Кабмін готує масштабне підвищення тарифів на газ, опалення та воду

В Одесі правоохоронці викрили масштабну корупційну схему, що спричинила незаконне привласнення коштів, призначених для забезпечення Збройних сил України. За інформацією, наданою Офісом генерального прокурора та Національною поліцією, посадовці міської ради спільно з підприємцями, які перебували під їхнім контролем, здійснювали маніпуляції з бюджетними коштами. Вони штучно завищували вартість контрактів і включали в них ПДВ, хоча за умовами договорів він не мав би нараховуватися. Як наслідок, з державного бюджету було виведено понад 1,6 мільйона гривень, які повинні були бути використані для підтримки української армії.

Згідно з даними слідства, організаторами злочинної схеми стали колишній директор Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради та його перший заступник. Вони діяли в змові з підприємцями, які забезпечували виконання контрактів, проте всі фінансові операції здійснювалися таким чином, щоб незаконно збільшити суми, що насправді не мали відношення до реальних витрат.

Схема працювала так: до ціни контрактів штучно додавали суму податку на додану вартість. Але постачання продукції для ЗСУ в умовах воєнного стану звільняється від ПДВ за законом. Тобто податок насправді не мав нараховуватися і не мав сплачуватися, але фігуранти закладали його у вартість договорів, фактично «накручуючи» бюджетні витрати. Ця різниця і була привласнена. Сума збитків становить 1 661 510 гривень.

31 жовтня правоохоронці одночасно провели 12 обшуків — в Одесі, в Одеській області та в Київській області. Слідчі прийшли за місцями проживання підозрюваних, в офіси приватних структур і до самого департаменту муніципальної безпеки міськради. Під час обшуків вилучили фінансову документацію, договори, чорнові записи та цифрові носії, які, за даними прокуратури, підтверджують незаконний механізм.

Чотирьом фігурантам уже повідомили про підозру. Серед підозрюваних — колишні посадовці Одеської міської ради та керівники комерційних структур. Їм інкримінують привласнення та розтрату майна в особливо великих розмірах, вчинені за попередньою змовою групи осіб із використанням службового становища (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). Ця стаття передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною обіймати певні посади.

Наразі вирішується питання щодо запобіжних заходів. За даними слідства, клопотання стосуються тримання під вартою.

Справу кваліфікують як розкрадання коштів громади Одеси, виділених на військові потреби. Правоохоронці прямо пов’язують розкрадені гроші з обороною: ідеться не про умовний благоустрій чи ремонт, а про постачання обладнання для підрозділів, які працюють на фронті.

Це вже не перший корупційний епізод, зафіксований у структурах одеської міської влади. Протягом жовтня правоохоронні органи повідомляли про інші кримінальні провадження щодо посадовців та підрядників, пов’язані з нецільовими закупівлями та розтратою міських коштів — від будівельних контрактів до використання гуманітарних генераторів у приватних цілях. У низці справ фігурують саме колишні керівники департаменту муніципальної безпеки.

Бажаний обсяг (приблизно скільки слів або сторінок)

Стиль (офіційний, продаючий, емоційний, експертний тощо)

Історія сімї Костевичів — це не лише корпоративні звіти та офіси на Кіпрі. Це павутина з політичних, фінансових і навіть дипломатичних ниток, що тягнуться від Мінська до Москви, від Кіпру до Києва.

ФОТО: Засновник і патріарх клану Сергій Костевич

Сергій Костевич, народжений у Білорусі 1964 року, засновник і голова ASBISc Enterprises Plc, контролює понад третину акцій компанії.

Після навчання у Мінському радіотехнічному інституті (нині — Білоруський державний університет інформатики та радіоелектроніки) Сергій Костевич емігрував до Кіпру, де у 1995 році офіційно зареєстрував компанію.

Його вплив не обмежується корпоративними структурами: у різних юрисдикціях на Костевича оформлено низку компаній, а члени його родини займають ключові посади в дочірніх структурах ASBIS.

ФОТО: Члени родини Сергія Костевича дотичні до порушення санкційного законодавства України та ЄС

Молодший брат, Андрій Костевич, до 2024 року був офіційним представником ASBIS у Білорусі.

Його дружина, Ірина Костевич, — чинна депутатка білоруського парламенту, до того — міністерка праці та соціального захисту режиму Лукашенка.

Старший син, Сергій Костевич-молодший (1992), працює в холдингу ASBIS на посаді CTO і Business Development Manager.

Його контакти, за відкритими даними, охоплюють десятки поштових скриньок, зокрема Yandex та російські домени, що може свідчити про багаторівневу участь у бізнес-операціях у різних країнах.

Його дружина — Маргарита Костевич (Ромашева) — працює Senior Risk Analyst у французькій енергетичній компанії TotalEnergies, яка навіть після початку повномасштабного вторгнення зберігала активи в Росії на понад $2 млрд.

Молодший син, Євген Костевич (2001), випускник Лондонської школи економіки, у 23 роки став Business Development Manager в Asbis.

Його кар’єра — типовий приклад сімейного спадкоємства в межах корпоративної вертикалі.

