Вівторок, 3 Березня, 2026

Інтеграція прикордонних переходів Польщі з Україною: Вплив на протести фермерів

Важливі новини

Скандал у Музеї Ханенків: десятки самурайських артефактів зникли після закордонної виставки

Скандал навколо Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків продовжує розвиватися, привертаючи увагу не тільки української, а й міжнародної громадськості. Інцидент, що стався через виставку "Скарби самураїв: художні деталі мечів та мініатюрна скульптура Японії", яка проходила у Вільнюсі з весни 2025 року, спричинив обурення та численні суперечки.

14 травня литовські музейники під час звірки ящиків із експонатами зафіксували відсутність 49 предметів — здебільшого цуб (обмежувачів руків’я японських мечів), створених у XVII–XIX століттях. Серед них були унікальні зразки зі сценами з «Сказання про хейке», із соколиним полюванням, мавпою, що тягнеться за плодом, селянськими постатями, човном серед прибережних трав, літераторами в бамбукових гаях, пташками на гіллі, водяними ліліями, якорем серед хвиль.

Більшість цуб виготовлено зі сталі й бронзи з використанням ковки, литва, гравірування, золочення та інкрустації камінням. Страхова оцінка кожного експоната коливається від 600 до 3500 євро, середня — близько 1000 євро. Найдорожчими вважаються цуби школи Сотен, які мають значну мистецьку й історичну цінність.

Після виявлення нестачі уповноважена представниця Музею Ханенків у Литві Юлія Самойлова повідомила головного зберігача фондів у Києві Олену Крамареву. Того ж дня у фондосховищі в Києві знайшли два запаковані ящики зі «зниклими» цубами, які так і не були відправлені. Музей стверджує, що це адміністративна помилка з боку зберігача.

Проте митниця зафіксувала факт невідповідності декларації: через пункт “Київ-центральний” виїхало 512 експонатів, а реально відправлено 463. Тобто 49 предметів були заявлені як вивезені, але фізично залишилися в Києві. Це формально підпадає під ст. 201 ККУ (контрабанда культурних цінностей), де передбачено до 7 років позбавлення волі.

Для вивезення предметів Музейного фонду України за кордон необхідно отримати свідоцтво Мінкульту. Воно видається на 6 місяців і передбачає лише тимчасове вивезення. У випадку Музею Ханенків документи оформлялися як для «наукових досліджень», а не просто для виставкової діяльності. Цим процесом, за свідченнями джерел, керували чиновники Департаменту культури КМДА.

12 вересня директор департаменту Сергій Анжияк звернувся до Мінкульту з листом, у якому приклав звернення директорки музею Юлії Ваганової. У ньому вона просила врегулювати питання митних документів та визнавала, що зберігач фондів уже отримав адміністративне стягнення.

Згідно з інструкцією Мінкульту, митники мали обов’язково звірити кількість і фото всіх експонатів. Цього зроблено не було. Натомість на Київській митниці пояснюють: «Там була тисяча екземплярів, хто буде їх поштучно перевіряти?». Центральний апарат ДМСУ ж наголошує: «У такий час ми зобов’язані перевіряти все. Два ящики із майже 50 предметами — це велика частина колекції. Їх не могли не помітити».

Деякі експерти вважають, що ситуація могла бути використана як прикриття для контрабанди — під виглядом «великих партій» експонатів могли вивозити сторонні культурні цінності чи приватні колекції. Інші ж говорять про банальну халатність, однак і вона свідчить про системні «дірки» у митниці та можливі домовленості між чиновниками культури й митниками.

Формально всі цуби нині на місці — у Києві, але митниця не дає дозвіл на повернення колекції з Литви через підозри у маніпуляціях із документами. В результаті 463 експонати залишаються «заблокованими» і можуть офіційно вважатися незаконно вивезеними після завершення терміну дії свідоцтва.

