Інститут національної пам’яті планує ексгумацію жертв Волинської трагедії

Законопроєкт щодо впровадження англійської мови у навчальні заклади України став сьогодні предметом глибокого обговорення та ухвалення в Раді під час другого читання. Це значущий крок у розвитку освіти країни, оскільки англійська мова визнана однією з ключових мов у сучасному світі, що відкриває безліч можливостей для освіти, розвитку кар'єри та міжнародного спілкування.

Відтепер, завдяки цьому законопроєкту, українські навчальні заклади отримають можливість впроваджувати викладання англійської мови на вищому рівні, що дозволить учням та студентам здобувати більш широкий спектр знань та навичок, адаптуючись до вимог сучасного світу. Новий курс вивчення англійської мови в навчальних програмах буде спрямований на розвиток розуміння, володіння мовою та вміння ефективно спілкуватися на ній.

Такий крок має велике значення для майбутнього країни, оскільки дозволяє українській молоді мати конкурентні переваги на міжнародному ринку праці та активно взаємодіяти з іноземними партнерами та співробітниками. Крім того, це сприятиме підвищенню престижу освіти в Україні та зростанню її якості.

Ухвалення цього законопроєкту свідчить про глибоке розуміння та підтримку важливості вивчення англійської мови у сучасному світі та визначає шлях до нових можливостей для майбутнього розвитку української освіти.

Ця ініціатива передбачає обов’язкове вивчення англійської мови у старших групах дитсадків, у середній школі, професійно-технічних училищах (ПТУ) та в університетах країни.

Він також встановлює вимогу обов’язкового володіння англійською мовою для:

– осіб, які працюють на держслужбі категорії А, Б і В (конкретний перелік встановить Кабмін). За знання на рівні не нижче B2 для них будуть передбачені надбавки 10% до окладу;

– голів місцевих адміністрацій, їхніх заступників;

– військовослужбовців-контрактників офіцерського, сержантського і старшинського складу;

– поліцейських середнього та вищого складу Нацполіції, прокурорів, співробітників митних і податкових органів (перелік встановить Кабмін). Але на час воєнного стану вимоги для військовослужбовців і поліції не встановлюються;

– керівників, членів наглядових рад держпідприємств, керівників державних наукових установ, керівників вишів.

Кабмін напрацює вимоги з урахуванням шкали рекомендацій Ради Європи CEFR. Вимоги для військовослужбовців мають враховувати стандарти НАТО.

Складати тест можна буде необмежену кількість разів, але не частіше, ніж раз на 4 місяці. Безкоштовним буде складання тесту лише 1 раз на рік.

Офіційні інтернет-представництва органів влади матимуть англомовну версію. На вимогу громадян органи влади можуть відповідати на запити англійською.

Україна стоїть перед серйозними викликами, адже обвал гривні та загроза гіперінфляції стають реальністю через жахливий дефіцит у державному бюджеті. Нестача фінансової підтримки від міжнародних партнерів може досягати 10-15 мільярдів доларів наступного року, а прихований додатковий дефіцит поточного року оцінюється в 300-400 мільярдів гривень без урахування додаткової мобілізації. При цьому гривня вже почала девальвуватися – на минулому тижні офіційний курс Національного банку зрос на 32 копійки. Якщо в понеділок, 25 березня, національна валюта становила 38,90 гривень за долар, то вже в неділю, 31 березня, цей показник зрос до 39,22 гривень за долар. Експерти прогнозують подальше погіршення ситуації з гривнею. Наприклад, агентство S&P Global Ratings вказує, що навіть при отриманні зовнішньої допомоги українській владі доведеться девальвувати гривню до рівня 49,32 гривень за долар. "Хоча ми передбачаємо, що міжнародна підтримка України залишиться міцною, ми відзначаємо ризики для її стабільного забезпечення. Внутрішньополітичні труднощі у США сповільнили затвердження Конгресом військової та фінансової допомоги Україні на цей рік. Уряд України розраховує отримати усього $38 мільярдів від усіх донорів у 2024 році, включаючи близько $8 мільярдів грантів від США. Наш базовий сценарій передбачає повне використання цих коштів у поточному році. Проте при недостатньому фінансуванні зі сторони США можливі наслідки, які можна контролювати, оскільки дефіцит можна покрити за рахунок інших донорів та внутрішніх запозичень. Однак після 2024 року існує ризик зменшення зовнішньої підтримки України через напружений графік виборів у ключових донорських країнах та можливу переоцінку вартості подальшої допомоги Україні", – повідомляє агентство S&P Global Ratings. В кінцевому підсумку, при незмінній ситуації з західним фінансуванням українська влада змушена буде піти на підвищення податків, депреціацію гривні або запуск друкарського верстата та масштабну емісію гривні для збільшення надходжень до бюджету.

Висновки з вищезгаданої статті дуже важливі для України. Ситуація з фінансовим станом країни є серйозною, існує ризик гіперінфляції та обвалу національної валюти через великий дефіцит у державному бюджеті. Неотримання достатньої фінансової допомоги від міжнародних партнерів може ще більше ускладнити ситуацію. Уряд України має зробити все можливе для забезпечення стабільності економіки та залучення необхідних ресурсів для фінансування бюджетних потреб. Додаткові заходи, такі як підвищення податків чи зменшення витрат, можуть бути необхідними для уникнення економічної кризи. Також важливо підтримувати співпрацю з міжнародними партнерами та забезпечувати стабільність в умовах геополітичних турбулентностей, щоб забезпечити необхідну фінансову підтримку для подальшого розвитку України.