Олена Костевич, дружина Сергія-старшого, фігурує в прикордонних даних як особа, що щонайменше 10–11 разів перетинала російський кордон після початку війни. У більшості випадків — разом із чоловіком.

Формальних пояснень цим поїздкам не було, але в хронології вони збігаються з періодами активізації діяльності російського підрозділу Asbis до його «продажу» у 2022 році.

Таким чином, у структурі ASBIS простежується чіткий сімейний вплив:

Батько — засновник та мажоритарний власник;

Брат — регіональний представник у Білорусі;

Дружина брата — політична діячка у Білорусі;

Сини — топ менеджери компанії та міжнародних корпорацій, пов’язаних із російським ринком;

Дружина засновника — особа, що регулярно перетинає російський кордон під час війни.

В контексті участі корпорації ASBIS у паралельному імпорті та порушенні санкційного режиму Європейського Союзу, окремо варто відзначити юридичну компанію, яка супроводжує ASBIS в Україні.

Це досить авторитетна юридична фірма Sayenko Kharenko, яка обслуговує інтереси в тому числі “оборонних компаній, постачальників технологій подвійного призначення та інвесторів у екосистемі оборони та безпеки України”.

ФОТО: юрист Жанна Заєць, яка обслуговує інтереси корпорації ASBIS з білоруським бекграундом

Іншими словами, юристи Sayenko Kharenko, в тому числі адвокатка Жанна Заєць, мають розуміти рівень токсичності співпраці з корпорацією ASBIS, яка дотична до паралельного імпорту товарів подвійного призначення до країни-агресора, але чомусь продовжують співпрацю з ASBIS.

Нагадаємо, раніше ми писали про масштабну схему контрабанди та ухилення від оподаткування, до якої причетна корпорація ASBIS.

Детально про схеми паралельного імпорту, за якими техніка Apple завозиться до РФ та Білорусі через офіційного партнера Apple в Україні у попередніх частинах журналістського розслідування.

Про співпрацю ASBIS з російським ВПК у наступній частині нашого журналістського розслідування.

Між 2013 та 2016 роками через ПриватБанк було виведено близько двох мільярдів доларів США. Основним механізмом цього стало масове кредитування компаній, які мали прямий зв’язок із тодішніми співвласниками банку — Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. Ці транзакції не були звичайними комерційними операціями, а фактично призводили до виведення значних коштів із фінансової системи країни.

Результатом таких дій стало серйозне погіршення ліквідності ПриватБанку та зростання ризиків для його клієнтів і вкладників. Незабаром це стало однією з головних причин, через які держава була змушена ініціювати націоналізацію банку, щоб запобігти його банкрутству та забезпечити фінансову стабільність. Націоналізація вимагала значних бюджетних витрат, що становило багатомільярдне навантаження на державні ресурси.

Наслідки цієї кредитної політики стали критичними. У грудні 2016 року держава була змушена націоналізувати ПриватБанк, визнавши його неплатоспроможним. Після цього з бюджету було спрямовано понад 5,75 млрд доларів для стабілізації роботи фінустанови, що еквівалентно більш як 155 млрд гривень.

Ключову роль у реалізації схеми відігравав топменеджмент банку, який входив до кредитного комітету та системно погоджував видачу позик пов’язаним структурам. Серед осіб, які схвалювали найбільшу кількість таких кредитів, фігурують Тимур Новіков, Тетяна Гур’єва, Володимир Яценко та Юрій Пікуш. Окрему роль у цій системі відігравала тодішня заступниця голови правління ПриватБанку Любов Чмона, яка погодила 126 кредитів, що стали частиною шахрайської схеми.

Любов Чмона очолювала бюджетний департамент банку — підрозділ, який фактично виконував функції внутрішнього казначейства для бізнес-імперії Коломойського і Боголюбова. Саме через цей департамент формувалися бюджети, прогнозувався рух коштів і забезпечувалося безперебійне фінансування компаній, пов’язаних із власниками банку. Без участі бюджетного департаменту масове схвалення фіктивних кредитів було б неможливим.

Свідчення, надані у суді, вказують на тісні особисті й робочі зв’язки між керівниками ключових департаментів банку та його власниками. Топменеджмент діяв не автономно, а виконував прямі вказівки Коломойського і Боголюбова, отримуючи натомість високі винагороди, збереження посад і гарантії майбутнього юридичного захисту.

Варто підкреслити, що розгляд у Лондоні мав господарський характер. Суд не встановлював кримінальної відповідальності конкретних топменеджерів, однак визнав сам факт масштабного шахрайства. За підсумками розгляду Коломойського і Боголюбова зобов’язали сплатити державному ПриватБанку близько 3 млрд доларів — з урахуванням відсотків та витрат на стягнення. У встановлений строк ці кошти сплачені не були, після чого банк розпочав процедури примусового стягнення.

Попри свою ключову роль у схемі, Любов Чмона за дев’ять років після націоналізації так і не стала фігуранткою кримінальних проваджень в Україні. Водночас іншим колишнім заступникам голови правління пощастило менше. Володимиру Яценку було оголошено підозру у привласненні та відмиванні коштів, а Людмилі Шмальченко — у причетності до розкрадання мільярдів гривень з банку.

