету може забезпечити швидке та зручне отримання необхідної інформації, спростити взаємодію з військовими органами та зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним. Тому, хоча це не є обов'язковою умовою, використання електронного кабінету може бути корисним для кожного військовозобов’язаного.

• Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста є на сьогоднішній день правом, а не обов'язком.

• Кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн.

• Хоча використання електронного кабінету не є обов'язковим, воно може забезпечити зручність та швидкість отримання необхідної інформації та спростити взаємодію з військовими органами.

• Використання електронного кабінету може зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним.

• Незважаючи на те, що це право, а не обов'язок, користування електронним кабінетом може бути корисним для кожного військовозобов’язаного, оскільки забезпечує зручний та доступний спосіб виконання військових процедур.

У напруженій обстановці в Харківській області українські війська впроваджують нові стратегії, використовуючи передові європейські самохідні артилерійські установки (САУ) для знищення важливих цілей в Бєлгородській області Російської Федерації. Це свідчить про активізацію військово-технічної співпраці між Україною та Європейським Союзом в умовах високої загрози з боку російської агресії.

Нові європейські технології, що впроваджуються українськими військами, надають їм значну перевагу в підтримці обороноздатності та ефективності у веденні бойових дій. Використання передових САУ дозволяє точно та з високою точністю уражати військові цілі противника, що є критично важливим у контексті оборони та стримування ворожих атак.

Згадана співпраця із Європейським Союзом підкреслює важливість міжнародної підтримки України у її боротьбі за територіальну цілісність та суверенітет. Впровадження нових військових технологій стає важливим кроком у зміцненні обороноздатності країни та відстоюванні міжнародних норм та принципів.

Такі заходи є необхідними у світлі агресивної поведінки Російської Федерації на сході України та її намірів підірвати міжнародний мир і стабільність. Відповідна реакція української влади та залучення передових військових технологій стають невід'ємною частиною стратегії оборони та зміцнення національної безпеки.

Після того, як офіційний Берлін дав добро на удари по території РФ з оборонною метою, ЗСУ активно знищують ворожі об’єкти в Білгородській області РФ німецькими самохідними артилерійськими установками (САУ) Panzerhaubitze 2000 (PzH 2000).

Про це розповів військовий репортер видання BILD Бьорн Штріцель. Журналісти сам побував на лінії фронту на Харківщині та переконався, як працюють артилеристи ЗСУ.

Репортер зазначив, що далекобійність САУ PzH 2000 становить до 30 км, а в екіпажі — п’ять осіб. Вони базуються на замаскованих лісистих місцях під деревами. Як тільки йде наказ на новий удар, САУ виїжджає на місце, випускає кілька осколково-фугасних снарядів DM121, а потім їде з точки стрілянини, щоб її не знищили вогнем у відповідь.

Журналіст зазначив, що українські розвіддрони фіксують, що удари PzH 2000 вкрай ефективні: вони точно знищують російську артилерію та підрозділи окупантів, що наступають, у Бєлгородській області.

За даними видання, ще з 2022 року ЗСУ застосовували деякі західні системи озброєння для ударів по цілях на території РФ, а потім почали тільки в кінці травня, коли Захід дозволив це через настання окупантів на Харківську область.

Один з українських захисників розповів репортеру, що російська артилерія “мало турбує”, набагато небезпечніша за дрони-камікадзе, наприклад, “Ланцет”. Військовий також поділився, що всередині PzH 2000 дуже спекотно, оскільки немає кондиціонера. Це не тільки виснажує людей, а й призводить до відключення деяких систем. За даними BILD, у новітніх моделях PzH 2000 кондиціонер вже є.

НАТО продовжує активно розробляти мережу "сухопутних коридорів", спрямованих на забезпечення оперативного переміщення американських військ та важливого військового обладнання до потенційно гарячих точок у разі спалаху великомасштабної наземної війни з Росією. Ці нові стратегічні логістичні маршрути, вироблені альянсом, мають на меті забезпечити ефективну реакцію на будь-які можливі загрози та відстоювати територіальну цілісність країн-членів. Особлива увага приділяється забезпеченню можливості швидко реагувати на будь-які спроби агресії, зокрема у напрямку Одеси, щоб захистити стратегічно важливі регіони та запобігти можливому наступу з боку російських військ.

Як повідомляє The Telegraph, існуючі плани НАТО передбачають, що американські війська висаджуються в голландських портах перед посадкою на поїзди, які перевозять їх через Німеччину і далі до Польщі. Подібні плани існують для транспортування сил з турецьких та грецьких портів через Болгарію та Румунію, щоб досягти східного флангу альянсу.

За повідомленням наших джерел, у НАТО також є план швидкого реагування, у разі спроби наступу армії РФ на Одесу, яка має важливе стратегічне значення. У цьому випадку, альянс не залишить Україну, а скористається трасою Леова-Бумбета через територію Молдови, для оперативного втручання.

Нагадаємо, будівництво дороги Леова-Бумбета розпочалося восени 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Трасса Леова-Бумбета є підїздною до КПП на кордоні з Румунією, яка є країною-членом НАТО