Ігор Шевченко очолив рейтинг витрат на політичну рекламу у Facebook серед українських політиків

Рінат Ахметов, відомий український підприємець, підтвердив свою непересічну позицію у світі бізнесу, ставши першим представником України, чия назва увійшла до списку найзаможніших людей планети згідно з авторитетним агентством Bloomberg. Цей визначний подвиг ще раз підкреслює його надзвичайну економічну майстерність та стратегічний підхід до ведення бізнесу. Не лише це, а його багатства продовжують зростати й у цьому році, свідчать про це останні дані.

За версією агентства Bloomberg рейтинг найбагатших людей світу очолив засновник і колишній гендиректор Amazon Джефф Безос. За даними агентства, статки Безоса станом на сьогодні становлять 205 мільярдів доларів. З початку року вони зросли на 27,9 млрд доларів.

Друге місце у рейтингу займає французький бізнесмен Бернар Арно, він володіє контрольними пакетом у компанії LVMH. Його статки складають 203 млрд доларів.

Замикає трійку багатіїв засновник компаній Tesla і SpaceX Ілон Маск, статки якого оцінюють у 202 млрд доларів.

Згідно із даними рейтинг, до першої десятки найбагатших людей світу також увійшли засновник Meta Марк Цукерберг (169 млрд доларів), співзасновник компанії Google Ларрі Пейдж (156 млрд доларів), засновник Microsoft Білл Гейтс (152 млрд доларів), колишній гендиректор Microsoft Стів Балмер (148 млрд доларів), екс-президент Alphabet Сергій Брін (147 млрд доларів), засновник і голова корпорації Oracle Ларрі Еллісон (138 млрд доларів), а також американський інвестор і філантроп Воррен Баффет (133 млрд доларів).

Згідно із даними агентства, єдиним українцем у списку є Рінат Ахметов. Бізнесмен посідає 451 місце. Його статки оцінюють в 6,44 млрд доларів. За даними Bloomberg, від початку року вони збільшилися на 598 мільйонів доларів.

Нагадаємо, що в Україні підняли тариф на електроенергію. В Міненерго підкреслили, що підвищення тарифу на електроенергію є складним, але необхідним кроком, адже за теперішніх умов держава не має можливості утримувати наднизьку пільгову ціну для всіх споживачів. Окрім того, там відзначили, що потрібні гроші на те, щоб відновити об’єкти, які були зруйновані Росією.

При цьому експерти підкреслюють, якщо виходити з логіки, що зараз пошкоджені станції, які належать ДТЕК, і держава буде витрачати кошти на те, щоб їх відновлювати, то вони повинні бути в державній власності.

Регулярний сон тривалістю менше ніж сім годин на добу може мати критичні наслідки для здоров’я і скорочувати тривалість життя навіть відчутніше, ніж незбалансоване харчування чи відсутність фізичної активності. Таких висновків дійшла група дослідників з Університету здоров’я та науки Орегона, проаналізувавши багаторічні статистичні дані щодо стану здоров’я населення.

Науковці зіставили середню тривалість життя в округах США з поширеністю різних факторів ризику, серед яких були недосипання, харчові звички, рівень рухової активності та соціально-економічні умови. Аналіз показав, що регіони з високою часткою людей, які систематично сплять менше семи годин, демонструють гірші показники довголіття незалежно від інших чинників.

За результатами дослідження, люди, які регулярно сплять менше ніж сім годин на ніч, мають нижчу очікувану тривалість життя. Автор роботи Ендрю МакГілл зазначив, що навіть для нього сила цього зв’язку стала несподіванкою.

За його словами, сон критично важливий для здоров’я серця, імунної системи та нормальної роботи мозку, тому дорослим варто прагнути спати від семи до дев’яти годин щоночі.

Дослідники також наголошують, що мільйони людей у світі систематично недосипають, навіть не маючи діагностованих порушень сну. Така хронічна нестача відпочинку підвищує ризик серцево-судинних захворювань і передчасної смерті.

Попередні наукові роботи показували, що люди з хорошими звичками сну живуть значно довше. У середньому чоловіки можуть виграти до 4,7 року життя, а жінки — до 2,4 року. До корисних звичок належать регулярний сон тривалістю 7–8 годин, відсутність частих проблем із засинанням, рідкісні нічні пробудження та відмова від снодійних.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зимувальні ями — це поглиблені ділянки дна водойм, де риба вирушає зимувати. Вилов риби в таких місцях може порушити природний процес зимівлі риб і значно вплинути на стан популяції. Це може призвести до негативних наслідків для екосистеми водних ресурсів, тому державні органи запровадили заборону на риболовлю в цих районах як для любительської, так і для промислової риболовлі.

Держрибагентство України вже опублікувало список заборонених для вилову місць у кожному регіоні країни, щоб рибалки могли бути обізнаними і уникати порушень.

Незважаючи на заборону, любителі риболовлі все одно можуть насолоджуватись хобі, але лише в спеціально відведених для цього місцях. При цьому необхідно дотримуватись кількох правил:

Ці прості правила допоможуть зберегти природну рівновагу в екосистемі водойм, не порушуючи закони.

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за риболовлю в заборонених місцях передбачені штрафи, які коливаються від 34 до 680 грн в залежності від тяжкості порушення.

У разі завдання істотної шкоди екосистемі або порушення правил риболовлі у великих обсягах передбачена кримінальна відповідальність згідно зі ст. 249 Кримінального кодексу України. В такому випадку порушнику може бути накладений штраф від 17 тис. грн до 85 тис. грн або обмеження/позбавлення волі до трьох років.

Крім штрафів, порушники також повинні будуть сплатити за кожен незаконно виловлений екземпляр риби згідно з таксами, що прописані в постанові Кабміну N1042. Зокрема:

Таким чином, порушники, які незаконно виловлюють цінну рибу, можуть сплатити значні суми за кожен екземпляр. Найдорожчим у цьому списку є сом, за вилов якого передбачено таксу в 5117 грн за один екземпляр.

Підставою для такого серйозного кроку стали виявлені порушення податкового законодавства. Хоча деталі справи наразі не розголошуються, можна припустити, що мова йде про несплату належних податків або інші фінансові махінації, пов'язані з експортом зерна.

Як повідомляється в рішенні Шевченківського районного суду Києва від 27 червня 2024 року, 7 червня на підставі ухвали слідчого судді в межах кримінального провадження, порушеного БЕБ щодо ухилення від сплати податків, було проведено обшук на місці здійснення господарської діяльності ТОВ «Аттолло Гранум» – зерновому терміналі ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

У результаті суд наклав арешт на понад 33 тисячі тонн кукурудзи, 29 контейнерів заповнених пшеницею в кількості 11 тисяч тонн та інше зерно.

Як було встановлено в суді, цьогоріч використовували реквізити «ризикових» підприємств, а до офіційних документів вносили неправдиві відомості щодо виробника чи постачальника зерна, щоб ухилитися від сплати податків в особливо великих розмірах на суму понад 80 мільйонів 921 тисячу гривень.

Термінал «Олімпекс» постійно фігурує в кримінальних розслідуваннях. За даними слідства, у період із 2021 до 2023 року, коли зерновим терміналом керувала компанія одеських бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка «Олімпекс Купе Інтернешнл», посадовці ТОВ «Екотранс», використовуючи власні виробничі потужності олійноекстракційного заводу і реквізити підконтрольних підприємств постачальників (виробників), придбали і переробили сільгосппродукцію за готівку, а надалі реалізували її на адресу підконтрольних підприємств і «ризикових» експортерів.