Кадрова революція в ДПС: звільнено керівників регіонів і департаментів

У серці Житомирської області, як зломлене вітром, розгортається судова драма, в якій головною постаттю став народний депутат Андрій Ніколаєнко. Закутана в туман смертельна аварія, що спалена в пам'яті, розкривається перед очима суспільства як віддзеркалення жахливої реальності.

Державне бюро розслідувань (ДБР), завершивши своє кропітке дослідження, передало до суду матеріали обвинувального акту, який став ексцендентним підтвердженням трагічних обставин події. Сцена трагедії – траса Київ-Чоп, що недалеко від житомирських просторів, замовкла під вагою втрати. Тривожній сигнал викликала зіткнення автомобіля, яким керував народний депутат, з беззахисною пішоходкою, що перетинала дорогу.

Вишукана фототехнічна експертиза, підкріплена відеозаписами з камер спостереження, не залишила сумнівів: водій авто допустив серйозне порушення правил дорожнього руху, перевищуючи допустимі швидкісні ліміти на 40-50 км/год, включаючи зону населеного пункту. Цією безжальною порукою невдалого керування стало трагічне зіткнення, що забрало життя молодої 18-річної дівчини.

Попередній шлях порядку водія, що відображається у 22 випадках порушення швидкісного режиму за 2022-2023 роки, виявився провідним класом до цієї трагедії. Тепер, обвинувачений у кримінальному правопорушенні, згідно зі статтею 286 Кримінального кодексу України, народний депутат стоїть перед судом, зіткнувшись з можливістю покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

Справа, що набула великого суспільного значення, відкриває перед суспільством глибину проблеми безпеки дорожнього руху та невідкладну необхідність строгого виконання закону незалежно від статусу чи посади.

У висновках до цієї статті важливо відзначити кілька ключових моментів. По-перше, справа з народним депутатом Андрієм Ніколаєнком стала своєрідним символом проблеми безпеки дорожнього руху в Україні. Водії, незалежно від їхнього соціального статусу чи посади, повинні дотримуватися правил дорожнього руху, а порушення цих правил має відповідати відповідним покаранням.

По-друге, важливо підкреслити необхідність ефективного контролю за дотриманням дорожніх правил, включаючи встановлення високих штрафів та жорстке покарання для порушників. Це може допомогти підвищити рівень безпеки на дорогах та запобігти подібним трагедіям у майбутньому.

В кінцевому рахунку, ця справа є нагадуванням про те, що життя людини є найвищою цінністю, і кожен водій має бути відповідальним за свої дії на дорозі.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Дивна заява Шмигаля про те, що 98% повісток надсилають людям, які не працевлаштовані і не платять податки. Адже, це, м’яко кажучи, не відповідає дійсності.

Але мене вражає ось що.

Спершу уряд посилив транзакційне навантаження на бізнес, взявши на нього відповідальність за мобілізаційні процедури: вручення повісток, доставку співробітників у ТЦК. Це закономірно призвело до масового звільнення людей з офіційного місця роботи і переведення їх у тінь (з припиненням нарахування податків на зарплату, яку почали платити в конвертах).

Кількість таких людей загалом по країні становила сотні тисяч.

Тепер прем’єр говорить про те, що повістки розсилають тим, хто офіційно не працевлаштований….

Тобто уряд спершу загнав людей у тінь, а тепер пробує їх звідти “дістати” за допомогою повісток.

А навіщо було змушувати бізнес модерувати вручення повісток? Це ж не радянські державні підприємства.

Декомунізація у нас пройшла лише у вигляді знесення пам’ятників, але не в умах чиновників та їхньому ставленні до людей. Людей і бізнес досі розглядають як “ресурс”, яким потрібно “управляти”. Моделі соціального діалогу, людиноцентричної політики у нас досі — зі сфери фантастики.

Наприклад, бізнесу потрібно пам’ятники ставити за те, що в такій ситуації він зберігає робочі місця і платить податки. А не навантажувати його не властивими йому функціями, і до того ж протиприродними.

Тому що якщо бізнесу потрібен співробітник, він переведе його в тінь, але збереже.

Тому всі дії уряду в цьому плані — це моторошне шарахання з боку в бік.

То максимально натиснути на офіційний ринок праці, то на тіньовий.

В уряді взагалі розуміють, що вони роблять?