Як мобілізовані стають жертвами військових експериментів у війні

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні порушення у деклараціях та фінансових операціях заступника начальника управління Головного управління Державної податкової служби (ДПС) у місті Києві. За даними НАЗК, він був виявлений у незаконному збагаченні на суму понад 20 мільйонів гривень та недекларуванні понад 5 мільйонів гривень.

Це виявлення спричинило значні обурення серед громадськості та експертного середовища, оскільки корупція в таких вищих посадах підриває довіру до державних установ і підірває економічний розвиток країни. Представники НАЗК наголосили на важливості проведення об'єктивного розслідування цього випадку та призначення належного покарання для винних осіб.

Заступник начальника управління Головного управління ДПС у Києві вже заявив про свою готовність співпрацювати з правоохоронними органами і представниками НАЗК для повного встановлення обставин інциденту. Він також відкидає усі звинувачення щодо свого причетності до незаконних фінансових операцій та намагається з'ясувати всі деталі інциденту.

Суспільство очікує на реакцію державних органів та відповідальних інституцій з приводу цього скандального випадку. Експерти підкреслюють важливість прозорості та відповідальності в боротьбі з корупцією, яка залишається однією з найбільших загроз для стабільного розвитку України.

НАЗК продовжує свою роботу з моніторингу та аналізу декларацій посадових осіб, спрямовану на виявлення порушень та запобігання корупційним ризикам у державних структурах. Важливо, щоб кожен випадок корупції був ретельно розслідований і покараний відповідно до закону, щоб забезпечити прозорість і довіру до державних інституцій.

Зазначається, що ці факти встановлені за результатами повної перевірки декларації за 2021 рік, коли податківець обіймав посаду начальника Управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

У своїй декларації посадовець вказав, що разом з дружиною у звітному періоді користувався квартирою та двома паркомісцями у Печерському районі столиці, вартість яких йому не відома.

Водночас перевірка встановила, що ці об’єкти у 2021 році були набуті тестем і тещею посадовця за понад 16 млн грн, тоді як їхній сукупний дохід із підтверджених джерел з 1998 року становив трохи більше 1,7 млн грн. Договори від імені тещі укладала дружина посадовця на підставі довіреності.

Під час повної перевірки посадовець пояснив, що квартира та машиномісця куплені тестем і тещею за кошти, подаровані 88-річним дідусем. Йдеться про понад 20 млн грн.

Крім того, згаданий дідусь нібито подарував дружині посадовця ще й 5 млн грн, які були у декларації готівкою $175 тис.

Як зазначає НАЗК, джерелами походження понад 25 млн грн дідусь назвав заощадження від доходів, отриманих від заробітної плати, продажу нерухомого і рухомого майна, колекції старовинних монет, ікон та дорогоцінних металів. При цьому жодних документів, які би підтверджували факт продажу майна та отримання доходів, він не надав.

“Пояснення посадовця та його родичів щодо джерел походження коштів були піддані обгрунтованому сумніву та не враховані під час перевірки”, – йдеться у повідомленні.

За результатами перевірки НАЗК склало обґрунтовані висновки за ст. 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 1 ст. 366-2 ККУ (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації) та скерувало їх до Державного бюро розслідувань.

Згідно з оголошенням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, важливим кроком у стратегії енергетичної незалежності є припинення застосування графіків відключень до підприємств, що ввозять 80% своєї електроенергії. Ця ініціатива спрямована на забезпечення надійного функціонування виробничих потужностей та підтримку стабільності економічного розвитку. За словами прем’єр-міністра, такий курс сприятиме зміцненню позицій українських підприємств на міжнародному ринку та підвищенню їх конкурентоспроможності.

“Це дозволить таким підприємствам працювати безперебійно та стабільно, а також зменшити дефіцит потужності в енергосистемі, що означає більше світла в оселях українців,” — зазначив він.

Шмигаль додав, що наразі Україна може імпортувати до 1,7 ГВт електроенергії, і уряд веде перемовини щодо збільшення цього обсягу до понад 2 ГВт, адже для цього існують всі технічні можливості.

Використання імпортованої електроенергії промисловістю дозволить уникнути відключень та посилить стійкість енергосистеми.

У жовтні 2023 року уряд прийняв постанову № 1127, яка гарантує промисловим споживачам стабільне постачання електроенергії за умови, що вони імпортують її частину. Зокрема, обсяг імпорту, необхідний для уникнення відключень, становив 50% від фактичного споживання в кожному розрахунковому періоді у жовтні-квітні та 30% у травні-вересні.