П’ятниця, 16 Січня, 2026

Ігор Коломойський: Офіс президента використав військових для рейдерського захоплення “Укрнафти”

Важливі новини

Аналіз доходів держбюджету під час повномасштабного вторгнення: оцінка Мінфіну

Україна: Фінансова міцність та виклики бізнесу

У 2022-2023 роках, незважаючи на повномасштабну війну, Україна продемонструвала вражаючу фінансову міцність. Ріст державного бюджету на понад 3,1 трильйона гривень та залучення понад 14 мільярдів доларів США через емісію військових облігацій свідчать про успішну мобілізацію ресурсів для підтримки армії та економіки.

Інвестиційний ріст у державні облігації, що перевищив 24 мільярди доларів США, відображає національну єдність та довіру до майбутнього країни.

Проте, українські бізнесмени висловлюють занепокоєння стосовно пропозицій Міністерства фінансів щодо податків, спірність яких може ускладнити умови для бізнесу та призвести до корупційних ризиків. Вимагається перегляд цих пропозицій та кадрові зміни у відомстві для забезпечення стабільності та ефективності державних фінансів.

• Україна за період 2022-2023 років продемонструвала значний економічний розвиток, незважаючи на складні умови повномасштабної війни.

• Зростання державного бюджету на понад 3,1 трильйона гривень та залучення понад 14 мільярдів доларів США через емісію військових облігацій свідчать про успішну мобілізацію ресурсів для потреб Збройних Сил.

• Інвестиційний ріст у державні облігації, що перевищив 24 мільярди доларів США, відображає довіру до майбутнього країни та національну єдність.

• Проте, існують певні виклики, зокрема, стосовно пропозицій щодо податків, які можуть ускладнити умови для бізнесу та призвести до корупційних ризиків. Звернення бізнесу до владних структур щодо перегляду цих пропозицій та кадрових змін у відомстві є доцільним.

• Загалом, ефективне управління фінансовими ресурсами та співпраця між державою та бізнесом є ключовими для забезпечення стабільності та успіху країни навіть у складних умовах війни.

Шокуюча трагедія: колишній правоохоронець забрав життя 16-річному хлопцеві на київському фунікулері

7 квітня в Києві відбулася страшна трагедія, яка обрушилася на невинного 16-річного юнака. За отриманою інформацією, група молодих неповнолітніх вирішила провести вечір на Контрактовій площі, де придбала слабоалкогольні напої, а потім піднялася на фунікулері, спрямовуючись на Хрещатик. Проте, їхня прогулянка перетворилася на кошмар, коли під час зупинки вагончика на одній з зупинок відбувся конфлікт з невідомим чоловіком. Його агресія та нестабільна поведінка налякали пасажирів. Стурбований дії цієї особи, Максим, один із молодих, вирішив втрутитися. Але це рішення призвело до трагічних наслідків – він став жертвою жорстокого нападу, що призвело до його смерті на місці.

Кров, що злилася на сходах фунікулера, стала мовчазним свідком жахливої події. За даними, нападника ідентифікували як Косова А.В., який, за попередніми даними, два тижні тому вже був фігурантом справи про домашнє насильство. Зараз він затриманий, і слідчі дії тривають. Шокуюче виявлення полягло в тому, що Косов працював у правоохоронних органах, а при затриманні виявили посвідчення та службову зброю.

Цей жахливий випадок уже має юридичні наслідки – Косова відсторонили від виконання службових обов'язків, і йому готуються оголосити підозру у навмисному вбивстві згідно зі статтею 115 частини 1 Кримінального кодексу України. Йому загрожує позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Ця трагедія стала шокуючим нагадуванням про важливість системи правової безпеки та боротьби з насильством у суспільстві.

Даний випадок трагічної події у київському фунікулері став серйозним нагадуванням про необхідність посилення контролю за роботою правоохоронних органів та підвищення ефективності боротьби з насильством у суспільстві. Важливо звернути увагу на необхідність психологічної підготовки та контролю за працівниками правоохоронних органів, щоб запобігти подібним трагічним випадкам у майбутньому. Також, цей випадок є прямим викликом для суспільства та держави у розгляді питання про зміцнення захисту прав неповнолітніх та забезпечення їх безпеки у громадських місцях. Важливо вжити необхідні заходи для попередження подібних подій у майбутньому та забезпечення суспільної безпеки і захисту прав громадян, особливо неповнолітніх.

