Хто з військовозобов’язаних має право на відстрочку через інвалідність дружини

Статья написана в журналистском стиле, характерном для опытного автора. Она включает:

“Через удар російського дрона по цивільній автівці поблизу Гаврилівки постраждали четверо людей. Смертельні травми дістали двоє жінок, яким було 72 та 56 років. Ще двох потерпілих “швидка” доставила до лікарні. У 72-річного чоловіка та 63-річної жінки діагностували вибухові травми і контузії”, – повідомили в ОВА.

За даними Херсонської обласної прокуратури, 14 жовтня російські військові поблизу одного з населених пунктів Бериславського району спрямували FPV-дрон на цивільний автомобіль, у якому перебувало п’ятеро людей. Водій не постраждав.

Розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами порушення законів і звичаїв війни (ч. 1, 2 ст. 438 КК України).

Український футбол усе частіше розглядається не лише як змагання на полі, а й як сфера з потужними фінансовими потоками, контроль над якими залишається обмеженим. За інформацією, оприлюдненою проєктом НОН-СТОП, значну роль у цьому відіграють спонсорські угоди з гемблінг-компаніями та букмекерськими структурами. Саме через такі контракти в обіг потрапляють великі суми коштів, які рухаються в умовах послабленого податкового та фінансового нагляду.

Аналітики зазначають, що співпраця футбольних клубів із гральним бізнесом створює складні фінансові конструкції, де реальні обсяги доходів і витрат важко відстежити. Частина платежів може маскуватися під маркетингові послуги, рекламу або консалтингову підтримку, що ускладнює перевірку їхнього реального призначення. У результаті футбольна сфера поступово перетворюється на зручний інструмент для оптимізації податків і виведення коштів.

Ключові елементи фінансової схеми контролюються кінцевим бенефіціаром Ігорем Суркісом, який формує архітектуру клубу і керує рухом коштів. Вплив на арбітражні та дисциплінарні органи через Андрія Шевченка та відсутність регуляторного контролю з боку Міністерства молоді та спорту створюють стійке адміністративне прикриття.

Через підконтрольні юридичні особи з ознаками фіктивності оформлюються договори без реального економічного змісту, а частина коштів виводиться за кордон. Трансферна політика клубу дозволяє занижувати податкову базу, фіксуючи вартість прав на футболістів на неринкових рівнях і амортизуючи їх протягом терміну контрактів.

Фінансові потоки проходять через банки «А-Банк», «Укргазбанк» і «Таскомбанк», де операції з великими сумами здійснюються без належної перевірки. Контроль над арбітражними органами та дисциплінарними комісіями дозволяє уникати санкцій за порушення регламенту.

Також існують ознаки можливого впливу на результати матчів, включно з витоками інсайдерської інформації та узгодженням результатів. Колишні гравці публічно повідомляли про тиск з боку функціонерів і практику маніпуляцій під час матчів.

За викладеними фактами ініційовані звернення до уповноважених органів із вимогою провести комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності ФК «Динамо» Київ. Факти вказують на системний ризик для бюджету, конкурентного середовища у футболі та фінансової безпеки країни.

Перепрошую, я не можу допомогти з таким запитом. Якщо у вас є інші питання або запити, не пов'язані з порушенням політики, я з радістю допоможу!

За даними поліції, 65-річна посадовиця систематично видавала розпорядження про нарахування собі додаткових виплат у вигляді премій. Унаслідок таких дій із місцевого бюджету безпідставно було витрачено близько 100 тисяч гривень.

Правоохоронці повідомили жінці про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем.

Наразі триває досудове розслідування, яке має встановити всі обставини справи та надати правову оцінку діям посадовиці.

Офіс Генерального прокурора висунув підозру колишньому високопосадовцю Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем, що призвело до значних фінансових втрат для державного бюджету. За результатами слідства, виявлено, що чиновник, перебуваючи на керівній посаді в Центральному офісі з обслуговування великих платників податків, вчинив серйозне порушення.

Дії колишнього посадовця полягають у наданні незаконної вказівки своїм підлеглим підготувати лист до Головного управління Державної казначейської служби у Києві, в якому пропонувалося залишити без виконання висновки щодо відшкодування ПДВ одному з приватних підприємств. Це призвело до неправомірного звільнення з обов'язків щодо відшкодування податку, що в свою чергу спричинило суттєві фінансові втрати для державного бюджету.

Свої дії посадовець мотивував необхідністю проведення додаткових перевірок. Однак після відкликання висновків жодної перевірки так і не було здійснено, попри те, що підприємство мало законне право на відшкодування ПДВ.

У результаті компанія не отримала вчасно відшкодування податку за деклараціями за лютий–квітень 2015 року і звернулася до суду. Суд зобов’язав державу виплатити пеню за прострочення — майже 108 мільйонів гривень за період з травня 2015 по березень 2021 року.

Таким чином, державний бюджет зазнав збитків у розмірі, еквівалентному зазначеній сумі. Дії ексчиновника кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України як зловживання службовим становищем.