Народна депутатка VII–VIII скликань Наталя Новак нагадала: «У фондах музеїв повно підробок. Адже було поширеною практикою, коли картини брали в адміністрації чи міністерства, а повертали копії. Потрібна всеосяжна ревізія».

Історія зі зниклими самурайськими цубами з Музею Ханенків оголила одразу кілька проблем:

недосконалість митного контролю,

ручне управління культурними процесами в КМДА,

ризики підміни чи незаконного вивезення культурних цінностей.

Цей скандал може стати каталізатором масштабної перевірки музейних фондів і процедур їхнього вивезення за кордон. Бо головне питання, яке сьогодні турбує і експертів, і суспільство: скільки оригіналів експонатів насправді залишилося у сховищах київських музеїв?

Начальник Департаменту стратегічних розслідувань Андрій Рубель розповів про затримання членів наркосиндикату “Двадцатівські”

У січні цього року правоохоронні органи здійснили успішну операцію і затримали всіх учасників відомого наркосиндикату "Двадцятівські", що відомий своєю діяльністю у місті Кривий Ріг ще з минулого століття. Ця група, відома своїми міцними зв'язками із злочинним світом, протягом років перебувала поза полем зору правоохоронців, але завдяки наполегливій роботі спеціальних підрозділів їхні плани були спритно розкриті. Тепер наркоторговці, які були ключовими фігурами у цій злочинній організації, стоять перед правосуддям, а їхні мережі і схеми контрабанди наркотиків розкриті та ліквідовані. Це значний крок у боротьбі з незаконним обігом наркотиків і забезпеченні безпеки для мешканців нашого міста.

Про те, як будувалась робота синдикату, якою була ієрархія і як вдалося затримати всіх, включаючи організаторів, в інтерв’ю розповів начальник Департаменту стратегічних розслідувань Андрій Рубель.

Під час підготовки матеріалу використовувалися коментарі Андрія Рубеля, а також оперативна інформація ДСР та Національної поліції України.

“Двадцатівські” – криворізький синдикат наркоторговців, який діяв у місті із дев’яностих років. Його назвали на честь однойменного кварталу у Кривому Розі. “Двадцатівські” починали як банда рекетирів. Коли вони набули великого впливу, то стали “продавати” свою ліцензію на рекет іншим, не таким великим бандам. Ті, у свою чергу, віддавали частину “данини” від рекету самим “двадцятівським” за ліцензію та силову допомогу.

Паралельно з цим банда почала займатися виробництвом та розповсюдженням наркотиків. Незабаром банда перетворилася на справжній синдикат із власною ієрархією.

Фото з місця затримання (фото: Національна поліція України)

“Вони досить системно підійшли до побудови роботи, щоб їх не могли викрити. Кривий ріг поділено на райони, ці райони поділені на квартали. У кожному кварталі, у кожному районі у них були свої представники, які збували наркотики. Був навіть “силовий блок” – люди, які приїжджали, якщо виникали “проблеми”. Процес “виховання” своїх вони між собою називали “рибалкою”, – зазначає Рубель.

Загалом робота виглядала наступним чином – спочатку нарковмісні препарати банда отримувала незаконним шляхом, у тому числі й закордоном. Наприклад, у Сербії у “двадцатівських” була своя людина, яку вони називали “Аптекар”. До “Аптекаря” їздили кур’єри і забирали у нього таблетки, переважно псевдоефедрин. Вони ховали пігулки в днища автомобілів і в’їжджали в Україну через митні пункти, де немає сканерів.

Нарколабораторія (фото: скріншот оперативної зйомки)

У Кривому Розі таблетки розподілялися “кухнями”, де працювали “кухарі”. Шляхом різних маніпуляцій “кухарі” виготовляли із псевдоефедрину метамфетамін. Адреса “кухні” щоразу була різною і ніколи не повторювалася.

