Господарський суд Києва зобов’язав “Київміськбуд” сплатити 1,5 мільйона доларів за порушення умов договору

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Нацбанк України дає безготівковому курсу долара активно зростати третій день поспіль. Не встиг він учора підняти свій офіційний курс гривня/долара на новий максимум у 41,5035 грн/$, як сьогодні цей рекорд знову був побитий і на завтра, 28 листопада, офіціал встановлено на рівні 41,6010 грн/$.

З кроком у 10 копійок і вище девальвація офіційного курсу фіксується нечасто, і цей тиждень саме такий:

– 25 листопада – 41,3193 грн/$;

– 26 листопада – 41,4387 грн/$;

– 27 листопада – 41,5035 грн/$;

– 28 листопада – 41,6010 грн/$.

Зазвичай після помітного подорожчання долара, НБУ відкочував його назад, дотримувався курсового руху в дві сторони, чого зараз не відбувається. Безготівковий ринок рухається тільки вгору.

У вівторок міжбанк закрився на 41,595 грн/$, а сьогодні, 27 листопада, стартував угодою по 41,55 грн/$. Утім невелике зміцнення гривні виявилося швидкоплинним, і за перші півгодини котирування підскочило до 41,60 грн/$, а потім і до 41,6215 грн/$. Опівдні долар продавали по 41,64 і за цим цінником було укладено багато угод. Після обіду міжбанк ненадовго відходив на 41,6375, але до закриття торгів все ж зафіксувався на 41,64 грн/$.

Якщо вчора девальвація гривні відбувалася на середньому обсязі торгів, то зараз він помітно зріс, одразу на 38% – з $200,2 млн до $275,6 млн. Скарбники вважають, що Нацбанк сьогодні продав зі своїх золотовалютних резервів понад $200 млн.

«Ми бачимо реальне зростання попиту на долар. Як із суто календарних причин (напередодні Дня Подяки в США, де завтра буде вихідний і не працюватимуть банки), так і з психологічних. Наші компанії бачать подорожчання валюти і хочуть швидше її придбати про запас, здійснити проплати за імпортними контрактами. При цьому експортери, які помітили девальвацію, не дуже поспішають розлучатися зі своєю валютною виручкою – потроху притримують долар, щоб продати його пізніше і вигідніше. Ринок відчув тренд на девальвацію гривні, який прогнозували наприкінці 2024 року. Особливо в ньому переконалися після заяви Кабміну про отримання від Світового банку $4,8 млрд, зрозуміло, що уряд захоче його конвертувати за вигіднішим курсом», – розповів “Стране” директор казначейства одного із системних банків.

На чорному ринку сьогоднішній день починався купівлею/продажем долара в рамках 41,50-41,70 грн/$, а закінчився на 41,7250-41,7830 грн/$.

У банків готівкові курси в касах переступили 42-гу позначку. Максимальна ціна продажу долара досягла 42,05 грн/$, її ставив МетаБанк, ще у двох структур (ТАСкомбанк і Абанка) було 42,0 грн/$. Середні ж курси купівлі/продажу становили 41,65-41,75 грн/$. Державні Приватбанк і Ощадбанк купували/продавали американську валюту по 41,20-41,80 грн/$ і 41,35-41,85 грн/$, відповідно.

Максимальні карткові курси продажу долара у банків вийшли на 42,17 грн/$ і 42,55 грн/$, їх виставили Райффайзен Банк і Акордбанк, відповідно. Середня купівля/продаж тут була в рамках 41,29-41,82 грн/$.

Фінансисти продовжують говорити про стабільний попит на інвалюту з боку населення. Сьогодні його підтвердив свіжий звіт Нацбанку щодо обсягів завезення банками до своїх кас готівкового долара: зафіксовано зростання на 29% у жовтні (до $1,68 млрд), а також на 81,4% (до $12,9 млрд) за 9 місяців 2024 року, якщо порівняти з аналогічним періодом 2023-го ($7,1 млрд), і одразу у 4,1 раза більше з довоєнного 2021-го ($3,2 млрд).

Експерти, продовжуючи аналізувати ситуацію, зауважують, що нестача матеріалів змушує Україну раціоналізувати використання боєприпасів. За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), з початку цього року до 1 квітня агресорка Росія захопила приблизно 305 км² території України. У той же час з Москви лунають заяви про окупацію більшої частини країни. "ISW спостерігала лише візуальні докази, які дозволяють підтвердити, що російські сили захопили приблизно 305 квадратних кілометрів у період від 1 січня до 1 квітня 2024 року", – йдеться у звіті. Фахівці вказують, що міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив під час селекторної наради з російським військовим керівництвом, що від початку 2024 року їхні війська захопили 403 км² території України. Проте американські аналітики не підтверджують цю цифру. У ISW зауважують, що нестача матеріальних ресурсів змушує Україну раціоналізувати використання боєприпасів та спрямовувати їх на критичні ділянки фронту. Проте існує загроза російського прориву в інших, менш забезпечених секторах, і загальна нестабільність лінії фронту. "Обмеження матеріальних ресурсів України також дає російським силам гнучкість у тому, як вони ведуть наступальні операції, що може призвести до з’єднання та нелінійних можливостей для російських сил досягнути значних успіхів у майбутньому", – наголошують експерти ISW.

