Хмарна та морозна погода на Карпатах: труднощі для мандрівників 29 жовтня

За інформацією, що надійшла від журналістів, аеродром "Бородянка", який перебуває у власності родини Бадрудінових, використовує призначену для парашутного спорту земельну ділянку протягом тривалого часу без відповідної оплати податків. Ділянка була передана селищною радою Бородянки у відповідності з чинним законодавством, але, здавалося б, без належної компенсації за користування нею.

Це може призвести до значних втрат для місцевого бюджету, який може не отримувати щорічно приблизно 4 мільйони гривень через недооподаткування. Спроби з’ясувати законність використання аеродрому Бадрудіновими ведуть до скандалу.

Розташований за 40 кілометрів від Києва, аеродром “Бородянка” використовується для проведення парашутних спортивних заходів. Однак існують підозри, що земельна ділянка, призначена для цієї діяльності, була передана незаконно. Інформація, одержана журналістами, вказує на те, що у 1993 році ПрАТ “АС” отримало право постійного користування цією земельною ділянкою. Проте в 2021 році можливо було порушено закон, коли цю ділянку передали у приватну власність іншій компанії – ПАТ “АС”.

Згідно з інформацією, Відкрите акціонерне товариство “АС” Обласний авіаційний центр та ЗАТ “АС” (перейменоване на ПАТ) мають спільних бенефіціарів, серед яких виділяється родина Бадрудінових: Олександр, Вікторія та Раїса Бадрудінови. Крім того, кінцевим бенефіціаром є Ганна Льовіна, яка також стоїть за створенням “Чернігівської вищої авіаційної школи”, концерну “Титан” та компанії “Льовін Груп”. Підписантом Обласного авіаційно-спортивного центру ПрАТ “АС” є Станіслав Здебський. Також слід зазначити, що Володимир Цибулько, який також є кінцевим бенефіціаром ПрАТ “АС”, в минулому був радником Віктора Ющенка та народним депутатом. Зазначена особа володіє спільним бізнесом з Олександром Бадрудіновим у сферах Житомирського аеродрому та утилізації сміття.

За даними видання “Пульс”, держава, ймовірно, щорічно втрачає до 4 мільйонів гривень через незаконне володіння земельною ділянкою.

Згідно з відкритими джерелами, власник ПАТ “АС” не здійснював покупку або оренду аеродрому “Бородянка”, а фактично привласнив його від ПрАТ “АС” без відповідних юридичних підстав. Протягом усього періоду використання аеродрому ПрАТ “АС” не сплачувало земельний податок, що призвело до втрат місцевого бюджету Бородянки на суму приблизно 4 мільйони гривень щорічно. Встановити точну суму державних збитків складно через тривалу тривалість використання ПрАТ “АС” земельної ділянки, а також те, що нормативно-грошова оцінка змінюється щорічно.

Історія аеродрому в Бородянці розпочалася у 1936 році, коли його побудували як резервний для стратегічної авіації. У 1993 році, в контексті розвитку загальної авіації в Україні, ЗАТ “АС” (нині – ПАТ) отримало право постійного користування земельною ділянкою аеродрому. Ця ділянка була передана Обласному авіаційно-спортивному центру “АС” за рішенням Бородянської районної ради на 15-й сесії 21-го скликання 21 грудня 1993 року. Після цього аеродром “Бородянка” був включений до Державного реєстру цивільних аеродромів України як аеродром класу “Д”.

Проте у 2013 році зміни в земельному законодавстві призвели до скасування форми акту постійного користування землею. Це ставило перед ПрАТ “АС” вимогу викупу земельної ділянки або укладення договору оренди. Однак компанія не вжила жодних заходів у цьому напрямку, і продовжила незаконно користуватися землею.

У 2017 році Управління Держземагентства у Бородянському районі виключило земельну ділянку аеродрому з кадастрового обліку та перенесло її до електронного архіву. Це підтвердило втрату права ПрАТ “АС” на постійне користування землею. Незважаючи на це, компанія продовжувала використовувати ділянку для комерційних цілей, що спричинило судові суперечки, в результаті яких суд визнав дії державного реєстратора законними.

Однак у 2019 році Бородянська селищна рада VII скликання ухвалила рішення про надання дозволу на розробку технічної документації для інвентаризації земельної ділянки ПрАТ “АС” з метою будівництва та експлуатації будівель і споруд для авіаційного транспорту. Однак це рішення не було опубліковане на веб-сайті ради, що може свідчити про можливе використання його для оформлення земельної ділянки на користь іншої особи у жовтні 2021 року, включаючи Олександра Бадрудінова.

