П’ятниця, 17 Квітня, 2026

Мільйони зависли на рахунках: Одещина провалила програму житла для сиріт

Важливі новини

Земельна афера на мільярд: НАБУ викрило схему з квартирами для чиновників

Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повідомили про масштабну корупційну схему у сфері будівництва в Києві, до якої виявилися причетними топчиновники, ексдиректори державних підприємств і представники девелоперського бізнесу. Фігурантам справи інкримінують зловживання службовим становищем, а також одержання і надання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (ч.2 ст.364, ч.4 ст.368 КК України). За […]

Олексій Владіміров – ресторатор, “волонтер” та “рєшала” Віталія Кличка

За даними журналістського розслідування, опублікованого в "Українській правді", виникли припущення про можливий вплив особистих зв'язків Владімірова на процес отримання контрактів у будівельній та оборонній галузях.

За даними журналістів, 37-річний Владіміров офіційно володіє київським рестораном грузинської кухні “Сапераві”, який нібито не приносить прибутку. На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну він робив знімки у військовій формі. У мобільному застосунку Getcontact його номер зберігається як “Кличко гуманітарка”, “Відкат от тендера”, “Кличко. Цемент” тощо.

Журналісти також зазначають, що Владіміров має дружні стосунки з мером Києва Віталієм Кличком, про що свідчить його активність у соціальних мережах.

У 2023 році, під час війни між Україною і Росією, у Владімірова значно збільшилась кількість нових автомобілів преміумкласу. Зокрема, у червні він придбав спорткар Lamborghini Huracan, а у вересні — позашляховик Range Rover останньої моделі.

За інформацією джерел УП, Владіміров заробляє на державних будівельних підрядах у Києві, використовуючи свої зв’язки з мером столиці. Також він отримує прибуток в оборонній сфері завдяки дружнім стосункам свого батька з Олексієм Петровим, керівником державної компанії-спецекспортера зброї Головного управління розвідки Міноборони України.

Журналісти УП ідентифікували одного з найближчих друзів Владімірова — Дмитра Половка, чия мати володіє компанією (ДСЗ), яка після початку вторгнення РФ почала вигравати багатомільйонні тендери в Києві. За даними з публічних баз, у 2022 році компанія матері Половка отримала приблизно 7 млн гривень за контрактами, у 2023-му — близько 50 млн гривень, а у 2024-му — 50 млн гривень лише за перше півріччя.

Позиція Андрія Хливнюка щодо музичних смаків та творчості Макса Барських

Лідер українського гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк вкотре підкреслив свою впевненість у тому, що не має наміру відмовлятися від своїх російськомовних пісень, незважаючи на складну політичну ситуацію в країні. У новому інтерв'ю під час участі в музичному шоу на YouTube він чітко висловив свою позицію щодо цього питання, заявивши, що для нього мова, якою виконуються пісні, не є визначальним фактором, якщо це стосується музичної культури та самовираження.

Окрім цього, Хливнюк висловив свою думку про творчість іншого популярного українського артиста — Макса Барських, зокрема, щодо його пісні «Все ОК». Лідер «Бумбокса» зазначив, що ця композиція не є для нього. «Я таку музику не люблю», — зауважив Андрій, уточнивши, що це не стосується особистих уподобань Барських, а більше того, як звучить музика цього жанру в цілому. На думку Хливнюка, поп-музика повинна мати або особливу інструментальну красу та віртуозність виконання, або ж глибокий зміст. Для порівняння він згадав одного з найбільших майстрів світової музики — Стіві Вандера, творчість якого вважає взірцем віртуозності та глибокої емоційності.

Водночас Барських не лишив коментар Хливнюка без реакції. У коментарях до відео з’явився його запис: «Сидять дві естетки. ». Така відповідь артисту додала гумору до ситуації, перетворивши її з критики на медійний діалог.

Ця подія викликала інтерес серед фанатів української музики: з одного боку — позиція Хливнюка як одного з популярних рок-артистів, з іншого — Барських, який репрезентує комерційну поп-сцену. Обидва виконавці мають свою фанбазу, але їхні погляди на музику й аудиторію помітно різняться.

Дискусія також підкреслила кілька тенденцій у музичній індустрії:

Артисти рок- чи альтернативного спрямування часто критикують поп-музику за її формулою, комерційністю чи відсутністю «глибокого сенсу».

Поп-артисти іноді відповідають з гумором чи іронією, що підкреслює соціокультурну дистанцію між жанрами.

В українському музичному просторі також присутня тема мови: здебільшого артисти працюють українською, але Хливнюк не приховує, що використовує й інші мови у творчості, хоч це й викликає критику окремих фанатів.

Хливнюк зазначав раніше, що для нього важливими є індивідуальність, художня глибина й музична імпровізація. Барських же — майстер поп-формули, чітко орієнтований на масову аудиторію. Тож їхня «сутичка» стала своєрідним відображенням різних підходів у музичному мистецтві.

На завершення можна сказати: навіть критика не перешкодила виконати задум — трек Макса Барських «Все ОК» продовжує набирати перегляди, а Хливнюк – залишатись у полі публічного діалогу. І хоч кожен лишається на своїй сцені, обидва артисти виграють — музикою, рекордними цифрами чи увагою до теми.

