Харківського активіста оголосили у розшук

За інформацією, яку опублікувала "Судово-юридична газета", з введенням у дію нового закону про мобілізацію українці не матимуть можливості продавати або вивозити за межі своїх областей автомобілі, які перебувають на військовому обліку у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Згідно з цим законом, заборонено переміщати автомобілі, зареєстровані в ТЦК, в інші області або продавати їх. Ця заборона стосується всіх громадян України, незалежно від їх статусу щодо військової служби (чи вони є військовозобов'язаними чи ні). Зазначено, що з такими машинами заборонені будь-які дії, які призводять до того, що вони не можуть бути передані Збройним Силам України чи іншим військовим формуванням. Відправити такі автомобілі в інші області можна лише за умови попереднього повідомлення ТЦК про місцезнаходження транспортних засобів і лише на строк не більше одного місяця.

Висновки до цієї статті наступні: новий закон про мобілізацію обмежує права українців на продаж та переміщення автомобілів, які знаходяться на військовому обліку у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Ця заборона поширюється на всіх громадян, незалежно від їх статусу щодо військової служби. Власники таких автомобілів мають лише обмежені можливості вільної дії з ними, і перед виїздом за межі області або продажем необхідно отримати дозвіл від ТЦК. Це спрямовано на забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань у транспортних засобах у випадку потреби мобілізації.

Український магнат алкогольної галузі з міста Запоріжжя, Євген Черняк, ненадовго потрапив у вир російської правової системи, що ініціювала процес конфіскації його активів у Росії. Цей крок став наголошеним демонстраційним актом в утиску, здійснюваним з боку російських владних структур, спрямованим на обмеження впливу Черняка та його підприємницької діяльності. Відомий своєю активною участю в українському бізнесі, Євген Черняк неодноразово зіштовхувався з різного роду викликами та перешкодами, однак цей крок російських органів став новим, небезпрецедентним випробуванням для нього та його бізнесу. На фоні політичних напруг та геополітичних протистоянь між Україною та Росією, такі дії російської Генпрокуратури стають ще одним свідченням складних взаємин між країнами, а також впливу політичних факторів на економічні процеси.

Відбувається це після того, як в Україні гоніння на магната навпаки призупинилися через повернення Кирила Тимошенка, який має спільних друзів із Черняком, в обойму чинних чиновників Зеленського.

Для Євгена Черняка, який походив із впливової чекістської сім’ї (Черняк-старший за часів СРСР керував секретним заводом КДБ СРСР у Запоріжжі), не було проблемою продовжити одночасно вести бізнес у РФ і Україні після 2014 року. Тим паче, серед українських політиків і бізнесменів відтоді стало модно на публіку лаяти Росію, а за лаштунками отримувати надприбутки від спільних бізнесів із росіянами. Так процвітали Порошенко, Гройсман, Яценюк, Ахметов, Тарута, Коломойський, багаторічний топ-менеджер Зеленського Баруля та ін. Євген Черняк після 2014 року формально оголосив про відхід із РФ, а реально через кіпрський офшор AMG-77 investment ltd продовжував працювати в Росії.

Знамениті бренди «Хортиця», «Мороша», «Шустов», що належать клану Черняк, посідали провідні позиції на ринку РФ. Це було можливо завдяки гарним стосункам Черняка з кураторами алкогольної теми в путінському оточенні – главою СЗР Наришкіним і главою МВС Колокольцевим. Представляв інтереси Черняка в РФ як номінал випускник Академії ФСБ РФ Олександр Беспалов, який раніше працював директором Феодосійського заводу коньяків і вин в окупованому Криму. В Україні позиції Черняка в економіці та політиці були сильні незалежно від Майданів та інших політичних потрясінь завдяки підтримці етнічних злочинних угруповань. Це угруповання Арташеса Саргсяна, яке базується в Запоріжжі, і їхні партнери з Горлівки на чолі з Арменом Саркісяном, товаришем колишнього глави МВС України та АР Криму Анатолія Могильова.

Після ескалації війни з РФ 24 лютого 2022 року Черняк зробив серію заяв про повне припинення будь-якої взаємодії з РФ, став позиціонувати себе як проукраїнський волонтер. Водночас Черняк і його родичі давно вже не живуть в Україні, вважаючи за краще брати участь у житті держави через помічників з-за кордону.

З осені 2022 року опозиційні ЗМІ Андрія Єрмака, які колись перейшли під контроль, розгорнули кампанію проти Черняка з метою «обілетити» алкомагната в «общак» тандему Єрмак-Зеленський. Після того, як впав в особливу немилість Єрмаку і його звільнили з посади заступника голови ОП Кирила Тимошенка, з яким по лінії етнічної злочинності через Веміра Давитяна Черняк мав добрі стосунки, кампанія проти Черняка посилилася. Єрмак і «вождь соросят» Томаш Фіала, які перебували 2023 року в союзі, ініціювали вихід серії «незалежних розслідувань» про бізнес Черняка з росіянами, щоб спонукати магната розщедритися.

