Гречана каша — енергія, здоров’я та довголіття в одній тарілці

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

«Уся Європа, весь Європейський союз, а також Сполучені Штати підтримують Україну не тільки фінансово, а й військовими засобами. Але ми виснажені, ми повністю виснажили наші ресурси в плані військової техніки, озброєнь тощо. Таким чином, фінансова і військова підтримка – це не шлях до встановлення миру в Україні», – заявив парламентарій.

При цьому Україні слід готуватися і до скорочення допомоги від США – є всі передумови для того, що після перемоги Дональда Трампа на виборах значна частина спецтехніки та зброї постачатиметься за рахунок Києва, а не безоплатно, як раніше (про це неодноразово заявляв сам Трамп).

Утім, західна допомога вже істотно знизилася. «Урізання» йде за трьома напрямками: скорочення частки грантів (тепер 80% – кредити під погані умови, хоча на початку війни було половина на половину), скорочення загального обсягу фінансування і надання більшої кількості допомоги в матеріальному вигляді, тобто мотлоху за завищеними цінами.

Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення повернути на доопрацювання адміністративний протокол, складений Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо керівника політичної партії. Суд зазначив, що під час розгляду справи були виявлені суттєві процесуальні порушення, які унеможливлюють подальший розгляд без усунення недоліків.

Мова йде про провадження стосовно Григорія Кузьмича — очільника політичної сили Національне демократичне об’єднання “Україна”. За даними НАЗК, у листопаді 2025 року політик нібито порушив вимоги закону щодо фінансової звітності та прозорості політичної діяльності. Проте суд підкреслив, що матеріали справи містять невідповідності, які потребують додаткової перевірки та уточнення.

Під час перевірки матеріалів справи суд встановив, що протокол був складений із порушенням вимог статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, у документі не було зазначено адресу місця проживання особи, що унеможливлює її належне повідомлення про судове засідання.

Крім того, у протоколі відсутній підпис правопорушника або акт про його відмову від підпису. Також не було підтвердження, що особі роз’яснено її права та обов’язки відповідно до вимог закону.

Суддя Олена Броновицька у постанові наголосила, що відсутність особистої явки для підписання документа не може автоматично вважатися відмовою від підпису. Закон не допускає розширеного тлумачення процесуальних норм, а їх дотримання є обов’язковим для всіх сторін провадження.

У зв’язку з виявленими недоліками суд повернув матеріали до НАЗК для усунення порушень. Тепер агентству необхідно належним чином оформити протокол, встановити адресу особи, забезпечити її ознайомлення з матеріалами справи та дотриматися всіх процесуальних вимог.

Рішення суду не є виправданням по суті справи, однак фактично зупиняє розгляд до моменту належного оформлення документів.