Вівторок, 1 Вересня, 2026

Кабмін не визначив підстав відмови у наданні відстрочки

Важливі новини

Перегляд правил відстрочки від мобілізації для студентів: нові вимоги та зміни

В Україні планується зміна правил відстрочки від мобілізації для студентів. Це питання набуло особливої актуальності після того, як Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки підтримав законопроєкт №13634, який може суттєво обмежити можливості для використання навчання як підстави для уникнення призову. Згідно з новими нормами, відстрочку не зможуть отримати студенти, які порушують освітню послідовність, затягують процес навчання або зловживають правом на академічну відпустку.

Законопроєкт має на меті упорядкувати використання освіти як підстави для відтермінування служби. Раніше відстрочку могли отримати різні категорії громадян, серед яких студенти, люди з інвалідністю, одинокі батьки або батьки, які виховують трьох і більше дітей. Проте з новими змінами бажання уникнути мобілізації через навчання може стати важче досягти, якщо студент не дотримується правил академічного процесу.

Законопроєкт №13634 вводить додаткові вимоги для студентів. Особи, які навчаються у професійно-технічних закладах, повинні почати навчання до 25 років, навчатися вперше за денною або дуальною формою та дотримуватися освітньої послідовності. Студенти закладів вищої освіти, окрім дотримання послідовності та форми навчання, мають завершити програму у межах встановлених строків. Академічні відпустки, повторне навчання або перездачі призведуть до втрати права на відстрочку.

Для аспірантів, інтернів і докторантів залишаються лише вимоги щодо дотримання освітньої послідовності. Заяви на відстрочку подаються до початку військової служби, комісія при ТЦК та СП розглядає їх протягом семи днів, а призов на час розгляду зупиняється. Чоловіки, заброньовані підприємствами або установами, мають стати на спеціальний облік у ТЦК та СП.

Втекти за кордон не вдалося: на Рівненщині зірвано спробу переправлення ухилянта в Білорусь

Двоє жителів Рівненської області постануть перед судом за спробу нелегального переправлення військовозобов’язаного чоловіка через державний кордон. Про це повідомляє Рівненська обласна прокуратура. За версією слідства, підозрювані розробили схему незаконного перетину кордону до Республіки Білорусь, минаючи офіційні пункти пропуску. Їхня “послуга” коштувала 5000 доларів США за одну людину. Правоохоронці затримали організаторів 30 травня 2025 року — […]

Штрафи замість блокування рахунків: нова стратегія депутатів у боротьбі з ухиленням від оподаткування

Узагальнені штрафи як ефективний засіб протистояння ухиленню від оподаткування: погляд депутата на мобілізацію фінансових ресурсів

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Підвищення штрафів для ухильників є вважається більш ефективним заходом, ніж блокування їхніх банківських рахунків. Це підкреслив заступник голови комітету Ради з питань національної безпеки та оборони Єгор Чернєв.

• Блокування рахунків не знаходить підтримки від Комітету національної безпеки, оборони та розвідки, а також не отримує підтримки від деяких депутатів.

• Влада пропонує різні обмеження для ухильників, включаючи тимчасову заборону на виїзд за кордон, тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та інші заходи.

• Важливою є реакція суспільства на проведені заходи, зокрема, на мобілізацію фінансових ресурсів, що може відображатися на рейтингу політичних діячів, таких як президент.

Отже, необхідно уважно взважувати всі аспекти і враховувати можливі наслідки при впровадженні заходів щодо боротьби з ухиленням від оподаткування.

НАБУ та САП повідомили про викриття керівника парламентської фракції у справі про підкуп депутатів

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про викриття керівника однієї з фракцій Верховної Ради, який, за версією слідства, пропонував народним депутатам неправомірну вигоду за голосування з важливого парламентського питання. За даними правоохоронців, йдеться про спробу вплинути на результати волевиявлення депутатів шляхом фінансових стимулів, що є прямим порушенням законодавства та принципів парламентаризму.

Слідство встановило, що фігурант справи використовував свій політичний статус і внутрішньофракційний вплив для ведення неофіційних перемовин із колегами. Під час цих контактів він нібито озвучував конкретні суми винагороди, які мали бути виплачені в обмін на підтримку потрібного рішення у сесійній залі. Антикорупційні органи задокументували окремі епізоди спілкування, що стали підставою для відкриття кримінального провадження.

