Кадрові питання та роль радників у Міністерстві молоді та спорту: виклики та можливості

Починаючи з 18 травня, можуть бути введені обмеження на переміщення легкових автомобілів між регіонами України. Ця ініціатива буде реалізована в разі ухвалення Кабінетом Міністрів постанови, яка стосується обліку транспортних засобів у ТЦК. Згідно з проєктом цієї постанови, легкові автомобілі також можуть бути включені до військового обліку. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Законодавством передбачено, що юридичні особи зобов’язані обліковувати у ТЦК транспортні засоби, які можуть бути використані для потреб Збройних Сил та інших військових формувань. Новий Закон про мобілізацію, що набирає чинності з 18 травня, забороняє вивезення такого транспорту за кордон та його переміщення між регіонами України, за виключенням суміжних областей. Зазначена норма має бути врегульована постановою Кабінету Міністрів. Проте, виявляється, що ця заборона стосується не лише вантажних автомобілів, автобусів та спецтехніки, але й легкових автомобілів, за винятком мотоциклів. Це виникло через недоречність формулювання у тексті постанови. “У проєкті постанови, який я мав змогу побачити, ми бачимо, що поняття транспортного засобу, який “призначений” або “може бути призначений” для доукомплектування, розмивається”, – зауважив Ярослав Железняк. “Ця, здавалося б, невелика різниця може призвести до того, що всі транспортні засоби юридичних осіб не матимуть можливості виїхати ні за кордон, ні в інші регіони, крім суміжних”. За думкою Ярослава Желєзняка, якщо урядова постанова не буде відкоригована, це може призвести до зупинки діяльності багатьох підприємств вже з 18 травня. Перевізники, служба доставки та пошта будуть змушені виконувати перевезення товарів шляхом перевантаження з автомобіля на автомобіль на межах регіонів. Для імпорту та експорту доведеться використовувати лише автомобілі з іноземною реєстрацією.

Загальні висновки з вищезгаданої статті такі:

• Починаючи з 18 травня, можуть бути введені обмеження на переміщення легкових автомобілів між регіонами України.

• Ініціатива буде реалізована за умови ухвалення Кабінетом Міністрів відповідної постанови про облік транспортних засобів у ТЦК.

• Згідно з проєктом постанови, легкові автомобілі можуть бути включені до військового обліку, що може вплинути на їх рух та використання.

• Недолік у формулюванні тексту постанови може призвести до непропорційних обмежень для транспортних засобів юридичних осіб, включаючи легкові автомобілі.

• Якщо не буде внесено відповідні коригування до урядової постанови, це може призвести до значних ускладнень у роботі підприємств, зокрема, у сфері перевезень та доставки товарів.

Польща планує суттєво змінити умови працевлаштування для українців після завершення дії тимчасового захисту, який спливає у березні 2026 року. Очікується, що нові ініціативи уряду можуть ускладнити доступ до роботи для частини мігрантів, що проживають у країні на підставі цього статусу. Зокрема, розглядаються обмеження щодо тривалості перебування на певних посадах, необхідності додаткового підтвердження кваліфікацій та жорсткіші вимоги до документального оформлення трудових відносин.

Влада Польщі аргументує такі зміни потребою регулювання ринку праці та захисту інтересів місцевих працівників. Планується, що нові правила передбачатимуть більш чітку систему дозволів на роботу, контроль за легальністю працевлаштування та можливі пріоритети для громадян Польщі та ЄС. Для українців це означає, що просте підтвердження статусу тимчасового захисту може бути недостатнім для подальшого працевлаштування після його завершення.

За її словами, у польському парламенті розглядається законопроєкт, який фактично зберігає пільгові умови для українців зі статусом PESEL UKR. Такі громадяни й надалі зможуть працювати легально без необхідності отримувати окремий дозвіл на працевлаштування.

Водночас для українців, які перебувають у Польщі на інших підставах, правила можуть стати жорсткішими. Йдеться про осіб із картами тимчасового або довгострокового побиту, окремими дозволами на роботу, а також тих, хто має студентський чи бізнес-статус. Для них можуть запровадити додаткові бюрократичні процедури, що ускладнить процес працевлаштування.

Кіріченко зазначає, що такі зміни здатні негативно позначитися не лише на самих мігрантах, а й на польській економіці. Посилення адміністративних вимог створює додаткові труднощі для компаній, які наймають іноземців, і може сповільнити закриття вакансій у сферах, де вже відчувається дефіцит кадрів.

Представники польських бізнес-асоціацій, за її словами, вже критикують запропоновані ініціативи, оскільки вони можуть призвести до нестачі робочої сили в окремих секторах.

Експертка нагадала, що після завершення дії тимчасового захисту, запровадженого на основі директиви Європейського Союзу, країни-члени ЄС повинні забезпечити українцям можливість перейти на інші законні підстави перебування. Серед них — працевлаштування, навчання, гуманітарні причини або возз’єднання сім’ї.

Водночас остаточний формат переходу в Польщі залежатиме від політичних рішень уряду, внутрішньої ситуації та подальшої міграційної політики. На цьому етапі, за словами Кіріченко, складно прогнозувати конкретні механізми, які запрацюють після 2026 року.

Вона також підкреслила, що кожен випадок легалізації індивідуальний. Українцям варто враховувати власний статус — чи працюють вони за трудовим договором, ведуть бізнес або навчаються — і відповідно подаватися на карту побиту. Пенсіонерам же поки доцільно залишатися зі статусом PESEL UKR.

Раніше повідомлялося, що польський уряд розробив законопроєкт, який передбачає поступове скасування ключових положень спеціального закону про підтримку громадян України.