Кадрова революція в ДПС: звільнено керівників регіонів і департаментів

Результати недавнього опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), яке було проведене на замовлення німецького видання Bild, виявили цікаві та суперечливі настрої серед населення Німеччини щодо підтримки українських біженців. Згідно з даними дослідження, дві третини опитаних (66%) не вважають, що всі українські біженці повинні отримувати соціальну допомогу Bürgergeld, яку отримують німці. Тільки 17% респондентів висловили підтримку універсальним виплатам для українців, що, з одного боку, підкреслює певну невизначеність у ставленні німців до питання соціальних витрат на біженців.

Однією з основних тем цього опитування стала також позиція громадян Німеччини щодо можливого повернення українських чоловіків призовного віку. Згідно з результатами, 62% респондентів вважають, що чоловіки цього віку повинні повернутися в Україну для участі у бойових діях або для виконання своїх зобов'язань перед державою. Лише 18% висловилися проти такого повернення, а ще 8% не змогли визначитися зі своєю позицією. Це показує, що на тлі тривалої війни та постійних загроз, багато хто в Німеччині вважає, що мужність і відповідальність чоловіків за свою країну повинні переважати над їхнім правом на тимчасовий захист у Німеччині.

Щороку близько 700 тис. українців у Німеччині сумарно отримують приблизно 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій українець має роботу. Саме на цьому тлі в Німечині тривають дискусії про підхід до виплат новоприбулим.

У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік передбачено заощадити близько 1,5 млрд євро — частково за рахунок зміни підходу до виплат для нових біженців із України: замість Bürgergeld планують надавати менші виплати для прохачів притулку. Цей крок вже викликав політичні суперечки і суспільні дебати.

Опитування INSA демонструє, що питання соцпідтримки біженців і демографічно чутливих категорій (наприклад, чоловіків призовного віку) лишається одним із болючих у німецькому суспільстві. Публічні дискусії, бюджетні рішення та імплементація нових правил найближчим часом визначатимуть, чи зміняться соціальні практики та які саме механізми підтримки оберуть у Берліні.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Правоохоронці проводили обшуки в рамках кримінального провадження, що стосується незаконного оформлення інвалідності для чоловіків, які намагаються уникнути військової служби. У службових кабінетах та помешканнях посадовців були знайдені $100 тис. США, а також низка підроблених медичних документів і списки “ухилянтів” з фіктивними діагнозами.

Досліджуючи ситуацію, ДБР виявило велику кількість готівки: майже $5 млн 244 тис., €300 тис. і понад 5 млн грн, а також елітні прикраси. Гроші були сховані у різних куточках квартири, у шафах, шухлядах і нішах. Під час слідства посадовиця намагалася позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.

Крім того, виявилося, що родина володіє 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев’ятьма елітними автомобілями та корпоративними правами на 48 млн грн. У їхньому володінні є також готельно-ресторанний комплекс на майже 3 тис. м² в одному з парків Хмельницького, а за кордоном родина має нерухомість в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних рахунках за кордоном родина накопичила майже $2,3 млн.

Всі ці статки чиновники не внесли до своїх щорічних декларацій. Дослідження триває, і слідчі встановлюють інших можливих учасників злочинів. Приймається рішення про повідомлення посадовцям про підозри в шахрайстві, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також у декларуванні недостовірної інформації та незаконному збагаченні. Санкції за ці статті передбачають позбавлення волі до 12 років із конфіскацією майна.