Понеділок, 2 Березня, 2026

Історія будівлі на вулиці Короленка, 33: від початків до сучасності

Важливі новини

Чотири реалістичні сценарії завершення війни в Україні: аналіз The Times

Впливове британське видання The Times опублікувало аналіз чотирьох реалістичних сценаріїв завершення війни в Україні. У статті розглядаються як позитивні, так і негативні варіанти розвитку подій, однак усі вони базуються на ключовому чиннику — необхідності міжнародної підтримки, зокрема з боку США. Про чотири сценарії завершення війни пише видання The Times. Журналісти зазначають, що процес припинення бойових дій […]

The post Чотири реалістичні сценарії завершення війни в Україні: аналіз The Times first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Відстрочка від мобілізації для студентів 25+: у парламенті загострюється дискусія

В Україні набирає обертів обговорення можливих змін до правил надання відстрочки від мобілізації для студентів віком від 25 років. Наразі здобувачі освіти, незалежно від віку, мають право на звільнення від призову за умови навчання на денній формі. Водночас у Верховній Раді вже з’являються ініціативи, які пропонують переглянути цей підхід з огляду на потреби оборони держави.

Прихильники змін наголошують, що чинна система дозволяє окремим чоловікам роками залишатися поза мобілізаційним ресурсом, вступаючи до закладів освіти після 25 років або продовжуючи навчання без реальної потреби у здобутті нової спеціальності. На їхню думку, це створює нерівність між громадянами та зменшує можливості для доукомплектування Збройних сил у період війни.

Водночас відстрочка надається лише для першої освіти. Особи, які навчаються на другій або наступних спеціальностях, а також студенти заочної форми, такого права не мають і можуть бути мобілізовані на загальних підставах.

Попри поширені чутки, на сьогодні в законодавстві немає вікових обмежень щодо студентської відстрочки. Однак Кабінет Міністрів подав до парламенту законопроєкт №14283, зареєстрований 8 грудня 2025 року, який передбачає зміни до правил надання відстрочок під час мобілізації. Документ уже прийнятий за основу, і його має доопрацювати профільний комітет Верховної Ради.

Адвокат зазначає, що в тексті цього законопроєкту наразі немає прямої норми про скасування відстрочки для осіб старше 25 років, однак під час підготовки до другого читання така правка може з’явитися. Подібні ініціативи вже неодноразово вносилися раніше, але отримували негативні висновки юридичних управлінь парламенту через ризик вікової дискримінації.

За словами Трясова, якщо законодавець усе ж вирішить змінити правила, найбільш імовірним варіантом є обмеження права на відстрочку для тих, хто вступатиме до вишів після ухвалення закону, а не для тих, хто вже навчається. Це дозволило б формально не позбавляти людей права на освіту, але водночас унеможливити використання навчання як способу уникнення мобілізації.

Поки ж закон не змінено, у 2026 році мобілізації підлягають студенти, які здобувають другу чи наступну освіту або навчаються заочно. Крім того, відстрочка не надається автоматично. Навіть ті, хто навчається на денній формі, повинні самостійно подати заяву через ЦНАП або застосунок «Резерв+». Якщо цього не зробити, відстрочка не буде оформлена, і чоловіка можуть мобілізувати на загальних підставах.

Поліція оголосила підозру у шахрайстві блогеру Владу Сорду

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з повідомленнями Нацполіції та Офісу генпрокурора, у липні 2022 року Сорд написав на своїй сторінці, що має змогу придбати п’ять мінометів іноземного виробництва загальною вартістю близько 3,5 мільйонів гривень. Терміновість і важливість збору обґрунтував тим, що вони допоможуть військовим у боях під Ізюмом.

Як з’ясували слідчі Нацполіції, певну частину коштів Сорд залишив собі. Йдеться про щонайменше 350 тисяч гривень, привласнених зі зборів. Про це свідчить рух коштів на його приватних карткових рахунках, до даних якого правоохоронці отримали санкціонований доступ під час розслідування.

Поліцейські виявили зловмисника у Вінниці за місцем його проживання та оголосили йому про підозру за шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану.

Влад Сорд (Владислав Гранецький-Стафійчук) – активний учасник Майдану, після його перемоги пішов до добробату, але 2017-го самовільно залишив його і був звинувачений у дезертирстві. У 2018-му офіційно пішов із ЗСУ.

Став відомим після того, як у 2021-му брав участь у мітингу на Банковій на захист Стерненка, що переріс у погром. Сорд тоді розбив вікна Офісу президента й отримав за це домашній арешт.

Трагедія за кордоном: українка загинула, приховуючи справжні наміри росіянки та німецького м’ясника

У Німеччині розкрили злочинне планування, що призвело до трагічної загибелі українки Маргарити Разаз та викрадення її дитини. Затримана пара, виявивши себе як друзі, насправді складалася з чоловіка та жінки, які підозрюються у вбивстві Маргарити. Жінка, росіянка на ім'я Інна, має 43 роки, а її чоловік Марко — 44-річний німець, який є м’ясником. Вони виховують трьох синів.

Незважаючи на видиму нормальність їхнього життя, один з сусідів повідомив, що м'ясник в грудні повідомив йому про народження доньки у січні. Проте ця новина викликала здивування, оскільки дружина м'ясника не виглядала вагітною. Той же сусід наголосив, що не очікував таких злочинних дій від цієї пари, яка завжди вважалася ввічливою та приємною.