“Якби ми з вами були в цій групі, я б не знав, чим ви займаєтеся, а ви не знали б, що роблю я. У кожного була своя роль, у одного – заїхати на пошту, у другого – забрати соломинки (соломинки для напоїв, у них розфасовували наркотики – ред.), у третього – взяти сумку. І третій навіть не знає, що він забирає. Четвертий має принести сумку до квартири, де буде розфасовка, і вийти. П’ятий приходить і фасує, шостий забирає та віддає”, – зазначає начальник ДСР.

Відео із затримання (фото: скріншот оперативної зйомки)

Клієнти “двадцятівських” знали, що для видобутку наркотиків достатньо зателефонувати до “телефонного магазину”. “Оператор” вже знав, де знаходиться клієнт і відправляв його до “бариги”, який весь день чергував на тій самій ділянці. Коли у “бариги” закінчувалися наркотики, до нього приїжджав “дозаряджаючий” – він забирав гроші і давав метамфетамін. Загалом у Кривому Розі діяло близько 25 “телефонних магазинів”. “Двадцатівські” намагалися бути клієнтоорієнтованими – у їхньому синдикаті діяла система знижок та бонусів для “оптовиків” та постійних клієнтів.

Упродовж року правоохоронці документували роботу “двадцятівських” – за цей час у слідчих набралося 880 томів обвинувальних актів. За деякий час до затримання у Кривий Ріг привезли 1200 поліцейських та оперативників.

Щоб не викликати підозри, їх завозили блоками – всього шість блоків по 200 чоловік. У кожному блоці про повний перебіг операцій знали від 1 до 3 осіб. Затримати вирішили спочатку найвищі ланки банди – безпосереднього керівника, його праву руку та лідерів злочинних організацій, які збували наркотики. Також затримали ватажків силового блоку банди.

“Ну, це сильні хлопці, багаті люди. Вони легалізували отримані від наркобізнесу гроші, купували багато в Дніпропетровській області та Кривому Розі – вони мали нерухомість, авто, ресторани, магазини за кордоном”, – додав Рубель.

Загалом затримали 38 осіб – усіх членів банди. Організаторам синдикату загрожує до 12 років позбавлення волі.

Нагадаємо, детективи Бюро економічної безпеки України у Волинській області викрили групу осіб, які налагодили реалізацію контрабандних товарів . Один із фігурантів затриманий.

Викладача Київського національного університету імені Карпенка-Карого Юрія Висоцького звинувачують у непристойній поведінці щодо студентів

Викладач Київського національного університету імені Карпенка-Карого Юрій Висоцький опинився в центрі після заявки акторів Сергія Волосовця та Остапа Вакулюка, які звинувачували його у принижених студентів та порушенні їхніх особистих кордонів. “Не Білоусом єдиним. Або ще одна знаменитість. Серед постів, час від часу, у різних людей проскакувало відоме всім прізвище. Але тактовно оминались звинувачення в його […]

The post Викладача Київського національного університету імені Карпенка-Карого Юрія Висоцького звинувачують у непристойній поведінці щодо студентів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Різке збагачення посадовця Херсонщини: аналіз декларацій та фінансових приростів

За останній рік перший заступник голови Херсонської обласної ради, депутат від партії “Слуга народу” Юрій Соболевський продемонстрував суттєве зростання свого майнового стану — понад 3,5 мільйона гривень. Інформація про це з’явилася завдяки розслідуванню міжнародного детективного бюро Absolution Leaks, яке звернуло увагу на різку динаміку збагачення посадовця та членів його родини.

Ще у 2018 році спільні заощадження родини Соболевських складали лише 230 тисяч гривень. Тоді цю суму в офіційній декларації вказала дружина Юрія, Олена Соболевська, яка працювала головною спеціалісткою Національної комісії, що регулює фінансові ринки. Уже наступного року декларації продемонстрували значне збільшення готівкових коштів: чиновник задекларував 50 тисяч доларів, що викликало увагу експертів та журналістів, які відзначають розбіжність між офіційними доходами та заявленими активами.

