Чому в Україні досі не всі мають опалення

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційної інстанції, опинився під пильним наглядом громадськості через суттєві розбіжності у його майнових деклараціях. Громадська рада доброчесності оприлюднила висновок, що стверджує про недотримання ним вимог доброчесності, оскільки виявлені невідповідності у зазначених ним даних ставлять під сумнів його відповідність до високих стандартів суддівської етики та чесності.

Згідно з документами, оприлюдненими Громадською радою, у деклараціях Ткаченка за кілька років було виявлено значні розбіжності між офіційно задекларованим майном та фактичним станом. Це стосується не лише нерухомості, а й інших активів, що не були вказані або були подані в неточному вигляді, що є серйозним порушенням вимог законодавства. Такі розбіжності можуть свідчити про приховування частини активів, що суперечить принципам прозорості та підзвітності, яким мають відповідати судді.

Водночас офіційні доходи кандидата, який у той період працював помічником судді та головним фахівцем у приватній компанії, не дозволяли здійснити таку покупку. Згідно з даними, з 2006 по 2019 роки сукупний дохід Ткаченка склав лише 233 тисячі гривень. У письмових поясненнях суддя стверджував, що позичив 400 тисяч гривень у знайомого, надавши скан розписки з обіцянкою повернути кошти до жовтня 2014 року. Однак навіть з урахуванням доходів за 2010–2014 роки, після відрахування податків і необхідних витрат, фінансова спроможність для таких операцій виглядає сумнівною.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності приділила майну родичів судді, насамперед з боку його дружини. За даними електронних декларацій, члени родини володіють значною кількістю земельних ділянок, житлових будинків і об’єктів незавершеного будівництва у Василькові та населених пунктах колишнього Васильківського району Київської області. Частина цього майна оформлена на батька дружини — суддю Господарського суду Києва у відставці Миколу Якименка, а також на її сестру та матір.

ГРД звертає увагу, що походження коштів на придбання численних об’єктів нерухомості документально не підтверджене. Зокрема, Якименко під час співбесіди пояснював купівлю землі коштами сестри, яка багато років проживає в Італії, однак жодних доказів цього не надав. Водночас журналістські розслідування раніше вказували на можливе користування ним незадекларованим майном, оформленим на родичів.

Сумніви у доброчесності кандидата посилює й ситуація з нерухомістю у Києві. У деклараціях зазначається квартира площею 89,7 кв. м, яка формально належить сину Ткаченка, але фактично використовується всією родиною. За поясненнями судді, житло було приватизоване тестем і передане у власність онука. Водночас сестра дружини декларувала користування іншою квартирою у Києві, яка перебуває у власності районної державної адміністрації. У ГРД вважають, що ці обставини можуть свідчити про зловживання механізмами безоплатної приватизації.

Крім того, питання викликає й придбання батьком судді квартири у Києві вартістю понад 2 мільйони гривень у 2018 році. Задекларовані доходи пенсіонера за понад 20 років у кілька разів менші за вартість цього житла, а пояснення про фінансову допомогу від родичів не підтверджені документально.

У підсумку Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що сукупність виявлених фактів свідчить про можливе приховування реальних обсягів майна та витрат, а також про використання родичів для формального володіння активами. Це, на думку членів ради, ставить під сумнів відповідність Дмитра Ткаченка критеріям доброчесності, необхідним для зайняття посади судді апеляційної інстанції.

Уночі у вівторок, 21 травня, столицю Східної України, Харків, стисла серія вибухів, що вразила місто до самої душі. На відомі месенджери та соціальні мережі надійшли повідомлення від міського голови Ігоря Терехова та голови Харківської обласної влади Олега Синєгубова, що не менше, ніж чотири мешканці міста стали жертвами цих жорстоких інцидентів. Свідки катастрофи стверджують, що пожежі та руйнації викликали безпілотні апарати, які були випущені ворожими силами. Ще до цього Синєгубов попереджав про небезпеку атаки таких безпілотників, називаючи їх "Шахедами". Мер Харкова наголосив: "У результаті нападу ворожих "Шахедів" ми зафіксували пошкодження кількох приватних будинків і загоряння на їх територіях". Також, за наявними даними, серед місць, що постраждали, виявилося одне з улюблених місць відпочинку містян. Мер у своєму повідомленні у месенджері зазначив: "Ми маємо попередній звіт про удар "Шахедів" по одному з улюблених місць відпочинку наших громадян". За словами голови обласної адміністрації, трьом постраждалим була надана медична допомога внаслідок стресової реакції. "Після удару ворожих безпілотників по Харкову ми негайно надали медичну допомогу трьом постраждалим, які зазнали серйозних стресових реакцій", — повідомили з ОВА. Однак пізніше Синєгубов підкреслив, що кількість потерпілих зросла до чотирьох.

Загалом, із зазначеного вище тексту можна зробити такі висновки:

• Харків став свідком серії вибухів уночі 21 травня, що спричинило значні руйнації та постраждалі серед мешканців міста.

• Повідомлення від міського голови та голови обласної влади підтверджують, що атаку здійснили безпілотні апарати, ймовірно, належні до ворожих сил.

• Напередодні інциденту, голова обласної влади попереджав про можливу атаку подібного типу, що свідчить про наявність попередньої загрози.

• Постраждалі отримали медичну допомогу через стресову реакцію на події.

• Неспокійне становище на території міста вимагає негайних заходів безпеки та захисту цивільного населення від подібних інцидентів у майбутньому.