ISW підтвердив нові просування армії РФ на кількох напрямках фронту

Результати дослідження Інституту вивчення війни (ISW) свідчать про недоліки в протиповітряній обороні України, особливо в певних районах, що створює сприятливі умови для активності російської авіації на стратегічно важливих фронтових ділянках. Експерти вбачають, що здатність російських літаків проникати на великі відстані українського повітряного простору без значних втрат свідчить про недоліки у системах протиповітряної оборони біля лінії фронту.

Ця неспроможність стримати російську авіацію ускладнює обстановку на передовій. Крім того, зазначається, що українські Збройні Сили мають обмежену здатність атакувати російські стратегічні літаки, що може лише тимчасово обмежити їх дії. Подібні обмеження вже були помічені після ліквідації деяких систем протиповітряної оборони в минулому. За даними експертів ISW, цей обмежений ударний потенціал України не може компенсувати критичний дефіцит у протиповітряній обороні.

На додачу, українські війська все ще використовують залишкову техніку та розміщують обмежені засоби протиповітряної оборони на деяких важливих фронтових ділянках, що створює прогалину у захисті і відкриває можливості для більш послідовних та ефективних дій російської авіації на землі, зокрема, на ділянці біля Часів Яру.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Протиповітряна оборона України має недоліки в певних районах, що сприяє активності російської авіації на стратегічно важливих фронтових ділянках.

• Недоліки у протиповітряній обороні зумовлюють здатність російських літаків проникати в український повітряний простір без значних втрат.

• Українські Збройні Сили мають обмежену здатність атакувати російські стратегічні літаки, що може тимчасово обмежити їх дії.

• Необхідно вдосконалити системи протиповітряної оборони та модернізувати військову техніку для забезпечення ефективного захисту України.

• У зв'язку з наявними прогалинами у протиповітряній обороні, Україні слід вжити заходів для посилення безпеки та зменшення вразливості перед можливими агресивними діями з боку Росії.

У січні 2022 року інвестиційний фонд, пов’язаний із бізнесменом Тімуром Міндічем, який на той момент уже фігурував у розшукових матеріалах Національного антикорупційного бюро України, здійснив масштабну операцію на ринку столичної нерухомості. Структура придбала майнові права одразу на 77 квартир у житловому комплексі бізнес-класу в Києві, що привернуло увагу як правоохоронців, так і експертів з фінансового моніторингу.

За інформацією з відкритих джерел, угода була оформлена саме як купівля майнових прав, а не готових об’єктів. Такий механізм часто використовують інвестори на етапі будівництва, адже він дозволяє зайти в проєкт за нижчою ціною. Водночас у випадку з фондом Міндіча масштаби операції виглядали нетипово великими для одного покупця, що викликало запитання щодо джерел фінансування та кінцевої мети вкладень.

Таке значне заниження вартості виглядає аномально навіть для пакетних інвесторів, які зазвичай отримують дисконти у межах 20–40% на початкових етапах будівництва. Експерти ринку наголошують, що знижки понад 50% у бізнес-сегменті практично не зустрічаються.

У листопаді 2025 року РНБО запровадила санкції проти Тімура Міндіча після повідомлення НАБУ про підозру. Активи фонду “Генезіс” були заблоковані, проте квартири у ЖК Riverdale не потрапили під обмеження, оскільки договір між фондом і забудовником було розірвано за місяць до запровадження санкцій. Офіційною причиною назвали затримку будівництва комплексу.

Станом на грудень 2025 року ЖК Riverdale так і не завершено. За словами засновника девелоперської компанії A-Development Олексія Баранова, проєкт наразі заморожений через відсутність попиту на преміальне житло в умовах нинішньої економічної ситуації. Згідно з початковими планами, будинки мали ввести в експлуатацію наприкінці 2024 року, однак наразі готовий лише бетонний каркас однієї будівлі, а активні будівельні роботи не ведуться.

