Хропіння: проблема, що впливає на якість сну і здоров’я

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з перезатвердженим проєктом Київської міської держадміністрації, планується зведення під’їзної дороги від проспекту Лобановського до аеропорту, який не працює з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Загальна довжина маршруту складе 4,3 км, а для верхнього шару покриття заплановано використання модифікованого асфальтобетону.

Перша черга будівництва передбачає 2,8 км дороги з двома смугами руху в одному напрямку, велосипедну доріжку, тротуари, очисні споруди, надземний пішохідний перехід та світлофори. Вартість проєктних робіт оцінюється в 7,38 млн грн, а будівельних – у 1,56 млрд грн. Завершити роботи планують до середини 2026 року.

Учасникам тендеру на проєктування необхідно надати аналогічний договір, підтвердити наявність потрібного обладнання, програмного забезпечення та кваліфікованих працівників. У тендері на будівництво потрібно надати аналогічний договір на будівництво або реконструкцію міських доріг чи вулиць з відгуком, виданим не раніше ніж за місяць до оголошення тендеру. Крім того, необхідно підтвердити наявність виробничої бази, атестованого асфальтобетонного заводу, будівельних дорожніх машин і працівників. Також претенденти мають мати чистий дохід за 2023 рік не менше 30% від очікуваної суми, що становить не менше 467,08 млн грн.

Зазначається, що другу чергу будівництва, що передбачає 1,5 км дороги з однією смугою руху, вже замовили восени 2023 року у приватних компаній «ВКФ Стандарт-Авто» та «КП Шляхбуд Інвест» на суму 1,22 млн грн та 135,94 млн грн відповідно.

Проєкт дороги до аеропорту почався ще у 2010 році під час підготовки до Євро-2012. Будівництво тоді було довірено компанії «Укратоменергобуд» на суму 174 млн грн, але завершити роботи до 2012 року не вдалося, і проєкт з тих пір кілька разів переглядали та дофінансовували.

У протязі понад двох років Україна веде повномасштабну війну, спричинену вторгненням Росії. Протягом цього часу тисячі українців вступили до Збройних Сил України (ЗСУ), щоб захищати свою країну від окупантів на полі бою. Однак існує певна кількість мобілізованих громадян, які досі не мали можливості вирушити на фронт. Про це повідомив голова фракції "Слуга народу" Давід Арахамія у інтерв’ю Наталії Мосейчук. За даними народного депутата, новий головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розпочав аудит Збройних Сил для визначення кількості осіб, які мають статус мобілізованих, але не відвідали фронт протягом двох років. Результати показали, що близько 8 тисяч мобілізованих не брали участь у бойових діях протягом цього періоду. Також член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардеп від "Слуги народу" Федір Веніславський розповів про перші результати аудиту Збройних Сил. "Це питання я підняв на одному з закритих засідань Комітету з питань національної безпеки. Якщо здійснити аудит у військових органах управління, які не виконують бойові завдання, ми можемо отримати, принаймні, одну-дві бригади резерву через штучно роздуті штати", – пояснив він. Щодо конкретних цифр, Веніславський утримався від їх розголошення, але підкреслив, що вони перевищують 8 тисяч військових, які не брали участь у бойових діях до цього часу.

У висновках можна зазначити такі ключові моменти:

• Україна перебуває у повномасштабній війні протягом понад двох років, викликаній агресією Росії.

• Тисячі українців приєдналися до Збройних Сил України, щоб захищати свою країну на фронті.

• Незважаючи на це, існує кількість мобілізованих осіб, які не мали можливості приєднатися до бойових дій протягом двох років.

• Головний командувач ЗСУ розпочав аудит для визначення кількості таких осіб, результати якого показали, що близько 8 тисяч мобілізованих не брали участь у бойових діях.

• Зауважено, що проведення аудиту може допомогти оптимізувати кадрові ресурси та підготувати додаткові резерви для Збройних Сил.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

«Я до цього ставлюся негативно. Якщо ми заберемо і цих молодих хлопців, у яких немає сімей, немає дітей, то автоматично в нас не буде майбутнього України. На мій погляд, у нас ще досить велика кількість чоловіків середнього віку – від 30 до 45 років. Це найефективніша категорія громадян України, які можуть воювати і, напевно, повинні воювати», – заявив Лубінець.

Зазначимо, що офіційно Україна відкидає заклики США знизити вік мобілізації до 18 років, а спробує заманити молодих хлопців до війська добровільно виплатою в півмільйона гривень.

Водночас є альтернативна точка зору, що українська влада вже готова до зниження мобілізаційного віку до 21 року. Наразі обирається тільки час – необхідно підготувати громадську думку, яка рішуче проти, і дати можливість усім «своїм» відправити дітей за кордон. І, за інсайдерською інформацією, кейсом зі зниження мобілізаційного віку на Банковій впритул займуться в той момент, коли буде провалено мирну ініціативу Трампа.

Відповідно до недавнього рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, випустили під особисте зобов’язання. Цю інформацію підтвердив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Відзначено, що суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення, а також направив ухвалу у СІЗО. Варто зауважити, що під час розгляду справи прокурор за невідомих причин був відсутній, як свідчать записи трансляції засідання. Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не представили достатніх доказів підозри про розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін на засіданні зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Щодо підозри у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, адвокат Кульчицький повідомив, що Лієва було взято під варту з 50 мільйонами гривень застави, але через місяць він був відпущений під особисте зобов’язання. Однак, рішення ВАКС від 9 квітня про скасування запобіжного заходу не викликало повернення Лієва до СІЗО, оскільки його термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснив адвокат. На жаль, ВАКС 17 квітня відхилив клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення, залишивши його без розгляду.

Висновки з вищезгаданої статті вказують на складну ситуацію щодо судового процесу навколо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва. З одного боку, суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на звільнення під особисте зобов’язання. З іншого боку, рішення про це виникло після відсутності прокурора під час засідання та недостатності доказів від НАБУ і САП щодо підозри у розкраданні. Також важливим є факт, що відсутність Лієва у СІЗО після закінчення терміну тримання під вартою була результатом рішення ВАКС про скасування запобіжного заходу. Отже, справа Лієва підкреслює необхідність ретельного дослідження та обґрунтованого прийняття судових рішень для забезпечення справедливості та дотримання закону.