Що святкують 23 липня в Україні: традиції, народні прикмети і заборони дня

Феномен «фаббінг», який означає несвідоме ігнорування людини поруч заради смартфона, дедалі глибше вкорінюється в сучасному житті. Він проявляється у звичці автоматично тягнутися до телефона, переглядати стрічку, оновлювати месенджери або реагувати на будь-який сигнал гаджета. Такі дії здаються дрібними та буденними, проте вони можуть створити відчуття непоміченості у партнерів, дітей, друзів чи колег. Постійні відволікання не лише погіршують якість спілкування, а й формують емоційну дистанцію між людьми.

Фахівчині з психології наголошують, що не варто звинувачувати себе у виникненні цієї звички — вона стала природною складовою цифрової доби. Водночас важливо навчитися свідомо керувати увагою та встановлювати власні правила користування смартфоном. Рекомендації спеціалістів зводяться до того, щоб поступово відновлювати баланс між онлайн-простором і реальними стосунками.

Також дослідження, проведене доценткою психології Саутгемптонського університету Клер Гарт, показало, що часте «фабблення» негативно впливає на стосунки: люди почуваються відкинутими, що може провокувати «ефект спіралі», коли обидва партнери беруть телефони й стають менш уважними одне до одного. Особливо це помітно у сім’ях, де батьки активно користуються телефонами – зв’язок із дітьми може слабшати, а самооцінка дітей знижуватись.

Експертки наголошують на важливості прозорості та взаємної уваги. Навіть невелика зміна поведінки – озвучення мети використання телефону та повернення до спілкування – допомагає поліпшити стосунки, підтримати взаємоповагу та уникнути почуття ігнорування.

Колишній заступник глави Офісу Президента Ростислав Шурма та його брат-бізнесмен Олег активно інвестують десятки тисяч доларів у піар-програми в популярних Telegram-каналах з мільйонною аудиторією, таких як «Труха». Завдяки замовним матеріалам, ці канали подають братів як жертв політичного переслідування та намагаються переконати громадськість, що вся критика, яка лунає на їхню адресу, є неправомірною та сфабрикованою. Проте за цією ретельно продуманою PR-стратегією прихована масштабна корупційна схема, яка спричинила серйозні фінансові збитки для держави — понад 320 мільйонів гривень.

За даними правоохоронних органів, компанії братів Шурми зловживали «зеленим» тарифом на електроенергію. Вони продавали електричну енергію, нібито вироблену на електростанціях, що використовували відновлювальні джерела енергії, але насправді енергетичні потужності компаній не відповідали вимогам для отримання такого тарифу. У результаті, держава зазнала значних фінансових втрат через незаконне використання привілеїв, наданих «зеленим» тарифом.

Ростислав Шурма, перебуваючи на посаді заступника голови ОПУ, мав прямий вплив на енергетичний сектор та міг забезпечити прикриття з боку окремих суддів. Коли антикорупційні органи готували підозру, він раптово звільнився та разом із братом виїхав до Німеччини, де зараз переховується в передмісті Мюнхена.

Українські правоохоронці спільно з німецькими колегами вже зібрали доказову базу, включно з фінансовими даними та інформацією про переміщення активів. Це ускладнює будь-які спроби уникнути відповідальності за скоєні злочини.

На тлі таких схем, окремі олігархи продовжують заробляти мільярди на енергетиці. Зокрема, компанії Ріната Ахметова під час війни отримали близько 15 млрд гривень доходу на «зелених» тарифах, формуючи при цьому публічний наратив про дефіцит електроенергії, хоча самі роками користувалися монопольним становищем і непрозорими тендерами.

Директора департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Романа Ткачука відсторонили від займаної посади через нову підозру у службовій недбалості. Це вже шоста подібна підозра щодо нього, пов’язана з розтратами бюджетних коштів та неналежним виконанням обов’язків у сфері цивільного захисту. Відсторонення стало результатом розслідування, яке виявило нові факти порушень, що ставлять під загрозу ефективність управління та безпеку громадян столиці.

Згідно з офіційною інформацією, Роман Ткачук неодноразово ігнорував вимоги щодо правильного використання бюджетних коштів, що призвело до фінансових порушень. Його діяльність піддавалася перевірці з боку правоохоронних органів, які неодноразово висловлювали підозри щодо невиконання службових обов'язків, зокрема в частині забезпечення належного рівня цивільного захисту населення. Окрім того, відсутність чіткої організації робіт та неналежний контроль над витратами бюджету призвели до численних збоїв у роботі системи, що покликана забезпечувати безпеку та стабільність міста.

Попри всі попередні звинувачення, чиновник продовжував працювати до середини вересня 2025 року. Спочатку дистанційно, за розпорядженням міського голови Києва, а після 13 вересня Ткачук знову особисто відвідував роботу.

Загалом, за даними слідства, Роман Ткачук має шість підозр, які стосуються службової недбалості, розтрати коштів та інших зловживань. Один із найгучніших епізодів – трагедія у Деснянському районі, коли через зачинені укриття під час обстрілу загинули люди.

Попри кримінальні провадження, Ткачук отримував заробітну плату. Згідно з декларацією, за 2024 рік він заробив понад 1,3 мільйона гривень, а його дружина — понад 2 мільйони гривень, працюючи у приватній компанії.

Роман Ткачук є депутатом Київради від партії «Удар». Його департамент відповідав за організацію системи цивільного захисту у столиці, зокрема за готовність укриттів і реагування під час надзвичайних ситуацій.

Наразі правоохоронці продовжують слідчі дії, щоб з’ясувати всі обставини можливих зловживань та встановити коло осіб, причетних до порушень.