У Києві на Позняках виставлено на продаж будівлю, яка мала стати частиною соціальної інфраструктури району. Йдеться про приміщення на Позняках-2, яке за первісним планом забудови було передбачено для створення дитячого центру. Ця ситуація викликала серйозну занепокоєність серед мешканців району та громадських активістів, оскільки плановані соціальні об’єкти, серед яких дитячий будинок творчості, музична школа та спортивний комплекс, повинні були стати основою для розвитку культурної та освітньої інфраструктури.

Початковий проєкт забудови Позняків передбачав створення цілісного соціально-культурного простору, де молодь та сім’ї з дітьми могли б розвиватися, займаючись спортом, творчістю та отримуючи освіту. Але наразі, як свідчать місцеві жителі, багато з цих об’єктів або не були реалізовані взагалі, або їхній статус залишає бажати кращого. Теперішній продаж будівлі, яка мала стати важливою частиною цієї інфраструктури, викликає побоювання, що місто відмовляється від планів щодо розвитку соціального середовища на Позняках.

Втім, ці плани так і не були реалізовані. Спортивний комплекс продали під магазини та приватний бізнес, а на місці мистецького комплексу з’явився супермаркет «Новус».

Територія, де зараз виставлене на продаж приміщення, взагалі не передбачалася для забудови. У 2018–2019 роках місцева влада передала її під будівництво дитячого центру, переконуючи мешканців району підтримати проєкт. Тоді участь у промоції проєкту брала голова відділу культури Дарницької РДА.

Тепер уже зведену будівлю продають, що, на думку місцевих жителів, остаточно позбавляє район ще одного важливого об’єкта соціальної інфраструктури. Мешканці висловлюють занепокоєння щодо нестачі дитячих і культурних просторів, наголошуючи на необхідності збереження таких об’єктів для громади.

Українське суспільство виявило вражаючий приклад активізму та відповідальності, демонструючи велику підтримку петиції до президента, що стосується мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. За тривалість лише трьох днів петиція набрала вражаючу кількість — 25 тисяч голосів. Це свідчить про загальний інтерес та рішучість громадян у покращенні роботи в державному секторі.

Ще одним важливим аспектом ініціативи є пропозиція щодо надання пріоритетного права прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Це підкреслює важливість забезпечення адекватного соціального захисту для ветеранів, а також сприяє їхньому швидкому і ефективному відновленню в цивільному житті.

Цікаво, що попередня петиція нардепа Дубінського під №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, причому з використанням підтримки великих телеграм-каналів. Тривалий період збору голосів порівняно з нинішньою петицією є індикатором зростаючої активності громадян у питаннях державного управління та соціальної справедливості.

Важливо зазначити, що петиція нардепа Дубінського ще й досі знаходиться "на розгляді" президента вже 4,5 місяці. Це свідчить про складнощі та тягучість процесів у прийнятті рішень у владному апараті. Проте, порівняно з попереднім досвідом, сучасні петиції, навіть з урахуванням необхідності авторизації, здатні набирати голоси в надзвичайно короткі терміни, відображаючи активність та вплив громадянського суспільства на процеси влади.

Українське суспільство продовжує демонструвати свою готовність до активного участі у формуванні політики та забезпеченні ефективного функціонування державних інститутів.

Українське суспільство продемонструвало вражаючу активність та відповідальність, підтримавши петицію щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. За короткий термін всього лише трьох днів вдалося зібрати вражаючу кількість — 25 тисяч голосів. Це свідчить про загальний інтерес суспільства до покращення діяльності у державному секторі.

Пропозиція щодо надання пріоритетного права на працевлаштування демобілізованим військовослужбовцям після війни є кроком до забезпечення адекватного соціального захисту для ветеранів та сприяє їхньому швидкому інтегруванню у цивільне життя.

Порівняно з минулим, коли подібні ініціативи потребували тривалого часу для збору голосів та розгляду, сьогоднішні петиції відображають зростаючу активність та вплив громадянського суспільства на процеси влади.

Українське суспільство продовжує демонструвати свою готовність до активного участі у формуванні політики та забезпеченні ефективного функціонування державних інститутів, що є важливим кроком у зміцненні демократичних засад у країні.