Київводоканал влаштував чиновницьку вечірку в день жалоби на стратегічному об’єкті

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

На це є лише одна неприємна відповідь. Ні. Не можна.

Неприємна бо ніхто не любить платити податки. Це взагалі не природньо любити платити податки. А особливо ніхто не любить, коли податки зростають. Принаймні серед тих, хто їх дійсно платить. І це дійсно погано впливає на економіку. Підвищення податків шкодить економіці. Тому як не дивись, а підвищення податків – то річ неприємна і непопулярна.

В Україні з початку війни склалося унікальна ситуація. Досі не було підвищено податків. На початку війни навіть робилися податкові пільги. І це вперше трапилось у історії людства. Коли країна перебуває у війні, причому такий масштабній війні, яка зачіпає всю твою територію і потребує мобілізації, а в країні не підвищуються податки. Так не буває. Бо війна це дорого. Дуже дорого. І завжди супроводжується підвищенням податків. Навіть в Росії зараз спостерігається найбільше в історії зростання податків. Хоча ми всі звикли вірити, що у Росії є якись нескінчені ресурси.

Але в Україні сталося диво. Завдяки грошам наших західних партнерів. І удар по економіці був набагато менший. Він був амортизований. Була збережена макроекономічна стабільність. І люди стали сприймати це як даність. Що можна мати війну і низьку інфляцію. Що можна мати війну і економіку в тилу, яка майже не відрізняється від того, що було до війни. Що можна мати війну і не мати підвищення податків.

Аномалія стала сприйматися як норма. І тому коли настав час підвищувати податки, то суспільство виявилось до цього не готовим. Хоча, наприклад, якби такі кроки були зроблені в перші тижні війни, вони були б сприйняті з розумінням.

Чому цей час настав? Бо війна це дорого. І грошей для фінансування армії не вистачає. А наші західні партнери у своїй фінансовій підтримці мають одне просте правило. Їх гроші йдуть на все, окрім фінансування оборони. Вся соціалка, всі зарплати чиновникам – це все гроші наших партнерів. Тому, до речі, не можна забрати гроші у чиновника із зарплати і передати військовому. Не можна, навіть якби це мало сенс. Але не можна. На початку року, відчуваючи дефіцит боєприпасів, уряд витратив на імпорт озброєнь більше грошей, ніж закладав у бюджет. І тепер стикнувся з проблемою, що грошей може не вистачити навіть на зарплати військовим. Напряд чи країна, яка перебуває у стані війни, може собі це дозволити, аргументуючи це тим, що це зашкодить бізнесу в тилу. Кожного разу в такі моменти треба питати себе, а який там бізнес клімат у Маріуполі чи Бахмуті.

Чи можна уникнути підняття податків? Часто можна почути, що є ж тіньова економіка, є митниця, є багато зловживань при витратах державних грошей. І це правда. Це все є. А от чого немає, так це чарівної кнопки, натиснувши яку, можна з 1-го вересня зупинити корупцію чи отримати реформовану митницю. Будь-які зміни, які можуть привезти до збільшення доходів бюджету за рахунок зменшення корупції мають бути системними, а результат від них буде за 2-3 роки. Так це працює. Нажаль. Хоча дуже б хотілося.

Чи означає це, що не треба реформувати податкову чи митницю? Ні. Треба. Причому, для збільшення довіри між суспільством і владою, між бізнесом і чиновниками, неминуче підняття податків має супроводжуватись системними кроками по реформуванню податкової і митниці, по зменшенню тиску на бізнес. Проте треба розуміти, що ці кроки ніяк не відмінять необхідність знаходження коштів для фінансування армії тут і зараз. Просто треба демонструвати політичну волю для змін, треба демонструвати, що удар іде не тільки по бізнесу. І треба зробити вже зараз ті кроки, які зменшать потреби у додатковому підняттю податків за 2-3 роки. Причому нічого вигадувати не треба. Всі кроки вже давно прописані в програмі МВФ.

