ГУР зруйнувало міф про нову балістичну ракету РФ

Ідея впровадження психічного огляду для чиновників та народних депутатів набуває все більшої актуальності, особливо після виявлення вражаючого прикладу Наталії Одарій-Захар’євої. Її історія вразила громадськість своєю несподіваністю: жінка, яка страждала від тяжкої недуги — дистрофії мозку чи Енцефалопатії, вдалося просунутися в кар'єрі та зайняти високу посаду радниці міністра та директора Українського медичного Центру реабілітації матері та дитини МОЗ України. Ще у 2016 році їй було діагностовано це надзвичайно серйозне захворювання, що призвело до отримання ІІ групи інвалідності з психіатричного захворювання та відповідних пенсійних виплат.

Хоча звучить як нещире використання системи для отримання переваг, у Наталії Одарій-Захар’євої були інші заслуги перед суспільством. Вона розпочала свій професійний шлях у сфері медицини, закінчивши Одеський медичний університет у 2004 році, і пройшла через багато років роботи в Одеському психоневрологічному диспансері, отримуючи досвід і навички, які виявилися корисними у її майбутній кар'єрі. Пізніше вона отримала освіту в області економіки та державного управління, що дозволило їй просунутися на високі посади в системі охорони здоров'я Одеської області.

Протягом трьох років на посаді головного медика області, Наталія Одарій-Захар’єва довела свою ефективність, отримуючи визнання від керівництва різних періодів. Її інвалідність не перешкоджала їй виконувати свої обов'язки, і це може послужити прикладом того, що люди з обмеженими можливостями можуть просуватися вперед у кар'єрі і бути корисними для суспільства.

Проте, цей випадок також викликає ряд запитань стосовно системи надання посад та контролю за кадрами. Як вдається особі з медичним діагнозом, який трактується як психічне захворювання, зайняти такі відповідальні посади без належного контролю та перевірок? Чи можливе використання інвалідності як засобу отримання переваг у кар'єрному зростанні? Ці питання піднімають важливі аспекти управління персоналом та захисту інтересів держави.

Наталя вдалося реалізувати низку сумнівних кроків, які масивно вразили суспільство та піднесли серйозні питання стосовно її діяльності. Одним із найбільш шокуючих рішень стало скорочення ліжкового фонду в психіатричній системі Одещини з 2900 до 1500 ліжок, що призвело до безпритульності понад 400 осіб, які зовсім не мали родичів, житла чи пенсій, та були просто викинуті на вулицю. Додатково, у роки війни, у 2022 році, Одарій-Захар’єва передала в приватні руки на оренду на 49 років 3 корпуси хіміотерапії обласного онкоцентру, які раніше були місцем лікування онкологічних хворих.

Діяльність Наталії Одарій-Захар’євої також зазнала суворої критики через "оптимізацію" схем харчування в лікарнях, що призвела до знищення харчоблоків та створення монопольної фірми власної ініціативи. Вона витратила бюджетні гроші на придбання собі автомобілів Toyota Camry XV70 і Ford Transit для власних комісійних поїздок, а також вигадала схему, за якою фірма, що знаходиться на відстані 150 кілометрів від станцій швидкої допомоги, вигравала тендери на пальне, що призводило до необґрунтованих витрат часу та коштів на заправку швидкої медичної допомоги.

Одарій-Захар’єва також впровадила жорстоку систему поборів із головними лікарями у регіоні, звільняючи тих, хто відмовлявся співпрацювати з нею або відмовлявся брати участь у корупційних схемах. Навіть при такому вражаючому списку "досягнень", проти Наталії Одарій-Захар’євої було порушено лише одне кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем на користь третіх осіб при передачі майна онкоцентру в приватні руки, але ця справа так і залишилася без розгляду. Це стало можливим із-за того, що чоловік Одарій-Захар’євої, Олександр Борисович Захар’єв, є співробітником прокуратури Одеської області.

Важливо зазначити, що на даний момент Наталія Одарій-Захар’єва займає посаду радниці міністра МОЗ з допуском до державної таємниці. Вона була включена до радників Віктора Ляшка через його розуміння того, що Одарій-Захар’єва — єдиний чиновник, який може відкрито використовувати державні кошти, не відчуваючи відповідальності за свої дії. Ця ситуація ставить під сумнів ефективність контролю над діями таких осіб та відповідність законодавству.

Ситуація, яка склалася, насправді вражає. Невідомо, що саме влаштовує міністра Ляшка в прийнятті таких рішень. Виникає серйозне питання стосовно його компетентності та відповідальності. Як він міг допустити до роботи на такій високій посаді особу з таким серйозним діагнозом? Чому не було проведено належну перевірку документів цієї особи? Чи розуміє міністр рівень ризиків, пов'язаних з роботою особи, яка має проблеми зі здоров'ям?

Також виникає питання про те, як саме Наталія Одарій-Захар’єва пройшла спеціальну перевірку. Чому не була виявлена інформація про її психічне здоров'я? Як вона отримала доступ до державної таємниці без відповідних перевірок?

Зазначені питання стають особливо актуальними через можливі наслідки недбалого ставлення до перевірки кандидатів на важливі посади. Навіть приховування такої серйозної інформації може призвести до серйозних наслідків та навіть потенційно становити загрозу для громадської безпеки. Це питання вимагає негайного врегулювання та встановлення відповідальності за такі дії.

• Ситуація з призначенням хворої на голову особи на високу посаду в системі охорони здоров'я викликає серйозні сумніви щодо компетентності та відповідальності керівництва.

• Потреба у належній перевірці кандидатів на державні посади, особливо у сфері медицини, стає очевидною після подібних випадків.

• Недбале ставлення до перевірки документів та приховування інформації про стан здоров'я може мати серйозні наслідки для суспільства.

• Необхідно негайно вжити заходів для врегулювання цієї ситуації та забезпечити відповідальність за порушення в процесі призначення на посади в державних установах.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Проект закону (№12319), який був зареєстрований у Верховній Раді, пропонує виокремити злочини, пов’язані з насильством, скоєним службовими особами, особливо в місцях примусового тримання. У кодекс хочуть додати нову статтю — ст.3654 «Катування, вчинене службовою особою», що передбачає кримінальну відповідальність за умисне завдання сильного фізичного болю або морального страждання особам, зокрема з метою отримання інформації чи покарання за дії, вчинені іншими особами.

Якщо ці злочини вчинені групою осіб або з мотивів дискримінації (наприклад, на основі расової, національної чи релігійної нетерпимості), покарання може бути збільшене до 15 років ув’язнення.

Додатково, вносяться зміни в ст.3655 КК, яка кваліфікуватиме поводження, що принижує гідність. Пропонується карати таке поводження ув’язненням до 3 років, або від 3 до 5 років, якщо воно вчинене з метою дискримінації чи групою осіб.

Також буде передбачена відповідальність за бездіяльність службових осіб, що призвела до катувань або приниження гідності утриманих осіб. Це буде каратися ув’язненням від 3 до 5 років.

Нардепи зазначають, що практики катувань і принижень, зокрема у місцях несвободи, значно підвищують соціальну напругу, яка вже перебуває на критичному рівні в Україні. Вони вважають, що це також негативно впливає на підтримку влади серед громадян та зменшує рівень довіри до державних інститутів.