Індексація пенсій в Україні: зростання виплат на 12,1% з березня 2026 року

Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Костянтин Ущаповський оприлюднив декларацію, яка привернула увагу обсягом задекларованого майна та фінансових ресурсів. Серед найбільш помітних активів — дорогий годинник швейцарського бренду IWC, електромобіль Tesla Model X, а також суттєві грошові накопичення, що перевищують 837 тисяч доларів США.

Відповідно до поданих даних, Ущаповський перебуває на посаді члена НКРЕКП з 2021 року, беручи участь у формуванні рішень у стратегічно важливих для країни галузях — енергетиці та комунальних послугах. Його професійна діяльність у регуляторі пов’язана з питаннями тарифної політики, ліцензування та контролю за роботою суб’єктів ринку, що безпосередньо впливає на економічну стабільність і добробут громадян.

Основним джерелом доходу Ущаповського у 2024 році стала заробітна плата в НКРЕКП у розмірі 3,17 млн гривень. Окрім цього, він задекларував 158 тисяч гривень процентних доходів, отриманих від банківських вкладів.

У декларації зазначено значний обсяг нерухомості у Києві. Зокрема, посадовець володіє квартирою площею понад 303 квадратні метри у спільній власності з сестрою, яка була придбана ще у 2008 році за 3,25 млн гривень. Також йому належить квартира площею 68,5 квадратного метра у спільній сумісній власності з матір’ю, а також паркомісце площею 17,3 квадратного метра, придбане у 2008 році за 100 тисяч гривень.

Серед цінного рухомого майна Ущаповський задекларував швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, вартість нових моделей такого класу залежно від матеріалу корпусу може становити від 40 до 50 тисяч доларів.

У розділі транспортних засобів зазначено автомобіль Tesla Model X 2020 року випуску, який був придбаний у рік виробництва за 2,87 млн гривень. Також у власності посадовця перебуває квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 2011 року, придбаний за 127 тисяч гривень.

Найбільший обсяг активів зосереджений у грошових заощадженнях. Ущаповський задекларував кошти на банківських рахунках і депозитах у розмірі близько 302 тисяч доларів та 4,8 тисячі євро. Окрім цього, він вказав готівкові кошти на суму 535 тисяч доларів.

Загальний обсяг задекларованих грошових активів члена НКРЕКП перевищує 837 тисяч доларів, що привертає увагу на тлі війни та дискусій навколо доходів посадовців, які ухвалюють рішення у сфері тарифів та енергетичної політики.

Наразі в Україні актуальна проблема поширення недостовірної інформації щодо дій Генштабу щодо стратегії утримання лінії фронту. Певні джерела поширюють чутки про те, що велика кількість мобілізованих осіб використовується на фронті лише короткий час перед їх відправленням на лінію безпеки. Ця тактика, за словами деяких джерел, спричиняє збільшення кількості поранених і загиблих серед українських військових, але про це при цьому не розповсюджується офіційна інформація.

Важливо зазначити, що такі висловлення можуть бути необґрунтованими і спричиняти паніку серед громадськості. Військові дії та використання мобілізованих осіб є стратегічною відповіддю на поточну ситуацію, проте звіти та інформація про загиблих і поранених військових піддаються контролю та розгляду відповідних військових влад.

Цифри високі. Навіть у 2022 році цифра добових втрат була меншою, ніж зараз.

Абсолютного “протипоказання” від мобілізації для українців, яким немає 25 років, не існує. Якщо громадянин має статус військовозобов’язаного, то його можуть мобілізувати і до цього віку.

Про це розповів в ефірі одного з телеканалів народний депутат України Роман Костенко.

Є різниця між призовниками та військовозобов’язаними, розповів депутат. Призовники – це люди, в яких ще немає досвіду військової служби. І в такому разі вони не підлягають мобілізації до визначеного законом віку, тобто до 25 років. Українці, які пройшли військову підготовку до 25-ти, можуть бути мобілізовані.

Військовозобов’язаними вважаються всі громадяни, які пройшли військовий вишкіл і склали присягу на вірність Україні. Таким чином, якщо людина пройшла строкову службу в армії або здобула освіту у виші на військовій кафедрі, то вона вже вважається військовозобов’язаною. І в такому разі не важливо, є їй уже 25, чи ще немає – її можуть мобілізувати.

“Наприклад, якщо ти відслужив строкову службу і тобі був 21 рік на момент 2022 року, а через три дні розпочалася мобілізація, то ти вже військовозобов’язаний, незважаючи на те, що тобі 21 рік. Ти вже проходив строкову службу. Тому, ще раз повторю, що призовників не беруть до 25 років, це протизаконно, а ті, хто набув статусу військовозобов’язаного, то їх цілком законно призивають, закон це дозволяє”, – розтлумачив нардеп.

Костенко також навів приклад із курсантами військових училищ, які закінчують навчання, як правило, у 21 або 22 роки. Однак ніхто не чекає, коли їм виповниться 25, щоб мобілізувати їх. Вони підлягають призову та відправленню в зону бойових дій одразу після закінчення військового навчального закладу.

Ще одна категорія – це військовозобов’язані громадяни, які до 25 років отримали військовий квиток із відміткою, що вони не придатні до військової служби у мирний час. Однак у воєнний час усе змінилося. І багато хто з обмежено придатних тепер став придатними. Тому їх також цілком можуть мобілізувати ще до 25 років.