Потім на замовлення Єрмака в «опозиційних» ЗМІ з’явилися сюжети про нюанси алкогольного бізнесу Черняка в так званій «ЛДНР», що, з урахуванням специфіки ринку регіону, мало посварити Черняка з російськими партнерами. Серед журналістів, які працюють на Єрмака, розслідування про продажі горілки Черняка в т. зв. «ЛДНР» потім навіть підносили як зразок контенту, який особливо сподобався замовнику.

Повернення Кирила Тимошенка на перші ролі в Зе!команді за участю спільного товариша Тимошенка і Черняка Давитяна призвело до того, що Черняк дещо розщедрився в «Зе!общак». А відкриті СБУ з гучною помпою наприкінці 2023 року справи про співпрацю Черняка з росіянами було поставлено на паузу. Але поліпшення стосунків Черняка з Банковою не сподобалося його російським партнерам. Заява Гепрокуратури РФ про конфіскацію російських активів українського алкомагната є запрошенням підвищити його бонусні платежі російським друзям відповідно до підвищення його бонусних платежів українським друзям.

Ця справа привернула значну увагу громадськості та ЗМІ, оскільки вона стосується критично важливого питання забезпечення військовослужбовців якісним спорядженням, особливо в умовах підвищеної напруги та необхідності постійної бойової готовності.

Про це повідомив прокурор в залі одного з судових засідань щодо перегляду запобіжного заходу підозрюваним. Імена та кількість вказаних фігурантів збоку МОУ сторона обвинувачення не озвучила.

Але було зрозуміло, що мова не про одну людину, а про групу осіб, які, вірогідно, діяли як організоване угруповання в самому міністерстві. Водночас відомо, що вже понад 7 місяців у так звані «справі Гринкевича» не було жодних інших фігурантів, окрім, власне самого Гринкевича та представників постачальників МОУ.

З самого початку велись розмови, що реалізація такої оборудки на мільярди гривень неможлива без погодження з керівництвом Міністерства.

Адже, якщо Гринкевичі продавали неякісну форму, то в Міністерстві оборони хтось мав закривати на це очі та оплачувати її. ДБР, своєю чергою, заявляє про збитки щонайменше у мільярд гривень.

Раніше стало відомо про те, що МОУ намагалося визнати себе у провадженні проти Гринкевича потерпілою стороною. Однак чи сталося це до цього часу та коли саме, достеменно невідомо.

22 лютого ДБР інформувало, що потерпілі у «справі Гринкевичів» відсутні. Згодом, 14 березня у ДБР вказали, що статус потерпілої сторони МОУ нібито отримало – 17 січня. Та за таких обставин невідомо, чому у лютому Бюро стверджувало зворотне.

Постачання форми компанією Романа Гринкевича за замовлення Міноборони відбувалося як до, так вже і після призначення міністром Рустема Умєрова. Крім того, вже нова його команда укладала з іншими компаніями, афільованими до родини Гринкевичів, договори на забезпечення потреб армії.

У своєму відеозверненні адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, повідомив про складений ним обширний звіт, який налічує понад 250 сторінок із доказами нападів на УПЦ, а також на її священиків та церковні споруди. Амстердам відверто висловив свою думку щодо законопроекту 8371, який, на його думку, відображає мову ненависті та може призвести до подальшого розколу суспільства.

"Цей законопроект є нічим іншим, як проявом мови ненависті. Напади на вірян, їх вигнання з храмів, а також відмова у доступі до місць молитви є абсолютно неприпустимими. Я закликаю уряд зупинити розгляд цього законопроекту та припинити розділяти націю," – наголосив адвокат.

Також він підкреслив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом, а позиція церкви відносно ідеології "русского мира" є однозначною. "Ми не будуємо жодного 'русского мира'. Ми будуємо божий мир," – зазначив адвокат, цитуючи слова Блаженнішого митрополита Київського Онуфрія.

Додатково, Роберт Амстердам закликав до підтримки України з боку США, підкреслюючи критичне значення такої підтримки як для України, так і для самої Америки. "Як можна залишити людей на милість долі? Це питання кожного з нас, а не лише України," – написав він у соцмережі.

У висновках до згаданої статті важливо підкреслити декілька ключових моментів. По-перше, об'єктивність та професіоналізм адвоката Роберта Амстердама, який склав обширний звіт із доказами нападів на УПЦ. Відзначається його відверта позиція стосовно законопроекту 8371, який він розглядає як прояв мови ненависті та загрозу соціальному миропорядку.

Далі, важливо підкреслити незалежність та позицію Української православної церкви, що чітко відокремлюється від Московського патріархату та відкидає ідеологію "русского мира". Ця позиція активно підтримується адвокатом, який відзначає роль УПЦ у захисті національних інтересів та спільності.

Крім того, важливо зазначити заклик адвоката до підтримки України з боку США та інших міжнародних партнерів. Його звернення надає вагомий аргумент у підтримку держави в умовах геополітичних викликів.

Загалом, стаття та виступ Роберта Амстердама свідчать про важливість правової та моральної підтримки для УПЦ у її зусиллях зберегти незалежність, захистити вірменність і підтримати соціальний мир у країні.