Ілля Євлаш: новий речник Повітряних сил України. Основні деталі призначення

Українські аграрії зіткнуться з надзвичайною складністю перед настанням посівної через очікуване підвищення акцизу на паливо. За аналізом консалтингової компанії "Нафторинок" Олександра Сіренка, нафтові мережі вже почали піднімати ціни на пальне, зростаючи на 0,50 грн/л для бензину А-95 та на 0,30-0,50 грн/л для дизпалива. Такі різкі коливання створюють серйозні виклики для аграрного сектору, який вже має недостатньо коштів для фінансування посівної, а також відчуває дефіцит робочої сили через масову мобілізацію.

Підвищення цін на пальне не є випадковим явищем. Воно спричинене різними факторами, починаючи від проблем з блокадою поляками українського кордону, що змушує постачальників об’їжджати польську ділянку кордону через Словаччину або Румунію, до геополітичних ударів ЗС РФ по складах і місцях зберігання паливно-мастильних матеріалів.

У світлі цих подій, тим, хто має можливість, рекомендується вже зараз запасатися пальним на майбутнє, щоб забезпечити безперебійну роботу аграрних господарств та взагалі економіку країни.

Українські фермери стикаються з серйозними викликами через очікуване підвищення цін на паливо, що може призвести до значного збільшення витрат на сільськогосподарські операції. Це може негативно позначитися на фінансовій стабільності господарств та загальній економічній ситуації в країні. Одним із можливих рішень для фермерів є попереднє запасання палива, щоб забезпечити безперебійну роботу аграрних господарств у майбутньому. Водночас, влада має розглянути можливість впровадження заходів для зменшення впливу підвищення цін на паливо на сільськогосподарський сектор та загальну економіку країни.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Заявляється, що було уражено радіолокаційну станцію комплексу С-400.

Влада РФ не підтверджувала ураження комплексу, але повідомила, що вночі збили над Курською областю дві ракети і 27 безпілотників. Телеграм-канали публікували відео зі звуком сильного вибуху.

Тип ракет офіційно ні Україна, ні Росія не вказували.

Водночас деякі пабліки, як з українського, так і з російського боку припускали, що удар завдавали ракетами ATACMS. Але жодних підтверджень цьому наразі не надходило.

Національний банк України виступив із закликом до керівництва українських банків перевіряти свій персонал на предмет можливих "інсайдерів і колаборантів" та посилити захист у сфері кібербезпеки. Це стало відомо з рекомендацій НБУ, які були розіслані регулятором. У звіті зазначається про зростання кількості кібератак на банківські структури. Ці атаки охоплюють різні види дій, включаючи кібершпигунство та кібертероризм. Регулятор наводить сім напрямків, які банки мають посилити для боротьби з цими загрозами, зокрема перевірку свого персоналу на предмет можливих колаборантів. В іншому аспекті рекомендації більше технічного характеру, зокрема, щодо віддаленого доступу до мережі та контролю за привілейованими користувачами. Регулятор не конкретизував, на кого саме повинно бути спрямоване підозрювання, але закликає усвідомлювати можливі ризики і забезпечувати високий рівень безпеки в банківській сфері.

У зазначеній статті розглядається заклик Національного банку України до українських банків стежити за своїм персоналом з метою виявлення можливих інсайдерів і колаборантів, а також зміцнити заходи кібербезпеки. Зазначається зростання кількості кібератак на банківські установи, що створює загрозу для їхньої інформаційної безпеки. Регулятор також надає конкретні рекомендації стосовно забезпечення безпеки, включаючи контроль за доступом до мережі та діями привілейованих користувачів. Ці заходи спрямовані на підвищення рівня захисту банківських систем від кіберзагроз і виявлення можливих внутрішніх ризиків.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Військовослужбовець не рухається і не розмовляє, у свідомості, а також сам дихає.

При цьому в лікарні є реабілітаційний центр, куди Захарова не переводять у зв’язку з відсутністю місць. Лікарі прямо кажуть родичам, що потрібно шукати іншу лікарню, яка погодиться прийняти на реабілітацію Захарова.

Однак ніхто не допомагає родичам здійснити транспортування Захарова до Одеси, де є лікарня для поранених військовослужбовців, або посприяти, щоб Захарова перевели в ту лікарню, де є реабілітаційне відділення.