У результаті аналізу ситуації зі збройним конфліктом в Україні, виявлено, що агресивна діяльність Росії на території країни продовжується. Незважаючи на заяви московських чиновників про захоплення більшої частини українських земель, аналіз даних американського Інституту вивчення війни показує, що за період з початку року до 1 квітня було захоплено лише обмежену територію, а саме приблизно 305 квадратних кілометрів. Однак, важливо зауважити, що існує загроза подальшого прориву російських військових у менш захищених секторах, особливо при обмежених матеріальних ресурсах з боку України. Така нестабільність на лінії фронту потенційно створює ризик для майбутнього конфлікту, а також може сприяти досягненню Росією значних успіхів у регіоні. Тому важливо продовжувати сприяти міжнародним зусиллям для мирного врегулювання конфлікту та забезпечення безпеки в Україні.

У часи, коли країна переживає важкі випробування, важливість підтримки вітчизняних виробників стає ще більш очевидною. Однак не всі бренди відповідають вимогам ринку, намагаючись знайти баланс між підтримкою національного виробника та задоволенням потреб споживачів. Одним з таких прикладів є бренд J’amemme, заснований Юлією Ярмолюк. Під час війни цей бренд пропонує своїм клієнтам продукцію, ціна якої явно завищена порівняно з аналогічними товарами на міжнародних торгових платформах.

За даними видання 360ua.news, вартість продукції бренду J’amemme, що продається в Україні за 1 300 євро, значно перевищує ціну тих самих товарів на китайських або українських онлайн-майданчиках, де їх можна придбати всього за 20 євро. Ця ситуація викликає занепокоєння у багатьох споживачів, адже в умовах війни питання ціни і доступності стає особливо важливим для багатьох громадян.

Українські нардепки та топ-чиновники для закордонних робочих поїздок все частіше обирають одежу українських брендів, як нагадування про необхідність підтримки України в складний період боротьби за незалежність.

В даному контексті особливо чутливою стала тема “плагіату окремими українськими дизайнерами моделей одягу крупних європейських брендів”.

В один з таких скандалів потрапила українська дизайнекрка, засновниця бренду J’amemme Юлія Ярмолюк, плагіат якої почав широко обговорюватись в соцмережах.

Зокрема, Катерина Остапчук провела власне розслідування та звернула увагу своїх підписників, що плаття з квітами, яке стало візитівкою бренду, ідея не зовсім Ярмолюк, а скоріш відомої польської дизайнерки Magda Butrym.

ФОТО: Скріншот розслідування з ТГ каналу Катерини Остапчук – Юлія Ярмолюк скопіювала дизайн плаття у Magda Butrym

Так, у 2021 році польська дизайнерка Magda Butrym створила модель плаття з акцентною квіткою, яка підкорила серця не тільки поляків, а й цінителів високої моди у всьому світі.

Оцінила роботу Magda Butrym і українська дизайнерка Юлія Ярмолюк, яка рік по тому фактично скопіювала плаття бренду та представила у своїй колекції 2022 року аналогічне.

Також варто відзначити, що крім Юлії Ярмолюк дизайном “плаття з квіткою” від Magda Butrym також зацікавилась китайська фейк-індустрія, що наповнило ринки тисячами копій.

Ось тільки ціна китайських копій від 20 доларів, в той час як дизайнерка Юлія Ярмолюк продає фактично те саме за 1 300 євро.

ФОТО: Порівняння цін на “плаття з квіткою” від популярних торгових платформ та бренду J’amemme

Також важко уявити як саме формується цінник на речі бренду J’amemme, адже їх вироби можна сказати “низької якості”.

Зарема, в своєму телеграм каналі Катерина Остапчук публікує фото дизайнерської сукні бренду, на якій з’явилися зачіпки вже після першого “виходу в світ”.

ФОТО: Сріншот ТГ каналу Катерини Остапчук

За інформацією наших джерел, так зухвало продавати українській еліті копії відомих дизайнерів, видаючи за власне, Юлії Ярмолюк дозволяють певні зв’язки у владних колах.

Про бэкграунд Ярмолюк та “ті самі зв’язки” у наступній частині нашого журналістського розслідування.