Підозріла споруда родини Бадрудінових охоплює не лише незаконно привласнений аеродром “Бородянка”, а також їхню діяльність у сфері утилізації сміття, що також викликає сумніви щодо законності.

Крім ПАТ “АС”, у якого були проблеми з правами на земельні ділянки, ТОВ “Утілсервіс”, зареєстроване в 2004 році, також належить тим самим власникам. У 2023 році господарський суд Київської області розглянув справу проти ТОВ “Утілсервіс” під номером 911/3872/23. Позов стверджував, що підприємство використовувало земельну ділянку без належних документів. Прокуратура запитала про зупинення роботи підприємства до усунення порушень. Ця ділянка належить Бородянській селищній раді та перебуває у постійному користуванні КП “Благоустрій-Бородянка”.

Суд установив, що у 2004 році Бородянська районна державна адміністрація (РДА) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Утілсервіс” уклали тимчасовий договір оренди на земельну ділянку площею 13 гектарів, хоча сміттєзвалище займало лише 11,5 гектарів. Хоча термін дії угоди минув, сталого договору так і не укладено. Суд зобов’язав ТОВ “Утілсервіс” виплатити 1 226 912 гривень компенсації за завдані збитки.

Оренда земельних ділянок, які перебувають у володінні ТОВ “Утілсервіс” та ПАТ “АС” за 40 кілометрів від столиці, могла б приносити значний дохід місцевому бюджету Бородянки. Однак ці кошти не надходять через відсутність діючих угод, і керівництво громади досі не прийняло жодних заходів для вирішення цієї проблеми.

Чи буде офіційно легалізована діяльність цих підприємств, чи держава продовжить втрачати податкові надходження, що є важливими для бюджету, особливо у часи конфлікту? Також було звернення за коментарями до Олександра Бадрудінова та надісланий запит до Бородянської селищної ради та ПАТ “АС” (Обласний авіаційний центр).

Олександр Бадрудінов пояснив, що ПАТ “АС” діє з 1993 року та має реєстрацію в реєстрі цивільних аеродромів України. Він заявив, що всі податки були сплачені. Щодо полігону ТПВ “Утілсервіс”, він вказав, що термін дії договору оренди закінчився у 2021 році, а земельна ділянка була передана КП “Благоустрій-Бородянка”. Однак підприємство не отримало необхідний дозвіл для проведення діяльності з відходами.

На запит про штраф Бадрудінов не дав відповіді, зауваживши, що вперше чує про судове рішення.

У нових електронних деклараціях Наталія Коваль, співмешканка в.о. міського голови Одеси Ігоря Коваля, зазначила значне майно. Зокрема, у її власності три квартири в Одесі з різною площею – 30, 67 та 83 м². Окрім того, вона володіє автомобілем преміум-класу Audi Q5, випущеним у 2012 році. Відомо, що Наталія також працює в університетах міста на посаді доцентки, поєднуючи наукову діяльність із власними бізнес-інтересами.

Що стосується Ігоря Коваля, то в його декларації зазначена квартира площею 216 м², що свідчить про певний рівень благополуччя родини. Порівняно з іншими політиками, майно родини Коваль виглядає досить вагомим, враховуючи наявність декількох об'єктів нерухомості та автомобіля преміум-класу.

За 2024 рік Наталія Коваль задекларувала понад 330 тис. грн доходу, отриманого на посаді доцента одразу в двох вишах — Одеській політехніці та Одеському національному університеті ім. Мечникова. Ігор Коваль у декларації вказав понад 1 млн грн зарплати в Одеській міській раді, 250 тис. грн пенсії і близько 140 тис. грн доходу від роботи в університеті ім. Мечникова.

Поєднання наявних активів і задекларованих доходів привертає увагу громадськості й журналістів: хоча офіційні дані підтверджують факт декларування, співвідношення заробітку та матеріальних благ викликає питання щодо джерел формування статків. У публікації наголошено, що вся наведена інформація доступна у Єдиному державному реєстрі декларацій.

Запобігання фінансовим шахрайствам та боротьба зі зловживаннями у сфері банківських операцій стають все більш актуальним завданням для Національного банку України (НБУ). Останнім часом НБУ активізував свою діяльність у напрямку контролю за картковими переказами громадян та введення додаткових заходів безпеки.

Банки отримали чіткі вказівки від регулятора про необхідність посилення перевірки та моніторингу операцій з картками українських клієнтів. Такий крок спрямований на запобігання випадків шахрайства, відмивання коштів та інших зловживань, що можуть ставити під загрозу стабільність фінансової системи країни.

