Хорольський завод: як екс-регіонал Хомутиннік і брати Астіони привласнили державний актив

У лютому 2019 року Олена Зайцева, учасниця резонансної ДТП в Харкові, була засуджена до 10 років позбавлення волі. Трагедія, що сталася 18 жовтня 2017 року, сколихнула всю країну: внаслідок аварії загинуло шестеро людей, а сама Зайцева, на момент аварії перебуваючи за кермом автомобіля, виявилася під впливом алкоголю. Попри всі спроби скоротити термін ув'язнення, у 2024 році суд відхилив її клопотання про умовно-дострокове звільнення.

На сьогоднішній день Олена Зайцева відбуває покарання в колонії на Сумщині. За інформацією з джерел, її поведінка оцінюється як «непогана». Вона працює в установі та регулярно отримує заохочення за свою дисципліну і відповідальність. Проте, цього виявилося недостатньо для того, щоб отримати умовно-дострокове звільнення. Колегія суддів зазначила, що на даному етапі покарання звільнення передчасне, враховуючи тяжкість злочину та його наслідки для жертв і їхніх родин.

Адвокатка засудженої утрималася від коментарів щодо можливості нової спроби Зайцевої.

Мати однієї з жертв ДТП, Світлана Вініченко, повідомила, що отримує від Зайцевої символічні виплати: останні суми становили по 995 гривень за півроку. Вона вважає такі виплати принизливими і сумнівно вірить у каяття засудженої.

Представники Уповноваженого Верховної Ради з прав людини відвідали колонію та повідомили, що вона має житлові та виробничі зони, забезпечене роздільне утримання засуджених, санітарні кімнати, кухню та приміщення для відпочинку з телевізорами і навіть акваріумом.

Сергій Старенький, колишній голова Держпенітенціарної служби, зазначив, що Зайцева може звернутися до суду з новим проханням про дострокове звільнення наступного року.

ДТП за участю Зайцевої сталася 18 жовтня 2017 року в центрі Харкова. Внаслідок аварії загинули шестеро людей, ще кілька отримали травми. Суд засудив Зайцеву та другого водія Геннадія Дронова до 10 років позбавлення волі.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Слідчі з’ясували, що фігурант разом з і спільниками організували схему, за якою деякі військовослужбовці частини знаходилися вдома, а згідно з документами – перебували на службі та отримували за це відповідне грошове забезпечення.

Свої зарплатні банківські картки ці військові віддавали організаторам схеми, які замість них отримували всі виплати. За попередніми даними, за час дії схеми ділки встигли оформити понад 20 осіб та отримати від них до 20 млн грн.

2 серпня 2024 року ДБР спільно зі Нацполіцією затримали заступника командира військової частини та деяких військовослужбовців. Під час обшуків в них виявили та вилучили вогнепальну зброю та боєприпаси, наркотичні засоби та понад 118 тис. доларів США. Заступнику командира військової частини повідомлено про підозру у перевищенні службових повноважень та у пособництві в ухиленні від несення військової служби (ч. 5 ст. 426-1, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України)

Чоловіку обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 20 млн грн. Підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Слідство триває, встановлюються інші особи, причетні до організації схеми. Також вживаються заходи для арешту майна фігурантів для відшкодування завданих державі збитків.

Генеральний директор Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) Іван Юрійович Чернявський у 2024 році задекларував значний обсяг майна та доходів, який привернув увагу громадськості та експертів із питань прозорості державних структур. Серед основних активів родини — престижний автомобіль Mercedes GLS, оформлений на дружину, чотири квартири та понад 120 тисяч доларів готівкою. Ця декларація демонструє фінансові можливості посадовця і його родини у порівнянні із середньою зарплатою в державному секторі.

Протягом 2024 року Іван Чернявський отримав 1,5 мільйона гривень зарплати на посаді в Укрпатенті, а також додатково 40 тисяч гривень за сумісництвом у Національному університеті біоресурсів і природокористування. Крім цього, він отримав соціальні виплати від Київського міського центру розрахунків у розмірі 53 тисяч гривень. Дружина, Олена Миколаївна Чернявська, також задекларувала власні доходи та активи, що підкреслює спільну фінансову потужність сім’ї.

У родини значна кількість нерухомості: квартира площею 96,1 м² у Києві належить Чернявському, квартира 36,2 м² у Києві — дружині, 45,3 м² у Білій Церкві — 50% спільно з дружиною та 50% з громадянкою Катериною Лабахою, 69,9 м² у Білій Церкві — спільна з дружиною та двома іншими особами, 72,9 м² у селі Тальянки (Черкаська обл.) — спільна з дружиною, братом та батьком. Також у власності Чернявського незавершене будівництво квартири 39,95 м² у Києві.

Окрім Mercedes-Benz GLS 450 (2016) на дружину, у Чернявського є мотоцикл IZh Yupiter 5 (1989). Родина зберігає 120 тис. доларів готівкою: 80 тис. у посадовця та 40 тис. у дружини. Інших цінних паперів, корпоративних прав, рухомого майна чи фінансових зобов’язань у декларації не вказано.

На Харківському напрямку тривають запеклі бої, де російські війська не відступають від спроб прорвати оборону українських сил. За даними Генерального штабу Збройних сил України, росіяни активізували свої дії на кількох стратегічних ділянках фронту, зосередившись біля Вовчанська, Стариці, Липців і Зеленого. Згідно з інформацією, оприлюдненою українським пабліком Deep State, російські війська вдало продовжують просуватися між Глибоким і Лук’янцями на південь, у бік Липців. Ситуація стає все більш напруженою, оскільки «сіра зона» наближається до околиць цього села. Аналіз карти показує, що противник рухається вздовж річки Липець, з просуненням в напрямку Липців на 1-1,2 км від попередньої позиції. Військовий експерт Костянтин Машовець зазначає, що російське командування може вважати завершеним перший етап свого наступу при виході своїх передових підрозділів на рубіж Липці – Веселе, останнє розташоване на схід від Липців. У той же час на захід від Вовчанська росіяни захопили нові території на правому березі Сіверського Дінця та на північ від Бугроватки. З посиланням на дані російських джерел повідомляється про атаку РФ на село Прилипка на захід від Вовчанська, з метою наближення до часткового оточення Вовчанська. Наразі інформація про ситуацію у Вовчанську залишається неоднозначною. За даними російських джерел, Збройні Сили України вводять резерви для утримання міста. У той же час, на запорізькому фронті російські війська продовжують просуватися на південний схід і південь від Работиного, а також біля Вербового. На півночі від Нетайлового, на південь від Очеретиного та біля Кераміка РФ захопила нові території. Звіти також свідчать про просування російських військ в районі Берестового на південний схід від Куп’янська.

Українські сили продовжують активність на Харківському напрямку, де відбуваються жорсткі бої з російськими військами, які намагаються прорвати оборону. Росіяни зосередили свої дії на кількох ключових ділянках, в тому числі біля Вовчанська, Стариці, Липців і Зеленого. За останніми звітами, просунення російських військ має місце між Глибоким і Лук’янцями, наближаючись до Липців. Українські військові експерти застерігають про можливе закінчення першого етапу наступу російських військ після досягнення рубежу Липці – Веселе. Тим часом, на інших фронтах, таких як запорізький, російські війська також продовжують активність, займаючи нові території та намагаючись втягнути українські сили в протистояння. Ситуація залишається напруженою, і вимагає подальшого слідкування та реагування з боку українських військових.