Звідки взялися гроші — питання відкрите. У попередніх деклараціях не було заощаджень, які б дозволяли такі інвестиції. Сам Соболевський пояснив, що заробив кошти “адвокатською практикою”, а в декларації дружини вони не були вказані, бо “це питання не проговорювали”.

Після перемоги Володимира Зеленського у 2019 році Соболевський отримав посаду радника голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, а згодом очолив відділ у Держгеокадастрі області. У 2020 році він став депутатом Херсонської облради від “Слуги народу” і першим заступником її голови.

Його дружина Олена стала помічницею нардепа-“слуги” Богдана Торохтія, а донька Анастасія — помічницею іншого депутата від тієї ж партії, Павла Павліша.

У деклараціях Соболевського не вказано жодного автомобіля, проте сім’я користується Volkswagen Touareg 2020 року випуску, оформленим на тестя. Саме на цій машині у березні 2022 року дружина, донька та син чиновника виїхали за кордон, а повернулися лише в серпні 2023 року.

У соцмережах доньки Соболевського можна побачити фото з подорожей по Німеччині, Франції, Австрії та Туреччині. При цьому в жодній з декларацій не вказано, що родина винаймала чи безкоштовно користувалася житлом за кордоном.

Цей випадок ще раз піднімає питання прозорості доходів українських посадовців і ефективності контролю за їхніми статками, особливо на тлі воєнного часу, коли довіра громадян до влади має вирішальне значення.

В Одеській області розгортається боротьба з корупцією серед силовиків: гучні арешти та приховані процеси

В Одеській області останнім часом активно демонструється боротьба з корупцією серед представників силових структур. Місцеве ДБР фіксує рекордну кількість затримань правоохоронців, які, за версією слідства, брали участь у протиправних схемах. Публікуються деталі операцій, показуються вилучені гроші та майно, звітується про нібито викриті злочинні угруповання всередині системи. На перший погляд, це створює враження ефективної та принципової роботи правоохоронців у боротьбі з корупцією.

Проте за гучними арештами та публічними демонстраціями криється значно складніша реальність. За інформацією з джерел серед силовиків, більшість затримань відбуваються не через незалежне розслідування чи активну боротьбу зі злочинністю, а внаслідок внутрішніх узгоджень і перерозподілу корупційних потоків. Колеги та керівництво часто виступають ініціаторами «здачі» підлеглих або конкурентів, що дозволяє контролювати та перерозподіляти фінансові та ресурсні потоки, не втрачаючи власних доходів.

Типовий випадок стався в Білгород-Дністровському районі. Керівник сектору мобілізаційної роботи райадміністрації роками заробляв на незаконному вивезенні призовників до Молдови за великі суми. Коли чиновник вирішив скоротити передачу грошей кураторам та звернувся до ДБР із заявами на всю ланку, його самого підставили й затримали під час чергового рейду.

Схожа ситуація трапилася в Приморському РТЦК Одеси. Співробітник, який отримував від ухилянтів гроші за відстрочку мобілізації, поскаржився на високі відсотки керівництву. Його розповідь швидко дійшла до ДБР, і він опинився серед затриманих, а його місце зайняв «більш лояльний» працівник.

Таким чином, ДБР отримує «врожай» на фоні внутрішніх конфліктів у силових структурах. За гучними затриманнями слідують премії, звання та ефектні звіти. Проте багато справ можна «вирішити» без шуму, а вилучені гроші не завжди потрапляють у офіційні протоколи.

Загалом йдеться не про системну боротьбу з корупцією, а про її перебудову. Жадібних і необережних витісняють, щоб на їхнє місце прийшли більш слухняні фігури. Грошові потоки зберігаються, ланцюжки працюють, змінюються лише імена. Система функціонує за законами жадібності і контролю, а не справедливості.