Але саме підняття податків є невідворотнім. І питання тут лише в тому, які саме податки мають бути підвищенні. Бізнес дуже здивувався, коли податковий тиск на нього був обраний як база для надходжень бюджету, коли побачили значне зростання військового збору і, фактично, податок на оборот, замість простого збільшення ПДВ. Що зачепило би всіх, але рівномірно. І не було б виключно тиском на світлий бізнес. Бо що сірі ділки, що люди зі світлої прозорої частини економіки, всі витрачають кошти. Всі споживають. І витрачаючи їх сплачують ПДВ. Пропорційно до власного споживання. І в результаті, чим більше ви витрачаєте, тим більше ви платите. Що є справедливим. А от військовий збір будуть платити більше ті, хто і так вже є чесним платником податків. Що є не дуже справедливим.

Коли держава просить затягнути пояси, то люди мають особливо звертати увагу на питання справедливості. І так, під час війни не можна уникнути затягування поясів. Але можна уникнути відвертої несправедливості. І синхронізація давно назрілих реформ, які потрібно було робити 2, 5 , 7, 15 років тому, і підняття податків може стати демонстрацією того, що влада розуміє важливість справедливості.

Десять офіцерів Управління державної охорони (УДО) висловили своє занепокоєння щодо дій виконуючого обов'язки голови УДО Максима Донця. Вони звернулися зі скаргою до президента Володимира Зеленського та інших керівників держави, вказуючи на порушення законодавства при призначенні Донця на посаду.

Офіцери стверджують, що після звільнення з посади глави УДО Сергія Рудя, Донець, який тимчасово виконував його обов'язки, не був призначений на цю посаду відповідно до вимог чинного законодавства через президентський указ. Незважаючи на це, Донець самостійно видав наказ про своє підвищення на посаді, що викликало обурення серед офіцерів управління.

Звернення офіцерів до президента Зеленського свідчить про серйозні внутрішні конфлікти та можливі порушення процедур у рамках УДО. Це питання потребує ретельного розгляду і може мати важливі наслідки для функціонування державної охорони та довіри до її керівництва.

Офіцери також вказують на необхідність дотримання законності та прозорості в кадрових призначеннях у державних органах, підкреслюючи, що подібні ситуації можуть негативно вплинути на моральний стан співробітників та ефективність виконання ними своїх обов'язків.

Таким чином, звернення офіцерів УДО до президента є важливим сигналом для керівництва країни щодо необхідності вжиття заходів для врегулювання конфлікту та забезпечення законності і прозорості у кадрових питаннях державних структур.

Що, на думку підписантів, незаконно і свідчить про “самовільне захоплення влади в державному правоохоронному органі”.

Також вони заявили, що новий начальник заважає співробітникам УДО виконувати їхні обов’язки. Зокрема, він наказав заступати в наряд з охорони перших осіб країни без зброї, що порушує інструкцію і “може призвести до непередбачених наслідків”.

Ще одна претензія – розформування двох бойових підрозділів УДО, які виконували завдання на кордоні Сумської області з Росією.

Крім того, за усним розпорядженням Донця, Управління держохорони передало всі вибухові речовини і вибухові пристрої на зберігання в СБУ, “тим самим зруйнувавши бойові можливості” УДО. Зокрема вибухівку відібрали у кінологів, які тренували собак її знаходити.

“В умовах постійних спроб реалізації диверсій проти вищого керівництва держави, зазначені вище дії в.о. начальника УДО України в перспективі призведуть до того, що ворог зможе безперешкодно підготувати й реалізувати диверсію із застосуванням вибухових пристроїв щодо президента України, вищих керівників держави або представників іноземних делегацій, щодо яких здійснюється державна охорона”, – наголошується в листі.

Частину співробітників Максим Донець без пояснення причин у травні наказав перевести в резерв, фактично відсторонивши від служби, йдеться у зверненні. Їм наказано пройти медкомісію, а деяких перевели в департамент, який займається, серед іншого, чищенням біотуалетів на блокпостах. Серед переведених туди – люди рівня полковників і начальників відділів.

Підписанти вважають, що це розпорядження незаконне, і викликане “особистою неприязню до певного кола підлеглих”.

Також офіцери-підписанти вважають, що безпідставно отримали низку стягнень – від догани до пониження у званнях за “дисциплінарні проступки” або “невиконання обов’язків”. Службового розслідування напередодні накладення стягнень не проводили.

Автори звернення просять Зеленського скасувати незаконні, на їхню думку, накази Донця і призначити легітимного начальника УДО.