Джерела української нафти та стратегії збільшення видобутку під час війни

Україна демонструє неймовірну стійкість та рішучість у розвитку своєї енергетичної галузі, незважаючи на складні обставини. Нафтовидобувна промисловість країни продовжує нарощувати потужності, що є свідченням економічної витривалості та стратегічного планування.

Історія видобутку нафти на території України сягає далеких часів. Вже в III столітті до нашої ери були відомі нафтові води на Керченському півострові, а в XIII столітті в Галичині використовувалася “скельна олія” у медицині та для змащення коліс.

Початок промислової експлуатації відзначений у 1771 році в промислі Слобода-Рунгурській, Івано-Франківській області. Протягом наступних століть видобуток нафти активно розвивався, зокрема в районі Борислава, що стало найбільшим нафтовим промислом у Європі на перетині XIX-XX століть. Перший патент у світі на виготовлення гасу з нафти був отриманий у Львові в 1853 році.

Найбільший обсяг видобутку нафти в Україні досягнув піку у 1972 році, коли було видобуто 14,5 мільйонів тонн. Проте пізніше обсяги зменшувалися через виснаження запасів і відсутність відкриття нових великих родовищ.

На сьогодні в Україні виділяють чотири нафтогазоносні провінції, що об’єднують дев’ять нафто-, газо- та нафтогазоносних областей. Східний регіон, який включає Дніпровсько-Донецьку область, має найбільші обсяги розвіданих родовищ нафти та газу. Західний регіон охоплює Передкарпатську, Складчасті Карпати, Закарпатську та Волино-Подільську області з значними родовищами.

За даними “Порталу даних видобувної галузі України”, на кінець 2020 року загальні запаси нафти становили понад 85 мільйонів тонн, з яких більшість припадає на Східний регіон. На 2023 рік видобуток нафти зріс на 2,1 мільйона тонн, з “Укрнафти” припадає 67% цього обсягу.

Плани “Укрнафти” на найближчі роки включають посилення інвестицій у відновлення та модернізацію видобувного обладнання, що спрямоване на збільшення продуктивності і підвищення видобутку.

Зеленський розглядає можливості переговорів із РФ: нові повідомлення західних ЗМІ

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Західні дипломати в Києві «відчули», що Зеленський став більш відкритим для початку переговорів із Росією, йдеться у статті The Washington Post.

Видання нагадує, що Зеленський заявив про можливість покликати Росію на наступний мирний саміт.

Водночас газета вказує, що президент України наполягає на необхідності завершити війну на його умовах, «хоча за останній рік його позиція ослабла, оскільки Росія завоювала значні території на Донбасі і навряд чи віддасть їх». Аналітики прогнозують нові втрати на фронті в найближчі місяці.

Водночас курська операція ЗСУ «застопорилася» і не призвела до відведення військ з РФ з фронту, як сподівався Київ.

І прохолодна реакція деяких чиновників, ознайомлених із «планом перемоги» Зеленського, свідчить про те, що Київ може не отримати того козиря, на який розраховував.

Глава американського генштабу Чарльз Браун заявив журналістам, що цей план викладає деякі речі, про які українські чиновники «вже просили», і американські чиновники переглядають план щодо того, «що насправді можливо».

«Нам доведеться сісти з українцями і обговорити, що ви насправді можете зробити, порівняно з тим, що у вас є в цьому списку», – сказав Браун.

Також він визнав, що між союзниками по НАТО існують розбіжності щодо ухвалення України в Альянс (це перший пункт «плану перемоги» Зеленського).

У 2024 році Одеська область отримала з державного бюджету понад 83 мільйони гривень на забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Однак замість реальної допомоги родинам більша частина цих коштів залишилася невикористаною.

Як свідчать офіційні дані, понад 53 мільйони гривень так і не були розподілені в межах Одеської міської територіальної громади, а ще понад 13 мільйонів «зависли» у Великодолинській, Кілійській та Фонтанській громадах.

У підсумку, в кінці 2024 року невикористані кошти були змушені повернути до державного бюджету, а десятки дітей, які мали отримати житло, залишилися ні з чим. Це викликало хвилю обурення як серед громадських активістів, так і серед профільних фахівців.

Втім, ситуація у 2025 році виглядає ще тривожніше. Незважаючи на торішній провал, Одещина знову отримала рекордну суму — понад 114 мільйонів гривень. За станом на травень перераховано вже майже 100 мільйонів, але фактично освоєно лише близько 3 мільйонів, що становить менше 3% від виділених коштів.

«Це не просто цифри — це зламані надії десятків дітей, які потребують не гучних обіцянок, а реального даху над головою», — коментує ситуацію джерело в соціальних службах.

Фахівці наголошують: проблема має системний характер. Основні причини — затягування процедур, відсутність якісної підготовки документації, а подекуди — повна безвідповідальність місцевих органів влади. На фоні цього держава фактично втрачає мільйони, які могли б забезпечити сиротам найнеобхідніше — житло.

Громадські організації вже звернулися до профільних міністерств із вимогою негайно втрутитися. Вони закликають до створення публічного плану дій, введення жорсткого контролю за виконанням програм, а також оприлюднення звітності по кожній територіальній громаді.

«Це не просто чергове зволікання. Це — порушення прав найуразливіших українців», — наголошують правозахисники.

Ситуація потребує не чергових обіцянок, а конкретних рішень. У протилежному випадку мільйони гривень знову повернуться до бюджету, а діти залишаться без дому, на який давно заслужили.

Останні новини