Маргарита Разаз відправилася до Європи на початку 2023 року з метою допомогти своїй доньці з маленькою дитиною. Вона мешкала разом зі своєю матір'ю у селі Білухівка Полтавської області. Проте знайомі українки підозрюють, що Інна, яка познайомилася з Маргаритою, коли остання шукала пологовий будинок, може мати відношення до зникнення Маргарити.

Друзі загиблої підтверджують, що Маргарита часто проводила час з Інною та її чоловіком і навіть святкувала разом з ними дні народження. Тим часом росіянка розповідала про хворобу своєї дитини, яку було важко перевірити.

Останній раз Маргарита зв'язалася 6 березня, коли повідомила, що її мамі стало погано, і Інна з чоловіком нібито відвезли її додому та матір до лікарні. Проте подальших зусиль щодо розшуку Маргарити та її матері залишилися безрезультатними.

• Затримання пари, підозрюваної у вбивстві українки Маргарити Разаз та викраденні її дитини, свідчить про можливе планування злочину.

• Підозрювана жінка, росіянка на ім'я Інна, та її чоловік Марко, німець-м’ясник, перебувають під слідством.

• Існують свідчення про непорозуміння щодо здоров'я дитини Інни та Інни самої, що може мати відношення до зникнення Маргарити.

• Суспільство вражене злочином, оскільки підозрювана пара завжди виглядала ввічливо та приємно, а також підтримувала знайомство з загиблою.

• Невдалий розшук Маргарити Разаз та її матері свідчить про складність справи та важкість розслідування.

Центри з контролю та профілактики захворювань оприлюднили оновлену інформацію про епідемічні ризики

Центри з контролю та профілактики захворювань повідомили про актуальну ситуацію щодо поширення інфекційних хвороб та можливі ризики для населення. У своїй заяві фахівці наголосили на важливості постійного моніторингу епідемічної ситуації, адже сезонні чинники, активні міграційні процеси та загальне навантаження на систему охорони здоров’я можуть впливати на динаміку захворюваності.

Експерти зазначають, що особливу увагу нині приділяють профілактичним заходам. Йдеться про вакцинацію, своєчасне виявлення симптомів, дотримання гігієнічних норм і готовність медичних закладів до можливого зростання кількості пацієнтів. За даними фахівців, саме превентивні дії дозволяють значно знизити ризик масового поширення хвороб і уникнути перевантаження лікарень.

Абсолютним лідером стала броколі, яка забезпечує організм найбільшою різноманітністю мікроелементів. Для порівняння, помідори, які ботанічно відносять до фруктів, очолили фруктовий рейтинг, але набрали лише трохи більше 20 балів.

Броколі вважається справжньою вітамінною бомбою. Одна чашка цього овоча покриває понад 100 відсотків добової потреби у вітаміні К, який відповідає за міцність кісток і нормальне згортання крові.

Також броколі багата на вітамін С, вітамін А та фолієву кислоту, що відіграє важливу роль у рості клітин і відновленні ДНК. Особливу цінність мають антиоксиданти й глюкозинолати — речовини, які підтримують зір і знижують ризик розвитку хронічних захворювань.

При цьому броколі є низькокалорійним продуктом: одна порція містить мінімальну кількість калорій, що робить її ідеальною для здорового харчування та контролю ваги.

Дієтологи рекомендують включати броколі до раціону 3–4 рази на тиждень. Вона добре підходить для салатів, супів, приготування на пару або як легкий гарнір. Найкраще броколі поєднується з горіхами, яблуками та іншими овочами.

Водночас фахівці застерігають: людям, які приймають препарати для розрідження крові, слід вживати броколі обережно через високий вміст вітаміну К. У таких випадках раціон бажано узгоджувати з лікарем.

Для максимального ефекту броколі радять чергувати з іншими листовими овочами — шпинатом, мангольдом або салатами.

Історія будівлі на вулиці Короленка, 33 (колишня Володимирська) розпочинається у 1912 році, коли Київська губернська земська управа вирішила збудувати нове представницьке офісне приміщення. Враховуючи важливість цього проєкту, було організовано конкурс серед архітекторів, який виграв один із найвідоміших зодчих того часу — Володимир Щуко. Архітектурне рішення, яке він запропонував, стало символом епохи та поєднувало кілька архітектурних стилів, що разом створювали неповторний вигляд будівлі.

Проєкт Щуко містив симетричний фасад, елементи барокового стилю та витончену мансарду, доповнену двоярусною баштою, яка нагадувала знамениті київські колокольні. Вражаюча конструкція мала не лише естетичну, але й практичну цінність, адже будівля була спроектована як важливий адміністративний центр. Перший камінь у фундамент поклала Ольга Столипіна, вдова відомого реформатора Петра Столипіна, а другий — сам прем’єр-міністр Російської імперії Володимир Коковцов.

Після 1934 року будівля стала резиденцією головних органів влади УРСР. Тут розміщувалися ЦК КП(б)У та ЦК комсомолу, а згодом – органи держбезпеки. Під час німецької окупації приміщення використовували гестапівці. У його стінах перебували радянські підпільники, українські патріоти та відомі дисиденти, серед яких Василь Стус, Олена Теліга, Іван Світличний.

Не менш цікава й доля Сергія Корольова: юний майбутній конструктор космічних кораблів отримав тут у 1924 році документи, які дозволили йому продовжити навчання в Київському політехнічному інституті та зробили перший крок до видатної кар’єри.

Таким чином, будівля на Короленка, 33 стала свідком ключових подій історії Києва – від земських управ до профспілок, від радянських репресій до боротьби дисидентів, залишаючись значущим культурним та історичним об’єктом столиці.

Останні новини