Вівторок, 1 Вересня, 2026

Іран висловив різку відповідь США щодо ситуації в Ормузькій протоці

Важливі новини

Шабунін звинуватив Міноборони у маніпуляціях із закупівлею боєприпасів на 23 млрд грн

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Шабунін заявив, що кошти, які Кабінет Міністрів України (за поданням міністра оборони Рустема Умєрова) вилучив із контрактів, підготовлених АОЗ, були передані Державній прикордонній службі, яка, за його словами, переплачує за боєприпаси.

“Прикордонники отримали ці гроші авансом у 100%, переплативши щонайменше 90 мільйонів євро за 152-мм снаряди. Міноборони могло б виправдовуватися тим, що в польських постачальників умови кращі, але це не відповідає дійсності. Наприклад, у контрактах АОЗ передбачено лише 50% передоплати, тоді як прикордонники сплачують повну суму авансом. Крім того, терміни поставок за контрактами АОЗ були вигіднішими”, — заявив Шабунін.

Міноборони пояснило, що перенаправлення коштів було викликане ризиком невикористання бюджету АОЗ до кінця року. За даними міністерства, станом на кінець листопада на рахунках АОЗ залишалося 102 млрд грн, із яких 45 млрд грн — невикористані зобов’язання, а 57 млрд грн — кошти, які мали бути сплачені за виконаними контрактами.

Шабунін спростував ці пояснення, зазначивши, що більшість цих коштів були зарезервовані для оплати вже укладених контрактів, а не вільними для перенаправлення.

“45 млрд грн на рахунках АОЗ були 25 листопада. Наступного дня сума скоротилася до 23 млрд грн через сплату за контрактами. А решта 57 млрд грн — це кошти, які агенція мала заплатити за постачання в грудні”, — уточнив він.

За словами Шабуніна, Держприкордонслужба здійснює закупівлі на менш вигідних умовах, ніж АОЗ. На одній лише закупівлі 152-мм снарядів, за даними ЦПК, переплата становить близько 90 млн євро.

“Ці кошти залишалися на рахунках АОЗ, оскільки агенція платила постачальникам не більше 50% авансу, завершуючи розрахунок лише після поставки. Натомість прикордонники авансом сплачують польським постачальникам повну суму”, — заявив голова ЦПК.

Нагадаємо, Міністерство оборони України розпочало розслідування причин нештатного спрацювання 120-міліметрових мінометних мін, що були поставлені до війська.

Обласні воєнкоми збільшили мобгрупи на 40% — штат ТЦК зріс до 100 тис. осіб

Штат територіальних центрів комплектування (ТЦК) перевищив 100 тисяч співробітників, при цьому військових комісарів не переводять для служби на фронті. Про це повідомили наші джерела в Генеральному штабі ЗСУ. Напередодні обласні воєнкоми ініціювали та отримали дозвіл на розширення мобілізаційних груп на 40%, що призвело до суттєвого збільшення чисельності персоналу ТЦК. Система територіальних центрів комплектування продовжує розширювати […]

KNDS оголошує про створення в Україні дочірнього підприємства для виробництва озброєння

Компанія KNDS, що стоїть за співпрацею німецького гіганта Krauss-Maffei Wegmann та французького виробника військової техніки Nexter Defense Systems, заявила про намір розширити свою присутність на українському ринку шляхом створення своєї дочірньої компанії в країні. Цей крок свідчить про високий рівень довіри до потенціалу та перспектив України у сфері оборонної промисловості.

Створення дочірньої структури KNDS в Україні відкриває нові можливості для співпраці та технологічного обміну між українськими та європейськими партнерами. Це також підкреслює важливість України як стратегічного партнера в області оборонної індустрії на міжнародному ринку.

Розширення присутності KNDS у формі дочірньої компанії українському ринку сприятиме залученню нових інвестицій, розвитку високотехнологічного виробництва та створенню робочих місць для місцевого населення. Крім того, це дозволить впроваджувати передові європейські технології в українській оборонній промисловості, що підвищить її конкурентоспроможність на світовому ринку.

Створення дочірньої структури KNDS в Україні є важливим кроком у зміцненні співпраці між країнами Європи та України в сфері безпеки та оборони. Це також сприяє розвитку військово-промислового комплексу України та підвищенню її потенціалу у забезпеченні власної безпеки та оборони.

Представники KNDS оголосили про плани будівництва заводу в Україні на заході, що відбувся у Франції в присутності президента Володимира Зеленського.

Дочірнє підприємство KNDS в Україні буде спеціалізуватися на виробництві військової техніки та боєприпасів.

У березні цього року, міністри оборони Франції та Німеччини Себастьян Лекорню та Борис Пісторіус оголосили про намір створити подібне підприємство в Україні.

Зазначається, що представники KNDS разом з українською компанією ENMEK підписали угоди про створення центру обслуговування самохідних артилерійських установок CAESAR та підприємства, яке буде здійснювати 3D-друк запасних частин.

Крім того, був укладений контракт щодо передачі Україні ліцензійного виробництва 155-мм артилерійських снарядів.

