Кабмін України частково відновив бронювання від мобілізації

Російські військові формування нині активно укріплюють своє присутність на території, що межує з Україною, зосереджуючи свої сили на трьох стратегічно важливих напрямках. Цю тривожну тенденцію зазначає Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму останньому звіті, опираючись на отримані дані від розвідувальних джерел та систем спостереження.

За даними звіту, російські збройні сили відзначаються активними рухами і змінами у розташуванні в районах, найближчих до кордону з Україною. Це може свідчити про наміри влади в Москві стосовно зміцнення військової присутності в цих ключових точках, що створює підвищений ступінь напруженості в регіоні.

Зокрема, російські військові одиниці зосереджуються на об'єктах біля українського кордону, які мають велике стратегічне значення. Це може включати пункти контролю, важливі комунікаційні магістралі та ключові територіальні об'єкти. Такі дії Росії спонукають до серйозних аналізів та обговорень у міжнародних військово-політичних колах.

Українські владні структури та міжнародні партнери вже відреагували на цю ситуацію, підкреслюючи необхідність збереження стабільності в регіоні та захисту суверенітету України. Інші країни, у тому числі і Сполучені Штати, також висловили обурення щодо зростаючої військової активності Росії біля кордону з Україною, закликаючи до збалансованої та стриманої реакції на події.

Ситуація на сході Європи залишається однією з ключових проблем міжнародної безпеки, і подальший розвиток подій вимагає уважного моніторингу та реагування з боку всіх зацікавлених сторін. Вирішальне значення має попередження загострень та збереження миру і стабільності в регіоні.

У Білгородській області в районі Грайворон-Борисівка-Пролетарський. Звідси наступ може розвиватися в бік Золочева і Богодухова на північний захід від Харкова або на захід у напрямку населених пунктів уздовж траси Р-45, що з’єднує Богодухів і Суми. Або в обох напрямках.

А також «обмежені сили» концентруються в Курській і Брянській областях біля кордону з Сумською областю.

ISW припускає, що в такий спосіб РФ продовжує розтягувати українські сили, а наступальні операції на напрямку Суми-Харків матимуть обмежений характер щонайменше доти, доки північне угруповання військ РФ не досягне запланованого розміру (вчора «Інститут» писав про 50-70 тисяч).

Однак навіть у такому разі сил для оточення або захоплення Харкова чи Сум буде недостатньо.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Російські окупаційні війська знову форсували річку Оскіл на Харківщині. Це сталося біля населеного пункту Масютівка, повідомляє проєкт DeepState.

“Вже другий плацдарм ворога на західному березі річки Оскіл утворився біля Масютівки. Кацапи намагаються укріпитися південніше Дворічної”, – йдеться в повідомленні.

Крім того, біля Новомлинська російські загарбники спробували вийти на Фиголівку. Ворог зазнав невдачі.

“Поки ситуація складна, Сили Оборони України намагаються її стабілізувати”, – додали у DeepState.

Автори також проілюстрували повідомлення про форсування річки Оскіл мапою:

Нагадаємо, раніше DeepState повідомляв, що окупанти десантувалися через річку Оскіл південніше селища Новомлинськ.

Агенція журналістських розслідувань ім'ям журналіста медіа Ігоря Ющенка виступила в суді проти Апарату Верховної Ради України у зв'язку з відмовою надати публічну інформацію за журналістським запитом. Відповідно до повідомлення, видання "Слідства.Інфо" надіслало запити до Апарату Верховної Ради України з метою отримання інформації про службові відрядження народних депутатів за кордон після повномасштабного вторгнення. Попри це, редакція отримала відповіді, у яких зазначалося, що Апарат Верховної Ради України не є розпорядником інформації щодо такої, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб. Представники ВРУ також посилалися на обмеження поширення інформації про діяльність Верховної Ради України, її органів та народних депутатів у зв'язку з дією воєнного стану. У своїй відповіді представники ВРУ наголосили на значенні закордонних візитів народних депутатів та їх впливу на обсяги військової та гуманітарної допомоги, а також стабілізацію економіки та повоєнну відбудову України. Крім того, у відповіді було зазначено, що розголошення запитуваної інформації може загрожувати національній безпеці України, що переважає суспільний інтерес у її отриманні.

У липні 2023 року журналістам видання "Слідства.Інфо" вдалося з'ясувати, що 48-річний Юрій Арістов, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, який є народним депутатом від партії "Слуга Народу", перебував у розкішному 5-зірковому готелі Waldorf Astoria Maldives на приватному острові Ітхаафуші, Мальдіви. Журналісти вирішили надіслати запит, щоб з'ясувати, як саме нардеп перетнув український кордон і чи була його поїздка на Мальдіви робочою. Незважаючи на обіцянки прес-секретарки депутата надати відповідь на запит протягом кількох годин, помічниця, а також сам нардеп проігнорували спроби журналістів "Слідства.Інфо" отримати відповіді на надіслані питання. Після того, як матеріал "Слідства.Інфо" було опубліковано, Юрій Арістов висловив бажання звільнитися з посади народного депутата України.

У результаті розслідування видання "Слідства.Інфо" було встановлено, що народний депутат Юрій Арістов перебував у розкішному готелі на Мальдівах, а не виконував робочі обов'язки, як повинен був. Журналісти намагалися отримати відповіді від нардепа та його представників, але ті ігнорували їхні запити. Після публікації матеріалу Юрій Арістов вирішив звільнитися з посади народного депутата. Цей випадок підкреслює важливість журналістських розслідувань у виявленні недоробків у діяльності посадових осіб та забезпеченні відкритості та прозорості у роботі українських чиновників.