Інцидент у Здолбунові під час мобілізаційних заходів: службова перевірка триває

За інформацією слідчих, 25 липня було затримано особу, яку підозрюють у причетності до цього злочину. Вже наступного дня, 26 липня, затриманому офіційно оголосили про підозру, що свідчить про інтенсивність роботи правоохоронців та серйозність наявних доказів.

Під час брифінгу 26 липня перший заступник голови Служби безпеки України Сергій Андрущенко заявив, що розглядається версія щодо причетності спецслужб РФ. Також правоохоронці перевіряють причетність затриманого до неонацистського руху у РФ. Днями з’явилося відео, де російські “націонал-соціалісти” з руху NS/WP взяли на себе відповідальність за вбивство Фаріон.

“Стосовно причетності вказаної особи здійснюється комплекс заходів. Вивчаємо його зв’язки на території України, так й за кордоном. Одна з версій – причетність спецслужб країни агресора до організації злочину”, – розповів Андрущенко

За його словами, розглядаються й інші злочини на території України до яких міг бути причетний затриманий.

Що наразі відомо про вбивство Ірини Фаріон:

Крім цього, затриманому 18 років і він з Дніпра. 26 липня йому оголосили підозру в умисному вбивстві. За словами глави МВС Ігоря Клименка, є достатньо доказів стверджувати, що саме затриманий стріляв у мовознавицю.

Журналісти “Схем” (Радіо Свобода) з’ясували, цей хлопець навчався у Дніпровській гімназії № 62, займався футболом у Міській дитячо-юнацькій спортивній школі та грав у команді “МДЮСШ U-19”. Також брав участь у турнірі на підтримку ЗСУ “Осінь 2022”.

ЗМІ також зв’язались з батьком підозрюваного. У коментарі чоловік повідомив, що він служить, а сина давно не бачив, але про його затримання дізнався від дружини. За його словами, хлопець не говорив нічого, що б свідчило про неприязнь до Фаріон. Телефон матері вимкнений.

У телефоні хлопця знайшли прощальний лист на випадок, якщо щось пішло б “не за планом”. В ньому він просить у батьків вибачення. У своїй записці він пише, що приховував це від сім’ї “заради їхньої безпеки” і тому, що не довіряв їм.

У ніч на 24 січня Києво-Печерська лавра зазнала ракетного удару з боку Росії, що стало першим подібним випадком з часів Другої світової війни. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Внаслідок атаки було пошкоджено вхід до комплексу Дальніх печер, а також Аннозачатіївську церкву, що входить до списку найцінніших пам’яток архітектури та духовної спадщини країни.

Історичний комплекс, який є символом української культури та духовності, неодноразово ставав об’єктом уваги міжнародної спільноти через його культурну цінність. Руйнування частин лаври викликає глибоку тривогу серед громадськості, істориків та релігійних діячів. Фахівці відзначають, що навіть часткове пошкодження таких об’єктів може мати непоправні наслідки для збереження культурної пам’яті України.

Лубінець наголосив, що удар по лаврі не можна розцінювати як випадковість.

«Це не випадковість. Це вибір», — заявив він.

Водночас омбудсмен підкреслив, що атака на Києво-Печерську лавру є лише одним із епізодів масштабного знищення релігійних і культурних об’єктів в Україні. За час повномасштабної збройної агресії Російської Федерації в Україні постраждали понад 700 релігійних споруд, з яких 53 були зруйновані повністю.

За словами Лубінця, такі дії є системною атакою на культурну, історичну та духовну спадщину українського народу. Руйнування святинь, які перебувають під міжнародним захистом, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Крім того, омбудсмен зазначив, що удари по релігійних об’єктах є посяганням на базові права людини — свободу віросповідання, історичну пам’ять та ідентичність.

«Захист культурної спадщини — це не другорядне питання війни. Це питання відповідальності. Адже культурна спадщина — це не про минуле. Це про нашу ідентичність. Те, за що ми боремося сьогодні», — підкреслив Дмитро Лубінець.