Ірина Кормишкіна отримала керівну посаду в бізнесі свого чоловіка

Починаючи з 1 червня, Україна припинила визнавати подвійне громадянство, що має значний вплив на багатьох українців. Особи, які володіють громадянством двох або більше країн (біпатриди) у віці від 18 до 60 років, можуть втратити можливість виїзду за кордон. Це рішення прийнято внаслідок скасування винятку "проживання за кордоном". Згідно з новими правилами, що набули чинності з 1 червня, українці з подвійним громадянством, включаючи американо-українців, віком від 18 до 60 років, більше не можуть виїжджати за межі країни. Це рішення може суттєво змінити життя тих, хто має зв'язки з іншими країнами та планував здійснити поїздки або перебування за кордоном.

Посольство США в Україні підтвердило ці зміни, зазначивши, що раніше особи з подвійним громадянством мали можливість в’їзду в Україну та виїзду з неї, якщо вони зняли свою реєстрацію проживання в Україні та зареєструвалися у США. Однак цей виняток було скасовано з 1 червня, що значно обмежило можливості для таких громадян.

Державна прикордонна служба України підтвердила ці зміни та наголосила, що громадяни України з паспортами інших країн все одно розглядаються виключно як громадяни України. Нові правила також вплинули на можливості виїзду військовозобов’язаних чоловіків за кордон. Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби України, наголосив, що в Україні заборонено подвійне громадянство і ця норма діяла й раніше.

Нові правила, введені з 1 червня, стосуються лише осіб віком від 18 до 60 років, які мають подвійне громадянство, і не стосуються українців, які постійно проживають за кордоном та мають відповідні відмітки у своїх документах.

Козацьких гетьманів зазвичай уявляють як постатей із булавою, очільників переможних походів та творців державних традицій. Проте політична історія України XVII–XVIII століть значно складніша за романтизовані образи підручників і літературних переказів. Це була епоха, що більше нагадувала напружений політичний трилер, наповнений боротьбою за вплив, швидкими змінами союзів, втручанням великих держав і драматичними поворотами, які визначали долю козацької державності.

У цей період козацька старшина жила в умовах постійного протистояння між внутрішніми амбіціями та зовнішніми імперськими інтересами. Після визвольної війни Богдана Хмельницького на українські землі з різних боків впливали Річ Посполита, Московське царство, Османська імперія та Кримське ханство, кожне з яких прагнуло підкорити або принаймні контролювати територію Гетьманщини. Гетьмани, обираючи шлях між цими силами, мусили вести тонку дипломатичну гру, де кожне рішення могло зміцнити владу або ж завершитися поразкою, вигнанням чи навіть смертю.

палацових переворотів,

замовних убивств,

інформаційних кампаній,

змов старшини,

інтриг іноземних держав,

отруєнь та розстрілів,

шпигунства та таємних агентів сусідніх імперій.

Історик Кирило Галушко зазначає, що українська політична еліта того часу жила в умовах, коли “зрада була звичайною стратегією виживання”.

Одним із яскравих прикладів стала змова проти Івана Виговського після Гадяцької угоди 1658 року. Попри спроби Виговського вирвати Україну з-під московського контролю, старшина звинуватила його у “служінні полякам”. У 1664 році гетьмана заарештували та стратили пострілом за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.

Іван Брюховецький, перший гетьман Лівобережної України, який пішов на васальні відносини з Москвою, загинув у 1668 році під час зустрічі з Петром Дорошенком. Замість переговорів відбулася кривава розправа, що, за однією з версій, була частиною московської політичної гри.

У 1687 році відбувся перший український “двірцевий переворот”: гетьмана Івана Самойловича усунули зі старшинської підтримки на користь Івана Мазепи, звинувачуючи його у зраді та амбіціях, попри відсутність реальних доказів. Самойловича заслали до Сибіру.

XVIII століття стало часом отруєнь, таємних вбивств, московських спецоперацій та суперництва серед козацької старшини. Навіть Іван Мазепа став жертвою масштабної інформаційної кампанії Москви: фейкові листи, церковні анафеми та підкуп старшини були спрямовані на дискредитацію гетьмана.

Уроки Гетьманщини важливі й сьогодні. Політична боротьба того часу демонструє, що інтриги, фейки, змови та агентурні ігри були невід’ємною частиною української політики, а зовнішній тиск і маніпуляції залишаються актуальними і для сучасної держави.

У першій половині 2024 року в Україну було імпортовано понад 160 тисяч автомобілів, що становить зростання на 21% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Цей тренд свідчить про стабільний розвиток автомобільного ринку країни та підвищений інтерес громадян до придбання автотранспорту. Важливо відзначити, що зростання обсягів імпорту автомобілів може свідчити про зростання споживчого попиту та економічного зростання в цілому. Також це може бути відображенням певних тенденцій у галузі автомобілебудування та вибору споживачів щодо якості та функціональності транспортних засобів. Разом з тим, цей позитивний динамічний розвиток може потребувати від уряду уважної уваги до регулювання та контролю якості імпортованих автомобілів з метою забезпечення безпеки та задоволення потреб споживачів.

За 5 місяців 2024 року 160 750 транспортних засобів імпортовано в Україну. Це на 21% більше, ніж за аналогічний період у 2023 році. Таку статистику наводить Опендатабот.

Найпопулярнішою маркою серед усіх ввезених автомобілів цьогоріч став VOLKSWAGEN — 18 771 авто або ж 11,7% від загальної кількості. На другому місці опинився RENAULT з 13 187 транспортними засобами (8,2%), а третє місце посідає AUDI — 9 137 авто (5,7%).

Топ авто у 2024 році

Бензинові авто залишаються найпопулярнішими — це практично кожен другий ввезений автомобіль. Дизельними були 29% ввезених цьогоріч авто. На електрокари припадає 12,9%.

72% від усіх ввезених автомобілів цьогоріч були вживаними. Наразі середній вік ввезених авто складає 10 років.

Найбільше нововвезених авто зареєстрували у Києві — 13,9%. До ТОП-3 потрапили також Львівщина (10,2%) та Одещина (7,5%).