Понеділок, 31 Серпня, 2026

Інкасаторські авто з грошима і золотом затримали в ЄС: чому їхній шлях пролягав до Сербії

Важливі новини

Спроба втечі закінчилася лікарнею: у Харківському ТЦК військовозобов’язаний випав з вікна третього поверху

У ніч із 18 на 19 червня в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) Харківської області стався інцидент — військовозобов’язаний чоловік випав з вікна третього поверху адміністративної будівлі. Про це повідомили в обласному ТЦК. За попередньою інформацією, чоловік намагався втекти, і в процесі втечі втратив рівновагу або не розрахував […]

Земельний Бум: Прогнозується Зростання Вартості Землі в Україні на 40%

Ринок Земель в Україні: Потенційний Зріст Вартості Землі та Фінансові Перспективи

Протягом останніх двох років, періоду повномасштабної війни Росії проти України, сільськогосподарський ринок земель продемонстрував надзвичайно стійкий ріст. За цей період вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно підвищенню потенційної застави на $5,5 млрд. З урахуванням коефіцієнта ліквідності сільгосппідприємств у розмірі 0,35, це може забезпечити додаткові кредити на суму $1,9 млрд для власників та агросектору.

На кінець 2023 року обсяг банківського боргу аграрного сектору досяг приблизно 3,5 млрд доларів США. Запровадження відкритого ринку землі для юридичних осіб з 1 січня поточного року передбачає подальший зріст вартості землі приблизно на 40%, що призведе до збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд.

Це відкриває можливості для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд, що сприятиме зменшенню розриву в фінансуванні українського агросектору, оцінюваного приблизно в $21 млрд. Розвиток ринку та підвищення його прозорості дозволять збільшити коефіцієнт ліквідності землі, наближаючи його до рівня розвинених країн, та розширити можливості кредитування. Цей підхід може допомогти в розвитку та відновленні агросектору, а також в задоволенні потреб у короткостроковому та інвестиційному фінансуванні.

• Стійкий ріст вартості земель: Навіть в умовах повномасштабної війни з Росією, сільськогосподарський ринок земель в Україні демонструє стабільний ріст. За останні два роки вартість землі зросла на 10%, відкриваючи нові фінансові можливості для агросектору та власників земель.

• Фінансові перспективи агросектору: Розглядаючи показники банківського боргу аграрного сектору, варто відзначити обсяг близько 3,5 млрд доларів США на кінець 2023 року. Запровадження відкритого ринку землі сприятиме подальшому росту вартості землі на 40%, що відкриє шлях для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд.

• Збільшення капіталізації ринку земель: Прогнозоване збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд вказує на потенціал використання землі як фінансового ресурсу. Це відкриє можливості для залучення кредитів, сприяючи зменшенню розриву в фінансуванні агросектору та вирівнюванню із західними практиками.

• Роль міжнародного співробітництва: Залучення іноземних інвестицій та дотримання високих стандартів прозорості на ринку земель може позитивно вплинути на коефіцієнт ліквідності та збільшити обсяги можливого кредитування.

У цілому, активне використання земель як фінансового інструменту може стати ключовим фактором у відновленні та розвитку українського агросектору в умовах економічних труднощів.

Нові українські дрони-вампіри полюють на російських загарбників

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Еволюція безпілотників

На початку війни більшість українських безпілотників були оснащені камерами лише для денного освітлення, що робило їх менш ефективними в нічний час. Однак наприкінці минулого року українці почали використовувати безпілотники-“вампіри”, оснащені інфрачервоними камерами. Ці дрони змогли не лише скидати десятки гранат, а й підривати припарковані автомобілі, руйнуючи укріплення російських військ і створюючи хаос у їхніх лавах.

“Багато з ранніх рейдів безпілотників-вампірів були спрямовані на стаціонарні цілі. Але з часом оператори стали більш досвідченими і почали атакувати й рухомі цілі,” – пише Акс.

Майстерність операторів на першому місці

Аналізуючи відмінності між FPV-безпілотниками та дронами-вампірами, Акс зазначає, що останні бомбардують ціль згори, тому штучний інтелект для наведення на ціль тут менш корисний. Це означає, що майстерність оператора залишається критично важливою, особливо під час переслідування рухомих цілей.

Як підсумовує Акс, хоч більшість нічних атак дронів на рухомі цілі, ймовірно, закінчуються невдачею, успіх навіть одного рейду вражає.

Війна дронів в Україні

У той час як українські військові продовжують вдосконалювати свої безпілотники, “дрони-дракони”, які вивергають на окупантів розплавлений метал, стали ще одним прикладом імпровізації. Такі дрони допомагають Збройним Силам України “викурювати” російських солдатів із лісових масивів, підпалюючи рослинність, що служить укриттям, і створюючи загрозу для ворога.

Чи можна обійтися без паперових військово-облікових документів завдяки «Резерв+»

В Україні під час воєнного стану військовозобов’язані чоловіки повинні дотримуватися правил військового обліку, зокрема мати відповідні документи. Після запуску застосунку «Резерв+» у багатьох виникло питання, чи замінює він паперові документи. Юристка Юридичної компанії «Муренко, Курявий і Партнери» Олександра Капітула пояснила у коментарі РБК-Україна, що електронний військово-обліковий документ у «Резерв+» не скасовує і не замінює паперових, […]

Політичні зміни в Болгарії можуть вплинути на підтримку України

Після проведення парламентських виборів у Болгарії спостерігається зміна політичного...

Затримання в Угорщині двох інкасаторських мікроавтобусів із валютою та золотом може мати значно ширший політичний і фінансовий підтекст, ніж це подається у перших офіційних повідомленнях.

За інформацією джерел, мова йде не просто про банківське перевезення. В інкасаторських автомобілях, які використовувалися для транспортування цінностей, знаходилися десятки мільйонів доларів та євро, а також золото. Формально вантаж нібито перевозили між європейськими банківськими установами у рамках стандартної фінансової операції.

Втім, одразу кілька деталей викликали запитання у європейських спецслужб. По-перше, маршрут. Попри офіційну версію про доставку цінностей до України, за даними співрозмовників, інкасаторські буси рухалися не на схід, а у напрямку Балкан — зокрема Сербії. Саме після цього угорські силові структури зупинили транспорт.

По-друге, походження коштів. Джерела стверджують, що гроші та золото можуть бути пов’язані з людьми з найближчого політичного оточення президента України. У приватних розмовах європейські співрозмовники припускають, що йдеться про активи сумнівного походження, які могли намагатися вивести через складну транзитну схему.

Угорщина заявляє, що інкасаторів українського «Ощадбанку» затримали у справі про відмивання грошей.

Серед семи затриманих — колишній генерал СБУ, який відповідав за управління вантажем, повідомляють ЗМІ з посиланням на угорську податкову службу (NAV).

На двох броньованих інкасаторських автомобілях перевозили з Австрії до України 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота. Загалом же за трохи більше ніж два місяці цього року було перевезено понад 900 млн доларів, 420 млн євро та 146 кг золотих злитків.

Угорщина заявляє, що повідомляла українські правоохоронні органи про затримання, але відповіді не отримала.

МЗС України вимагає надати доступ до затриманих.

У політичних колах вже іронічно називають цю історію «черговою двушечкою на Москву» — натякаючи на те, що подібні фінансові маршрути інколи мають значно складнішу географію, ніж заявляється публічно.

Останні новини