Польща звернула свою увагу на включення прикордонних переходів з Україною, певних ділянок доріг і залізничних шляхів до категорії критичної інфраструктури. Це рішення, як заявив польський прем’єр Дональд Туск, має забезпечити безперешкодне постачання військової та гуманітарної допомоги в Україну “без будь-яких затримок”, незважаючи на протести фермерів. “Це стане питанням найближчих годин”, — додав Туск, вказуючи на вагомість цього кроку в контексті сучасних подій. Проте, чи буде цей захід достатнім для вирішення проблеми блокування доріг, залишається поки що невизначеним.

Прем’єр також висловив свою готовність до діалогу з фермерськими громадами, зазначивши, що Польща активно працює над захистом їхніх інтересів. Проте, він також наголосив на тому, що українська допомога має свої економічні вимоги, які можуть вплинути на польський аграрний сектор. З цієї причини важливо знайти баланс між підтримкою України та збереженням економічних інтересів Польщі.

Президент України Володимир Зеленський закликав до діалогу та співпраці між Україною та Польщею, визначаючи це як питання національної безпеки. Він також висловив надію, що у зустрічі на кордоні буде представник Єврокомісії, щоб забезпечити об’єднаність підходів Європи до цієї ситуації. Проте, польський прем’єр Туск висловив сумнів у необхідності таких заходів солідарності, наголошуючи на готовності Польщі до повної підтримки України.

Зеленський також підкреслив необхідність узгодження спільних дій та запланував зустріч урядів обох країн у Варшаві. Відповідно до нього, таке засідання має відбутися 28 березня. Це, за словами президента, відображає стратегічне партнерство між Україною та Польщею в області забезпечення безпеки та стабільності в регіоні.

Починаючи з 20 лютого, по всій території Польщі спалахнули нові протести фермерів, які придбали більш радикальний характер. Селяни стверджують, що зазнають фінансових втрат та збитків у своєму бізнесі через велику кількість недорого увезеного українського зерна, яке, як вони вважають, завдає шкоди їхнім інтересам на ринку. Тепер поляки не лише блокують прикордонні дороги для вантажівок, але і перешкоджають руху по залізницях. Ситуація досягла такого рівня напруженості, що протестувальники вилили українське зерно на дорогу у знак протесту, а також заважали руху пасажирських автобусів. На одному з тракторів польських фермерів було помічено плакат із закликом до Путіна “навести порядок в Україні, Брюсселі”, адресований польським урядовцям.

Зазначений чоловік, що демонстрував плакат, був затриманий, повідомляє польська преса. Міністерство закордонних справ Польщі висловило припущення про можливий вплив російської агентури на появу антиукраїнських та пропутінських лозунгів на протестах фермерів. У Варшаві наголошують, що такі інциденти “ослаблюють переговорні позиції” Польщі в контексті міжнародних відносин.

Тим часом, в Державній прикордонній службі України вказують, що поляки продовжують блокувати шість напрямків на кордоні з Україною, черги в яких налічують 2450 вантажівок. Найбільші черги утворилися біля КПП “Краківець”, “Рава-Руська” та “Шегині”, повідомляють прикордонники.

• Протести фермерів у Польщі набули радикального характеру, що відображає серйозні обурення селян щодо втрат та збитків у своєму бізнесі через конкуренцію з українськими постачаннями зерна.

• Влада Польщі вказує на можливий вплив російської агентури на ескалацію протестів та наявність антиукраїнських пропагандистських елементів серед протестувальників.

• Спалахнення конфлікту між польськими фермерами та українськими постачальниками зерна має потенційно негативний вплив на відносини між Україною та Польщею, а також на переговорні позиції Польщі у міжнародному співтоваристві.

• Залишається нагальною потреба у пошуку конструктивних рішень для врегулювання конфлікту, які б враховували інтереси обох сторін та сприяли підтримці стабільності та мирного співіснування на прикордонних територіях.

Останні новини