10 днів – 11 населених пунктів: як просувається ворог на Донбасі

За останні 10 днів російські війська продовжують активні наступальні дії на Донбасі, захопивши низку стратегічно важливих населених пунктів. Як повідомляю DeepState, серед них — Курахове, Янтарне, Лозова, Іванівка, Петропавлівка, Воздвиженка, Солоне, Зелена, Новоіванівка, Леонідове та Олександрія. Так поступово просуваються росіяни на сході України. За останню добу армія РФ просунулася в Часовому Яру, захопивши район Новий, […]

The post 10 днів – 11 населених пунктів: як просувається ворог на Донбасі first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Парад планет 2025: унікальне явище, яке можна побачити лише раз на 15 років

Жителі Землі мають можливість побачити парад планет. Вишикуються в одну лінію: Марс, Юпітер, Уран, Венера, Нептун, Меркурій та Сатурн. Як повідомляє Dailymail, це явище можна спостерігати відразу після заходу сонця. Це один із найкращих моментів для астрономів-любителів, хоча наступний подібний парад планети залишиться відсутнім у 2040 році. Однак деякі планети знаходяться далеко від Землі, наприклад, […]

The post Парад планет 2025: унікальне явище, яке можна побачити лише раз на 15 років first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Основними питаннями позачергової сесії Київради 9-го жовтня стануть “розподіл бюджетів та посад” – джерела

За інформацією наших джерел, 9-го жовтня о 10.00  має розпочатись сесія Київської міської ради на якій будуть розглядатись виключно питання бюджету. Водночас, за інформацією джерела, після сесії будуть проведені консультації щодо зміни керівництва комісій, посади секретаря Київради та перерозподіл обов’язків заступників голови КМДА. Як зазначає джерело, “ця ситуація влаштовує Офіс Президента, в результаті чого було […]

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом’якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов’язків.

“Військових було банально використано через особисте бажання президента незаконно заволодіти акціями та контролем над “Укрнафтою” та “Укртатнафтою”. Під час своєї промови в Верховній Раді, присвяченій Плану стійкості, Зеленський ствердно та недвозначно заявив, що “Укрнафта” пройшла процедуру націоналізації, хоча офіційні документи говорять про інше. За документами акції були “тимчасово відчужені” військовими на час воєнного стану”, – заявив бізнесмен.

Він зазначив, що націоналізація за Конституцією можлива, але виключно як виняток – з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Крім того, Закон “Про режим іноземного інвестування” передбачає, що іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Згідно з ним, державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятівних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій.

“Тобто про жодну націоналізацію акцій Укрнафти, що належали іноземним юридичним та фізичним особам, в тому числі під час війни, за законом взагалі розмову не можна вести. Але у своєму виступі президент проговорився – видав, як то кажуть, “за Фрейдом” – істині мотиви того, що відбулося, визнавши, що у випадку з акціонерами “Укрнафти” та “Укртатнафти” влада дійсно вчинила спробу здійснити незаконну націоналізацію, прикрившись потребами військових та наявністю воєнного стану, – зазначив Коломойський.

Та наголосив, що Офіс президента використав військових для досягнення своєї мети – рейдерського захоплення контролю над Укрнафтою та Укртатнафтою.

“Ви не знайдете жодного пояснення дій військових або претензії військових до Укрнафти або Укртатнафти станом на 06.11.2022 року, висловлених самими військовими. Натомість вже після захоплення контролю над “Укрнафтою” та “Укртатнафтою” в листопаді 2022 року, намагаючись пояснити рішення військових, на той час заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма відверто збрехав, що причиною подібного рішення стала відмова Укрнафти постачати пальне українській армії”, – розповів бізнесмен.

Та додав, що влітку 2022 року у своєму повідомленні НАБУ детально розкрив обставини за яких отримав від Шурми пропозицію “добровільної” відмови від акцій Укрнафти та Укртатнафти.

“Зі слів Шурми це виглядало як пропозиція від президента та керівника Офісу Андрія Єрмака, від якої я нібито не міг відмовитися: акції “Укрнафти” та “Укртатнафти” в обмін на мирові угоди в судових справах за позовами ПриватБанку до мене, включно із тими справами, що розглядаються в міжнародних судах”, – розповів Коломойський.

Бізнесмен наголосив, що на початку цих перемовин його громадянство України стало предметом цього шантажу, а після отримання відмови добровільно передати акції, президент таємно позбавив Коломойського громадянства.

“Після цього в мене також відібрали акції Укрнафти та Укртатнафти, а мене запроторили за ґрати, аби обмежити мені можливість оскаржувати відібрання активів”, – додав він.

Також бізнесмен зазначив, що одразу після переходу акцій у власність Міноборони і призначення Корецького, “Укрнафта” без проведення конкурсу підписала контракт з юридичною компанією Резнікова “Астерс” майже на 120 мільйонів гривень.

Нагадаємо, Верховний Суд поставив крапку у справі про оскарження націоналізації ПриватБанку: банк не повернуть Коломойському.

Останні новини