Хто і як вивів з-під контролю держави ОГХК

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Журналісти з’ясували, що іспанська фірма Bilderberg Consulting Financiero, якою володіє син Гладковського – Михайло, у квітні 2022-го року придбала земельну ділянку в елітному поселенні La Zagaleta у провінції Малага на південному узбережжі Іспанії.

Згідно з оголошеннями, ціна за ділянку аналогічною площею з проєктуванням вілли може сягати 2,5 млн євро. Ще близько 4,5 млн євро може коштувати саме будівництво.

На супутникових знімках видно, що на території тривають роботи зі зведення будівлі – стоїть будівельний кран та фундамент майбутнього маєтку. Імовірно, це буде кількарівнева вілла. Журналісти, судячи з фото з супутника, припускають, що будівельні роботи почалися у червні 2022 року.

У 2016 році “Схеми” розповідали, що Гладковський-старший має іншу віллу в цій провінції (як і колишній президент України Петро Порошенко та його політичний соратник Ігор Кононенко). Нова ж ділянка – в 15 хвилинах їзди звідти. А її площа – 4 328 квадратних метрів, тобто майже пів гектара.

Михайло Гладковський в Україні є співвласником декількох компаній. Акціонером іспанської Bilderberg Consulting Financiero він став за пів року до придбання земельної ділянки – у грудні 2021 року.

Довідка: Олег Гладковський (Свинарчук до 2014 року) був одним із головних бізнес-партнерів п’ятого президента України Петра Порошенка. Він керував корпорацією “Богдан”, частку в якій мав і Порошенко. Гладковський обіймав посаду першого заступника секретаря РНБО з 2015 до 2019 року.

Нагадаємо: 17 жовтня 2019 року НАБУ затримало Олега Гладковського за підозрою в зловживанні службовим становищем (ч.2 ст. 364 КК України). Він намагався вилетіти з України з родиною. Корпораціія “Богдан” заявила, що Гладковський мав летіти на відкриття виставки Bus world 2019 до Брюсселю. 21 жовтня Олег Гладковський вийшов з-під варти після внесення застави.

Видання “Bihus.info” у лютому-березні 2019 року оприлюднило розслідування про те, як люди з оточення Порошенка курують розкрадання в оборонній сфері. За даними журналістів, постачання контрабандних російських деталей за завищеними цінами організував 22-річний син Гладковського Ігор. Його батько нібито щонайменше один раз отримував “відкат” у 30 тисяч доларів з цієї схеми, а усі слідчі органи, включно з НАБУ, “зливали” справи по Гладковському за хабарі.

Після резонансного журналістського розслідування НАБУ відкрило провадження “за фактом заволодіння грошовими коштами державного бюджету України та державних підприємств”.

21 грудня 2020 року НАБУ та САП повідомили про підозру в одержанні 950 тисяч гривень хабаря Ігорю Гладковському, а 28 грудня справа пішла до суду.

З початку повномасштабної війни, за даними журналістів “Української правди” Олег Гладковський декілька разів виїжджав з України. Підставою для виїздів була гуманітарна допомога.

У квітні 2024 року Вищий антикорупційний суд оголосив Гладковського-старшого у розшук.

Південноукраїнська атомна електростанція, що є філією НАЕК «Енергоатом», 6 листопада 2025 року здійснила закупівлю п’яти легкових автомобілів марки Toyota на загальну суму 8,08 млн грн. Відповідний договір був укладений у межах процедури UA-2025-10-15-011687-a, а придбані транспортні засоби вже доставлені та перебувають на складі державного підприємства.

Інформація про закупівлю привернула увагу через можливу невідповідність постанові Кабінету Міністрів №899 від 3 жовтня 2012 року, яка встановлює обмеження на придбання службових автомобілів за державні кошти. Цей документ був ухвалений з метою оптимізації бюджетних витрат і передбачає чіткі умови, за яких державні підприємства можуть оновлювати автопарк.

На момент укладення договору фінансовий план НАЕК «Енергоатом» на 2025 рік не був затверджений, що підтверджено офіційними повідомленнями компанії та уряду. Відповідно до структури управління підприємства, вся відповідальність за дотримання законодавства на філії лежить на керівнику Стоянові, саме його рішення призвело до створення незаконного фінансового зобов’язання, забороненого постановою КМУ №899.

11 листопада уряд достроково розпустив наглядову раду компанії через провал контролю та корупційні ризики. Однак, навіть наявність або відсутність наглядової ради не впливає на дію постанови №899 — норма застосовується автоматично і обмежує можливість придбання автомобілів без фінансового плану.

Директора департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Романа Ткачука відсторонили від займаної посади через нову підозру у службовій недбалості. Це вже шоста подібна підозра щодо нього, пов’язана з розтратами бюджетних коштів та неналежним виконанням обов’язків у сфері цивільного захисту. Відсторонення стало результатом розслідування, яке виявило нові факти порушень, що ставлять під загрозу ефективність управління та безпеку громадян столиці.

Згідно з офіційною інформацією, Роман Ткачук неодноразово ігнорував вимоги щодо правильного використання бюджетних коштів, що призвело до фінансових порушень. Його діяльність піддавалася перевірці з боку правоохоронних органів, які неодноразово висловлювали підозри щодо невиконання службових обов'язків, зокрема в частині забезпечення належного рівня цивільного захисту населення. Окрім того, відсутність чіткої організації робіт та неналежний контроль над витратами бюджету призвели до численних збоїв у роботі системи, що покликана забезпечувати безпеку та стабільність міста.

Попри всі попередні звинувачення, чиновник продовжував працювати до середини вересня 2025 року. Спочатку дистанційно, за розпорядженням міського голови Києва, а після 13 вересня Ткачук знову особисто відвідував роботу.

Загалом, за даними слідства, Роман Ткачук має шість підозр, які стосуються службової недбалості, розтрати коштів та інших зловживань. Один із найгучніших епізодів – трагедія у Деснянському районі, коли через зачинені укриття під час обстрілу загинули люди.

Попри кримінальні провадження, Ткачук отримував заробітну плату. Згідно з декларацією, за 2024 рік він заробив понад 1,3 мільйона гривень, а його дружина — понад 2 мільйони гривень, працюючи у приватній компанії.

Роман Ткачук є депутатом Київради від партії «Удар». Його департамент відповідав за організацію системи цивільного захисту у столиці, зокрема за готовність укриттів і реагування під час надзвичайних ситуацій.

Наразі правоохоронці продовжують слідчі дії, щоб з’ясувати всі обставини можливих зловживань та встановити коло осіб, причетних до порушень.