Станом на момент публікації матеріалу ні Юлія Тимошенко, ні пресслужба фракції «Батьківщина» публічних коментарів щодо ситуації не надали.

За інформацією НАБУ, керівник фракції намагався підкупити народних депутатів, які не входять до складу цієї фракції. Їм пропонували неправомірну вигоду за голосування «за» або «проти» конкретних законопроєктів, винесених на розгляд Верховної Ради.

Дії фігуранта попередньо кваліфіковані за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

У НАБУ та САП зазначили, що деталі справи будуть оприлюднені пізніше після завершення першочергових слідчих дій.

Варто зазначити, що це не перший випадок викриття корупції у парламенті за останній час. Наприкінці грудня НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної групи, до складу якої входили народні депутати. За даними слідства, учасники групи систематично отримували хабарі за голосування у Верховній Раді. Тоді слідчі дії проводилися, зокрема, у приміщенні Комітету Верховної Ради з питань транспорту, який очолює нардеп від «Слуги народу» Юрій Кісєль.

Урядова постанова №560, яка стосується надання відстрочок від військової служби, викликала широкі обговорення та критику через відсутність чітких критеріїв для відмови. Брак конкретних підстав у регулюванні цього питання створює можливість для комісій при територіальних центрах комплектування (ТЦК) відмовляти заявникам без чітких обгрунтувань, що потенційно може призвести до зловживань та правових проблем.

Комісія при ТЦК матиме надзвичайно широку дискрецію у питанні схвалення чи відмови у наданні відстрочки усім, хто подасть таку заяву, крім заброньованих за органами влади.

Так, Уряд постановою від 16 травня №560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації. У ньому визначено порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення. Саме цей порядок наразі є єдиним актом, який конкретизує механізм вирішення питання, надається особі відстрочка чи ні. Адже закон про посилення мобілізації лише відсилає до цього порядку призову у питанні відстрочки, не даючи безпосередньо відповіді на питання щодо підстав для відмови у наданні відстрочки. «Перевірка підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється ТЦК» – це все, що сказано у законі.

Як правило, у нормативно-правових актах встановлюється, хоча б в загальних рисах, перелік підстав для відмови органом влади громадянину в його зверненні, як-то «недостатність» чи «невідповідність» документів, невірне оформлення тощо. Але у постанові №560 взагалі не виписано будь-яких підстав для відмови. При цьому закон про адміністративну процедуру, який встановлює принципи обґрунтованості, верховенства права, прозорості тощо не розповсюджується на ТЦК.

Так, у постанові 560 лише встановлено, що для розгляду питань надання військовозобов’язаним відстрочки при районних (міських) ТЦК утворюються комісії у такому складі:

За наявності підстав для одержання відстрочки військовозобов’язані (крім заброньованих) особисто подають на ім’я голови комісії районного (міського) ТЦК або його відділу заяву за формою, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком до постанови.

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов’язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв’язку або поштою заявнику не пізніше, ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. У додатку вказано, що комісія має вказати причини відмови, але, знов-таки, ці причини, судячи з постанови Кабміну, вона може вказати на свій розсуд.

Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов’язаний направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.

Отже, жодної конкретизації стосовно переліку підстав для відмови у наданні відстрочки постанова 560 не містить, що викликає питання, як суд, який має оцінити законність прийнятого комісією рішення у разі звернення особи, буде визначати, чи було рішення комісії при ТЦК законним, тобто, чи відповідало воно закону про мобілізацію та постанові 560.

Проблема не буде стосуватися лише чиновників, які підлягають бронюванню. Так, постанова 560 передбачає, що питання надання відстрочок заброньованим за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями комісією не розглядаються.

Нагадаємо, Кабмін встановив постановою 560 додаткові умови для отримання відстрочки військовозобов’язаним, які здійснюють догляд (постійний догляд).

При цьому, як вказують народні депутати, в певних частинах постанова Кабміну не відповідає закону про мобілізацію.

Останні новини