Ще одним показовим епізодом стала історія Тимура Новікова. На відміну від Чмони, він не лише погоджував сумнівні кредити, а й, за матеріалами інших судових процесів, отримав близько 4,8 млн євро через кіпрську компанію Primecap, яка перебувала в центрі фінансових операцій, пов’язаних із виведенням коштів. Наразі ПриватБанк намагається стягнути ці гроші в межах окремого судового процесу за кордоном.

Показово, що і Любов Чмона, і Тимур Новіков після завершення роботи у ПриватБанку продовжили кар’єру у бізнесах, пов’язаних із групою «Приват». Ба більше, Чмона, яка на момент націоналізації володіла 0,24% акцій банку, двічі намагалася оскаржити націоналізацію в українських судах, вимагаючи повернення банку попереднім власникам. Обидві спроби завершилися поразкою.

Історія ПриватБанку демонструє не лише масштаби фінансових зловживань, а й глибину системної проблеми — коли ключові рішення ухвалювалися вузьким колом осіб в інтересах власників, а відповідальність за наслідки зрештою лягла на державу і платників податків.

Заразовий відпочинок української гривні у порівнянні з доларом знову приніс невелике зниження — на цей раз в 10 копійок. Ця динаміка відзначається як важливий індикатор економічного становища у країні, наголошуючи на наявності серйозних викликів і завдань перед фінансовою системою. Такі зміни можуть стати стимулом для пошуку нових шляхів підтримки валютного курсу та зміцнення економічної стабільності в цілому.

Якщо вчора міжбанківська торгівля на майданчику Bloomberg закінчилася на 40,31 грн/$, то сьогодні ринок відкривався вже на 40,40 грн/$. Близько полудня активізувалися валютні покупки, і котирування досягли 40,425 грн/$.

Однак справжній прорив стався ближче до обіду – на ринок вийшов оптовий скупник долара і почав, що називається, «гребти валюту лопатою». З цього моменту обсяг торгів підскочив майже в 4 рази (з $130 млн), і досяг до 15:28 відразу $488,6 млн.

Зазвичай у такі моменти вмикається нацбанківський принцип гнучкого курсу, який скарбники називають «секретною формулою» НБУ, і курс долара починає зростати пропорційно зростанню попиту на нього і валютним продажам із золотовалютних резервів регулятора. Однак цього разу все було з точністю до навпаки. За майже чотириразового зростання обсягу торгів курс відійшов із 40,425 грн/$ до 40,41 грн/$ – і на цьому рівні було продано більшу частину обсягу, і саме на 40,41 грн/$ закрилася торгівля на Bloomberg.

Як повідомили наші джерела, Нацбанк не просто так не пішов на нове підвищення валютного курсу на міжбанку в обід (слідом за зростанням попиту), і навіть трохи його відсунув назад. А все тому, що долар скуповував один із держбанків на військові потреби. Що саме буде оплачено цим доларом – невідомо, і є державною таємницею. Але ясно, що на військові потреби сьогодні пішло понад $300 млн.

Нинішній обсяг торгів абсолютний рекорд для 2024 року. Для розуміння: минулого тижня середньоденний обсяг валютних торгів на цьому майданчику становив $175,7 млн, а на піку попиту в березні-2024 (останній тиждень) сягав $202,1 млн, водночас сьогодні тут наторгували одразу $488,6 млн. Востаннє ринок був більшим аж 3 жовтня 2023 року – $550,2 млн, на другий день після скасування Нацбанком зафіксованого на початку війни міжбанківського та офіційного курсів, і переходу до регульованого гнучкого курсу, як його назвав регулятор.

Обсяг продажів долара Нацбанком, за оцінками фінансистів, сьогодні трохи перевищив $400 млн і за цим показником також було встановлено рекорд 2024 року. Останніми тижнями середньодобові валютні продажі регулятора рідко перевищували $100 млн.

За підсумками дня НБУ опустив офіційний курс гривні з 40,3012 грн/$ до 40,3958 грн/$.

На чорному ринку курс продажу долара сьогодні зріс з 40,65 грн/$ до 40,91 грн/$, а купівлі – з 40,3 грн/$ до 40,4 грн/$.

У касах банків максимальний готівковий курс підскочив на продажу одразу на 44 копійки, пробив 41-й рівень, і досяг 41,19 грн/$ – його ставив Бізбанк. Оксі банк продавав по 41,15 грн/$, а Комінбанк – по 41 грн/$. Середня ціна продажу готівкового долара банками була в рамках 40,60-41,15 грн/$, купівлі – 39,70-40,50 грн/$.

Дві найбільші роздрібні держструктури Приватбанк і Ощадбанк ставили купівлю/продаж на 40,25-40,85 грн/$ і 40,30-40,80 грн/$, відповідно.

Максимальний картковий курс продажу долара досяг 41,35 грн/$, а середній був у діапазоні 40,45-40,85 грн/$. Середній курс купівлі на картах був у рамках 39,70-40,30 грн/$.