Грудень 2025 року: період великих свят і завершення Різдвяного посту за новим церковним календарем

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На призначення уже відреагували ряд активістів. Зокрема, керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін зазначив, що якщо раніше можна було припустити, що «Федорова викинули з закупівлі дронів, щоб пиляти 50 млрд грн ДССЗЗІ, то зараз це можна вже стверджувати».

«Тепер 50 млрд грн на дрони витрачатиме Замлинський, який покривав корупцію в закупівлях Резнікова і підтримував політику останнього не купувати мавіки. Я так розумію, що Зеленський/Єрмак вважають, що з дроновою темою Замлинський справиться краще Федорова», – зазначив Шабунін.

Нагадаємо,15 листопада, уряд звільнив із посади керівника ДССЗЗІ Юрія Мироненка, який очолював відомство після скандального затримання попереднього керівника Держспецзв’язку Юрія Щиголя. Останній підозрююється у створенні корупційної схеми при закупівлі програмного забезпечення та заволодіння 62 млн гривень. Також того ж дня було звільнено і заступника голови ДССЗЗІ Олександра Потія.

Капітальний ремонт Харківського шосе, який КМДА подає як важливе оновлення транспортної інфраструктури Лівого берега Києва, стикнувся з серйозними юридичними проблемами. За інформацією від «Інформатора», що посилається на дані з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), робочі процеси на об'єкті розпочалися без необхідних дозвільних документів. Нагадаємо, що роботи стартували 5 жовтня 2025 року на ділянці Харківського шосе в Дарницькому та частково в Дніпровському районах. Загальна вартість ремонту оцінюється в 1,26 мільярда гривень.

Міський активіст та експерт з містобудування Георгій Могильний звернув увагу на суттєву проблему, зазначаючи, що проведення робіт без належного юридичного оформлення може призвести до серйозних наслідків для міського бюджету та громадських інтересів. За його словами, відсутність дозвільних документів ставить під сумнів легітимність самого проекту та може спричинити затримки, додаткові витрати або навіть призупинення робіт.

Активіст перевірив інформацію у ЄДЕССБ і виявив лише один запис щодо цього об’єкта: це не дозвіл, а саме «відмова у видачі дозволу», датована 21 жовтня 2025 року — тобто вже після двох тижнів від початку фактичних робіт. Тобто підрядники зайшли на об’єкт і почали капремонт до того, як замовник отримав право його проводити.Могильний прокоментував це так: у мерії «настільки поспішають роздерибанити бюджетні гроші, що навіть дозвіл намагаються отримати вже після старту будівництва».

Ця історія викликала хвилю впізнавання серед киян. У коментарях до допису Могильного інші міські активісти нагадали, що це не перший випадок. Зокрема, Сергій Пасюта згадав капремонт вулиці Чикаленка (колишня Пушкінська) у центрі столиці — за його словами, там теж заходили на об’єкт без формально оформленого дозволу на будівельні роботи.

Окремо привертає увагу кошторис. На старті ремонту у КМДА озвучили параметри: у 2025–2027 роках мають оновити 5,4 км Харківського шосе. Якщо співвіднести загальну суму в 1,26 млрд грн із довжиною ділянки, виходить понад 233 млн грн за кілометр — із дорогою, інженерією та супровідною інфраструктурою. Чиновники при цьому нагадують, що востаннє масштабну реконструкцію цієї магістралі робили 38 років тому, у 1987-му, а саме шосе збудували ще в 1967 році.

Проблема в іншому: коли об’єкт іде як «капремонт», він формально вимагає дозвільних документів і прозорих процедур, бо йдеться не про латання ям, а про втручання в опорні конструкції вулично-дорожньої мережі. Якщо ж роботи виконуються без чинного дозволу, це відкриває цілу низку запитань — від юридичної відповідальності замовника і підрядника до якості контролю за освоєнням коштів, які вимірюються вже не мільйонами, а сотнями мільйонів гривень.

Скандал із Харківським шосе, таким чином, дістає одразу два болючі сюжети для Києва: ціни на дорожні ремонти в «мільярдному» діапазоні й практика починати будівництво до формального дозволу.

Сьогодні в Україні відзначають одразу кілька важливих подій і свят, кожне з яких має своє особливе значення для нашої історії та культури. Серед них — День територіальної оборони, День вчителя та день пам'яті святої мучениці Харитини. Крім того, на міжнародному рівні цей день привертає увагу до боротьби з менінгітом і важливості підтримки рибальського флоту.

День територіальної оборони — це свято, яке набуло особливої ваги після 2014 року, коли Росія окупувала Крим і почала агресивні дії на сході України. Цей день став символом мужності та патріотизму українських громадян, які в різні часи та в різних обставинах готові були йти на захист своєї Батьківщини. Підрозділи територіальної оборони стали невід'ємною частиною сил оборони країни, що, з початком повномасштабної війни, ще раз довели свою важливість і непохитність у боротьбі за незалежність.

5 жовтня в Україні відзначають також День учителя, який збігається з Всесвітнім днем учителя. Свято було започатковано ЮНЕСКО та Міжнародною організацією праці у 1994 році. Мета цього дня — вшанувати працю педагогів, які формують майбутнє, і звернути увагу на умови їхньої роботи.

Православна церква цього дня вшановує пам’ять святої мучениці Харитини. Вона народилася близько 287 року в Понтійському регіоні, залишилася сиротою, але виховувалася у благочестивому середовищі. Під час гонінь на християн за імператора Діоклетіана Харитина не зреклася віри, за що зазнала страшних тортур і загинула. Її образ став прикладом непохитної віри й духовної сили.

Наші предки уважно спостерігали за природою цього дня.

Якщо вранці туман — день буде ясний.

Низько пливуть хмари — очікуй дощу або мокрого снігу.

Синиці активно літають біля хат — скоро вдарять перші заморозки.

Окрім національних свят, сьогодні відзначають Всесвітній день боротьби з менінгітом, що покликаний нагадати про небезпеку запалення мозкових оболонок та необхідність своєчасного лікування.

Також цього дня святкують Міжнародний день благословення рибальського флоту — традицію, яка бере початок у Європі, коли священики освячували човни перед виходом у море. Крім того, у світі відзначають День африканської діаспори — подію, присвячену культурному надбанню та внеску африканських спільнот у розвиток світової культури.