Поліція оголосила підозру у шахрайстві блогеру Владу Сорду

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За останні шість місяців оренда квартир у столиці подорожчала на 7,6 тис. грн, що враховує загальну вартість житла на ринку, незалежно від кількості кімнат. Наприклад, якщо шість місяців тому середня вартість оренди становила 15,91 тис. грн, то зараз вона досягла 23,5 тис. грн. Таким чином, орендарі повинні платити на 47,7% більше. Вартість оренди житла у Києві зросла на 200 грн за місяць (на 0,8%), а за рік — на 6 тис. грн (на 34,7%).

Щодо цін на конкретні типи квартир, однокімнатні зазвичай коштують 15,2 тис. грн (частка 16,4% від усіх оголошень), тоді як двокімнатні — 20,4 тис. грн (частка 11,6%). Трикімнатні квартири найчастіше пропонують за 46 тис. грн (частка 8%).

Різниця в орендній вартості квартир у різних районах Києва може коливатися від 12,5 тис. грн до 29,46 тис. грн, що становить 16,96 тис. грн між найдорожчою та найдешевшою пропозицією.

Найбюджетніше житло:

Найдорожча оренда:

Зростання цін на оренду житла в Києві свідчить про значні зміни на ринку нерухомості, що потребують уваги потенційних орендарів.

У робочих кабінетах Верховної Ради України активно обговорюється новий законопроєкт, що спрямований на активну боротьбу з проблемою дезертирства у Збройних Силах України (ЗСУ). Цей ініціативний крок відображає прагнення держави до вдосконалення системи військової дисципліни та підвищення морально-психологічного клімату серед військовослужбовців.

Однією з ключових пропозицій у цьому законопроєкті є зміна підходу до покарання бійців, які здійснили самовільне залишення військової частини. Зокрема, пропонується відмовитися від накладання тюремного строку на військовослужбовців, які добровільно повернулися до своєї військової частини до завершення розслідування. Такий підхід передбачає більш гуманне ставлення до військовослужбовців і може стимулювати їх до власної ініціативи щодо врегулювання ситуацій, пов'язаних із залишенням військової служби.

Необхідно визнати, що цей законопроєкт відображає розуміння складності сучасних умов бойових дій та важливість підтримки військового персоналу в умовах стресу та небезпеки. Його прийняття може сприяти покращенню дисципліни та внутрішньої стабільності в Збройних Силах, а також зміцненню їхньої бойової готовності та ефективності виконання поставлених завдань.

Зазначений законопроєкт є важливим кроком у напрямку модернізації військового законодавства та підвищення його відповідності сучасним вимогам міжнародного гуманітарного права. Його ухвалення стане важливим досягненням на шляху до створення сучасних, гнучких та гуманних механізмів управління військовими силами України.

Відповідний законопроєкт вже розміщено на сайті Верховної Ради. Серед ініціаторів закону – відомі депутати від “Слуги народу”: Федір Веніславський, Сергій Іонушас, Олександр Бакумов, Мар’яна Безугла, Юрій Здебський та інші. Це свідчить про високі шанси на ухвалення документа.

За даними законопроєкту, лише за січень-квітень 2024 року було відкрито понад 10,5 тисяч кримінальних справ щодо СЗЧ і понад 7 тисяч – за дезертирство. Чинне кримінальне законодавство не передбачає можливості звільнення військовослужбовців від кримінальної відповідальності за перше вчинення таких правопорушень, навіть за умови щирого каяття та бажання повернутися до служби. Відсутність таких положень не дозволяє військовослужбовцям продовжити захист суверенітету і територіальної цілісності України від агресії РФ.

Законопроєкт пропонує змінити цю ситуацію. Якщо злочин (СЗЧ чи дезертирство) вчинено вперше, а до закінчення розслідування людина добровільно повернеться до частини, її звільнять від кримінальної відповідальності.

Проблема дезертирства є значущою для України. Офіційні дані свідчать про десятки тисяч кримінальних проваджень щодо СЗЧ та дезертирства. Держава змушена вдаватися до заохочувальних заходів, таких як звільнення від відповідальності у випадку каяття та повернення до частини.

Причини, через які деякі українці залишають місця служби, включають хронічну перевтому, психологічні проблеми, відсутність чітких критеріїв та строків демобілізації, а також випадки примусової мобілізації з фізичним тиском на особу.

Детектив Національного антикорупційного бюро України Руслан Магамедрасулов повідомив нові деталі щодо операції «Мідас», у межах якої правоохоронці викрили масштабну корупційну схему в енергетичному секторі. За його словами, на початковому етапі це розслідування взагалі не стосувалося енергетики, а було спрямоване на документування можливих зловживань у Міністерстві оборони. Про це він розповів в інтерв’ю Центру протидії корупції, наголосивши, що подальший розвиток подій істотно розширив межі справи.

Як пояснив детектив, у матеріалах кримінального провадження містяться ознаки, які вказують на зв’язок окремих фігурантів операції «Мідас» саме з оборонною сферою. Йдеться про контакти, фінансові ланцюги та механізми взаємодії, які первинно зацікавили слідчих у контексті можливих зловживань при забезпеченні потреб армії. Саме ці напрацювання стали відправною точкою для подальших аналітичних і оперативних дій.

«Взагалі, перша мета реалізації всіх цих проєктів, у тому числі “Мідаса”, була саме документування корупцій в Міноборони. Там є певні ознаки, які пов’язують цих осіб у межах якраз цієї діяльності», — пояснив детектив НАБУ.

Він також нагадав, що нещодавно вийшов із СІЗО, де провів п’ять місяців. Через це, за його словами, він досі не мав можливості детально обговорити з колегами всі матеріали справи та з’ясувати повний обсяг задокументованих епізодів, окрім самої операції «Мідас».

Водночас Магамедрасулов переконаний, що якщо у зібраних матеріалах містяться докази корупційних злочинів, зокрема пов’язаних з оборонною сферою, вони в будь-якому разі будуть реалізовані у межах подальших слідчих дій.

Жовківський районний суд Львівської області завершив розгляд кримінальної справи щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка призвела до загибелі молодого мотоцикліста. Обвинуваченим у справі став мешканець регіону Володимир Грабовий, якого визнали винним у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило фатальні наслідки. За рішенням суду водієві призначено один рік іспитового строку.

Трагедія сталася 31 травня 2023 року в селі Великий Дорошів. За матеріалами слідства, 59-річний кермувальник автомобіля Citroën Berlingo, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не дотримався вимог щодо надання переваги в русі. У цей момент головною дорогою рухався мотоцикл Yamaha YZF-R1, яким керував 24-річний чоловік.

Під час судового розгляду Володимир Грабовий уклав із прокурором угоду про визнання вини, яку підтримала родина загиблого.

Суддя Мар’яна Олещук визнала водія винним за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України та призначила покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Однак суд звільнив Грабового від відбування покарання в колонії, замінивши його на рік іспитового терміну.

Вирок ще можна оскаржити в апеляційному порядку.