Мільйони зависли на рахунках: Одещина провалила програму житла для сиріт

Петиція, яка звертається до президента, відображає глибоке бажання громадян України стосовно мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. Неймовірно, що цей активний вираз волі народу зібрав 25 тисяч голосів за всього лише 3 дні. Ініціатор петиції пропонує важливий механізм: надати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що попередня петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, що стосується мобілізації депутатів і чиновників, зайняла 87 днів на набір необхідної кількості голосів, і це лише за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Дивовижно, що ця петиція уже 4,5 місяці "на розгляді" у президента Зеленського. Ситуація свідчить про зростаючий рівень уваги громадськості до важливих питань країни.

Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про активізацію громадського руху та бажання громадян брати участь у формуванні державної політики.

• Громадяни України виявили велике зацікавлення у мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери.

• Петиція до президента, що набрала 25 тисяч голосів за 3 дні, свідчить про активну громадянську позицію та бажання участі у формуванні державної політики.

• Ініціатива надати пріоритетний прийом на роботу демобілізованим з ЗСУ після початку війни має підтримку громадян.

• Порівняно з попередніми ініціативами, час на набір необхідної кількості голосів значно зменшився, що свідчить про зростання уваги громадськості до важливих питань країни.

• Запропонована петиція є важливим кроком у розвитку демократичних процесів в Україні та демонструє активну громадянську позицію українського суспільства.

Російська сторона публічно відкинула ініціативу Сполучених Штатів щодо можливого міжнародного або спільного управління Запорізькою атомною електростанцією в рамках потенційного мирного врегулювання війни проти України. Така позиція вкотре продемонструвала небажання Кремля йти на компроміси у питаннях, які він вважає стратегічними та символічно важливими.

Запорізька АЕС залишається одним із найбільш небезпечних вузлів війни, адже будь-які інциденти на об’єкті можуть мати наслідки далеко за межами регіону. Саме тому західні партнери України неодноразово наголошували на необхідності деполітизації станції та передачі її під нейтральний контроль із залученням міжнародних інституцій. Ідея Вашингтона передбачала зниження ризиків для цивільного населення та створення передумов для ширших домовленостей у сфері безпеки.

Крім того, російська сторона наполягає на передачі їй усієї території Донбасу. Саме ці дві вимоги — контроль над Запорізькою АЕС і територіальні претензії — залишаються ключовими перешкодами для досягнення будь-якої мирної угоди.

За словами співрозмовників, Росія водночас пропонувала Україні постачання електроенергії зі станції за зниженими тарифами, однак Київ вважає такий підхід неприйнятним і таким, що легітимізує окупацію стратегічного об’єкта.

Позиція України щодо Запорізької АЕС залишається незмінною. Наприкінці 2025 року президент Володимир Зеленський публічно відкинув будь-які варіанти спільного управління станцією з Росією. Він також наголошував, що не існує відповіді на питання, хто і за чий кошт має відновлювати саму АЕС та пов’язану з нею інфраструктуру, зокрема після руйнування Каховської дамби.

Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі. Вона складається з шести енергоблоків загальною потужністю 6 тисяч мегаватів і розташована поблизу міста Енергодар. Після підриву Каховської дамби водосховище, яке забезпечувало охолодження станції, суттєво обміліло.

Російські війська захопили ЗАЕС на дев’ятий день повномасштабного вторгнення. Згодом станцію передали під управління російської державної корпорації. Наразі всі реактори перебувають у зупиненому стані, однак потребують постійного охолодження, що робить об’єкт критично залежним від стабільного електропостачання.

Безпекова ситуація навколо ЗАЕС залишається вкрай напруженою. З початку повномасштабної війни бойові дії неодноразово призводили до пошкодження ліній електропередач. За цей час станція щонайменше 12 разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизельні генератори.

Попри періодичні ремонтні роботи на резервних лініях електропередач, експерти наголошують, що тривала окупація ЗАЕС і використання її як інструмента політичного тиску створюють серйозні ризики ядерної та енергетичної безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.