Зеленський та Ердоган обговорили можливість розміщення турецьких миротворців в Україні. Джерела

Як повідомляють наші джерела, під час  вчорашньої зустрічі в Анкарі Володимир Зеленський та Реджеп Таїп Ердоган обговорили можливість розміщення турецьких миротворців в Україні. За інформацією інсайдерів, Ердоган готовий виділити 20 000 солдат для здійснення миротворчої місії в Україні, але за умови фінансування проекту Евросоюзом. Такий варіант, як компромісний, президент Туреччини має найближчим часом обговорити з […]

The post Зеленський та Ердоган обговорили можливість розміщення турецьких миротворців в Україні. Джерела first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

ПриватБанк блокує картки “Нацкешбеку”: як клієнтам розблокувати кошти

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Про це повідомляється на порталі “Мінфін”.

Державний “ПриватБанк” почав блокувати віртуальні картки “Нацкешбеку”, оформлені для участі в програмі “Зимова єПідтримка”, через виконавчі провадження. Одна з клієнтських скарг стосується ситуації, коли банк заблокував не лише віртуальну картку, а й інші рахунки клієнта.

Клієнт розповів, що відкрив картку “Нацкешбеку” для отримання 1 тисячі гривень фінансової допомоги, проте банк заблокував її, посилаючись на арешт через заборгованість, яку чоловік вважає безпідставною. Він також звинуватив банк у недобросовісності.

Скарга клієнта на ПриватБанк. Джерело: Мінфін

ПриватБанк відреагував на скарги, заявивши, що діє в межах законодавства та виконує вимоги щодо арешту коштів на підставі листів від виконавчої служби.

“Це означає, що у вас є заборгованість перед виконавчою службою. Зв’яжіться з виконавцем для вирішення цього питання,” — пояснили в банку.

В установі зазначили, що обмеження можуть бути зняті лише після отримання відповідного повідомлення про зняття арешту. За процедурою, банк має розблокувати рахунок протягом 3–10 днів після надходження документів.

Для зняття арешту клієнтам необхідно:

ПриватБанк нагадує, що керується постановою НБУ від 21.01.2004 № 22, яка регламентує порядок виконання вимог виконавчих служб.

Тегеран попереджає, що будь-яке втручання Сполучених Штатів у справи, пов’язані з Ормузькою протокою, буде вважатися порушенням умов перемир’я. З таким заявленням виступив Ебрагім Азізі, голова комісії з національної безпеки парламенту Ірану, про що повідомили міжнародні новинні агентства.

Ормузька протока є стратегічно важливою морською артерією, що проходить через неї велика частина експорту нафти та газу з країн Перської затоки. Будь-які спроби обмежити судноплавство в даному регіоні можуть викликати серйозні коливання на світових енергетичних ринках, а також стати джерелом зростаючої напруги між державами.

Азізі підкреслив, що Тегеран не прийме збільшення військової або супровідної присутності американських сил у цій зоні. Він наголосив: «Усяке втручання США в новий морський режим буде розглядатися як порушення перемир’я». Слід зазначити, що термін "перемир'я" в іранських заявах не має чіткого міжнародного юридичного визначення, проте в політичному контексті він використовується для сигналізації про готовність утриматися від ескалації конфлікту.

Реакція Тегерана стала відповіддю на ініціативу США, яку озвучив президент Дональд Трамп. Він анонсував проект під назвою «Свобода», що передбачає супровід торговельних суден нейтральних країн американськими військовими силами під час проходження через протоку. Вашингтон стверджує, що ця ініціатива покликана знизити ризики для міжнародного судноплавства, проте Тегеран сприймає це як спробу розширити військову присутність США біля своїх кордонів.

Ормузька протока є однією з найважливіших точок глобальної економіки, оскільки через неї проходить велика частина експорту нафти з різних країн, включаючи Саудівську Аравію, Ірак, ОАЕ, Кувейт і сам Іран. У разі перерв у судноплавстві це може призвести до значного зростання цін на нафту та газ, ускладнень у постачанні енергоресурсів, а також загострення політичних конфліктів між великими країнами.

Іран також розглядає можливість впровадження законодавчих обмежень на прохід суден через Ормузьку протоку. Це не нова ініціатива, адже Іран раніше вже використовував контроль над протокою як засіб політичного тиску на міжнародній арені. Хоча такі рішення рідко реалізуються, їх обговорення вже впливає на світові ринки та підвищує геополітичну невизначеність.

Ормузька протока часто розглядається як потенційно небезпечне місце для глобальної енергетичної безпеки. Сигнали про можливі військові дії або блокування відразу ж відбиваються на біржових котируваннях нафти. Раніше в ЗМІ повідомлялося, що різні країни розглядають способи забезпечення безпеки судноплавства, включаючи розмінування та військовий супровід.

Європейський Союз вже висловлював занепокоєння щодо можливих катастрофічних наслідків тривалої ескалації в регіоні для світової економіки. США також обговорювали технічні труднощі супроводу суден та розмінування, підкреслюючи, що подібні операції можуть зайняти значний час і потребувати великих ресурсів.

Таким чином, пряма військова дія розглядається як ризик подальшої ескалації конфлікту між Іраном і США. Ситуація в Ормузькій протоці залишається вкрай чутливою, оскільки США прагнуть забезпечити свободу судноплавства, тоді як Іран попереджає про неприпустимість іноземного військового втручання. Надалі, розвиток подій залежатиме від здатності сторін утриматися від агресивних дій у цьому критично важливому регіоні для світової енергетичної стабільності.

Останні новини