У зв'язку з цим банки активно впроваджують нові системи та технології для виявлення та блокування підозрілих транзакцій. Зокрема, вони зосереджують увагу на аналізі патернів поведінки клієнтів, виявленні незвичайних змін у обсягах та характері операцій, а також використанні ризикових зон для переказів.

НБУ також планує посилити відповідальність банків у цьому питанні, заохочуючи їх до більш прозорої та ефективної роботи з перевіркою та блокуванням сумнівних операцій. Для цього можуть бути введені нові стандарти та вимоги до систем безпеки та контролю в банківській сфері.

В цілому, ініціатива Національного банку України спрямована на підвищення рівня захищеності фінансової системи від потенційних загроз та зловживань. Вона відображає зростаючу увагу регулятора до забезпечення стабільності та надійності банківського сектору, що є важливим чинником для економічного розвитку країни.

Національний банк вимагає від фінустанов пильніше і ретельніше перевіряти невеликі перерахування між рахунками фізосіб – P2P-перекази, особливо в частині зарахування на картки невеликих сум. Вимога міститься в листі НБУ №25-0005/42076.

Регулятор висловлює своє невдоволення тим, що більшість банків робить акцент на аналізі загального обсягу P2P-переказів, і менше заглиблюється в невеликі транзакції, в яких НБУ також вбачає проблеми, особливо, коли йдеться про надходження на картку великої кількості невеликих переказів від різних осіб.

Такий підхід у Нацбанку вважають формальним виконанням вимог фінансового моніторингу, і банкірів штрафуватимуть, якщо вони його не змінять.

НБУ хоче, щоб банки аналізували численні дрібні зарахування на картки, а потім зажадали в людей пояснення щодо них. Це може бути перекидання навіть по 100-200 грн, але по 10-20 або більше разів на день.

«Регулятор підозрює, що численні перерахування на карту можуть свідчити про участь у схемі з нелегальним гральним бізнесом. А також про отримання неофіційних доходів або про приховану підприємницьку діяльність. Наприклад, на продовольчих та інших ринках у Києві вже поширеною практикою стала передача номерів карток покупцям – коли в людини бракує готівки, вона може швидко закинути гроші на картку продавцю, і так розрахуватися за товар. Що не подобається владі, яка зацікавлена, щоб дрібний бізнес відкривав ФОПи (фізособа-підприємець), і платив відповідні податки”, – пояснив заступник голови правління одного з банків.

Водночас у Нацбанку не хочуть слухати відмовок про те, що банк не зміг зв’язатися з клієнтом і поставити йому запитання, бо з людиною немає зв’язку, через те, що та, наприклад, перебуває за кордоном. Чиновники вважають, що фінансисти можуть знаходити людей у віддаленому форматі через свої мобільні додатки.

НБУ зажадав від банків жорсткіше перевіряти операції клієнтів за картками, частіше запитувати пояснення і підтверджувальні документи. Якщо українці не будуть їх надавати – то блокуватимуть людям рахунки і розриватимуть відносини – тобто примусово закриватимуть рахунок в односторонньому порядку.

При цьому регулятор зажадав від банків складати ризик-профіль кожного клієнта, куди входить повторна перевірка людини та її операцій. Не раз на 6 місяців, як зараз робить більшість банків. А щокварталу – раз на 3 місяці. Це означає, що банкіри частіше зв’язуватимуться з людьми, запитуватимуть інформацію про походження їхніх грошей і, можливо, закриватимуть рахунки (якщо не отримають усієї потрібної інформації).

У листі №25-0005/42076 Національний банк дав кілька нових вказівок щодо фінансового моніторингу:

1. Виявляти нетипову активність за рахунком, у тому числі за P2P-переказами – нетипове збільшення кількості та обсягу фінансових операцій.

2. Вивчати web-ресурси, через які люди отримують товари і послуги, гроші. З’ясовуючи доменні зони реєстрації сайтів і звіряючи їх із переліками нелегальних учасників грального ринку.

3. Аналізувати фінансові операції клієнта на відповідність його профілю і сфері діяльності, з’ясовувати джерела походження коштів.

Додаткові вимоги з’явилися, зокрема, в рамках того, що Нацбанк називає «боротьбою з дропами» – коли українці відкривають рахунки на своє ім’я, а потім продають право користуватися ними іншим людям. НБУ і банки намагаються боротися з цим явищем. У зв’язку з чим, банкіри навіть думають час від часу під виглядом покупців вибірково купувати такі карти на чорному ринку. Мета – виявляти імена людей, які активно відкривають рахунки під перепродаж, і формувати чорні списки таких осіб. Щоб тим часом закривали картки та відмовляли у відкритті рахунків в інших банках.