Кадрові трансформації в оборонному секторі: нова роль Ігоря Папуші

Президент Зеленський у рамках стратегії стимулювання внутрішнього ринку та підтримки вітчизняних виробників анонсував нову програму українського кешбеку. Згідно з інформацією від Forbes, ця програма, під назвою «Купуй українське», передбачає часткове повернення коштів громадянам України за покупку вітчизняних товарів.

Очікується, що програма національного кешбеку розпочне свою роботу вже у цьому році. Її мета — стимулювати споживання внутрішнього виробництва та підтримати розвиток українських компаній. Держава планує зробити все можливе, щоб зберегти та розвинути українські підприємства, роблячи акцент на споживання вітчизняних товарів.

В рамках програми покупці зможуть отримувати повернення частини коштів на спеціальну карту за придбання визначених товарів та послуг, вироблених в Україні. Технічні та фінансові параметри програми наразі у розробці з метою її успішного запуску у найближчий час.

Уряд уже прийняв постанову щодо популяризації товарів українського виробництва, зокрема підтримку бренду «Зроблено в Україні». Про джерела фінансування програми кешбеку не було надано докладної інформації, проте прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив на важливості збільшення споживання вітчизняної продукції в контексті подолання наслідків війни та відновлення економіки України.

Український кешбековий проект "Купуй українське", який анонсував президент Зеленський, є важливим кроком у підтримці вітчизняного виробництва та стимулюванні внутрішнього ринку. Ця програма передбачає часткове повернення коштів громадянам за покупку українських товарів і послуг, що сприятиме підвищенню споживання внутрішнього виробництва та підтримці розвитку місцевих компаній.

Наразі уряд працює над технічними та фінансовими параметрами програми з метою її успішного запуску. Важливою складовою є підтримка уряду у популяризації вітчизняних товарів та бренду "Зроблено в Україні".

Зазначено, що поповнення внутрішнього ринку українською продукцією допоможе країні подолати наслідки війни та стати більш конкурентоздатною на міжнародній арені. Такі ініціативи сприяють зближенню громадян зі своєю країною та сприяють її економічному зростанню.

Контроль за ефективним і цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення потреб Збройних Сил України, залишається одним із пріоритетних напрямів діяльності Державного бюро розслідувань у період воєнного стану. У відомстві підкреслюють, що системні перевірки та розслідування мають на меті не лише виявлення порушень, а й попередження зловживань, які можуть негативно впливати на обороноздатність держави.

За інформацією ДБР, особлива увага приділяється закупівлям озброєння, техніки, амуніції, пального та інших матеріально-технічних ресурсів, що фінансуються з державного бюджету. Слідчі аналізують договори, фінансові документи та ланцюги постачання, аби встановити, чи відповідають витрачені кошти заявленим цілям і реальним потребам військових підрозділів.

За даними слідства, починаючи з 2023 року двоє керівників Одеського квартирно-експлуатаційного управління під час перебування на посадах здійснювали закупівлі майна для військових за суттєво завищеними цінами. Через це держава переплатила майже 18 мільйонів гривень бюджетних коштів.

Слідчі встановили, що посадовці не забезпечили належної перевірки економічної обґрунтованості вартості товарів та фактично проігнорували свої службові обов’язки. У результаті кошти, які мали бути спрямовані на забезпечення потреб військових підрозділів, були витрачені неефективно.

Посадовцям повідомлено про підозру у недбалому ставленні до військової служби, що заподіяло істотну шкоду, вчиненому в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України).

Одному з фігурантів уже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 17 мільйонів гривень. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону. Розслідування триває.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Зокрема, до 15 листопада зупинено можливість бронювання через додаток «Дія». Водночас Кабінет Міністрів ухвалив постанову про перегляд підприємств, які мають право на бронювання. Їхні критерії «критичності» перевірять, і статус багатьох з них може бути скасований. Як наслідок, працівники таких підприємств втратять право на бронь, що відкриє можливість для їхньої мобілізації.

Відзначимо, що перегляд бронювань розпочався після того, як президент Володимир Зеленський ознайомився з даними, згідно з якими кількість заброньованих громадян різко зросла і досягла 1,5 мільйона осіб. Це викликало занепокоєння, що частина цієї кількості може приховувати ухиляння від мобілізації. За результатами перевірок, поставлено завдання скоротити кількість заброньованих на мільйон осіб, а тих, хто втратить броню, відправити до територіальних центрів комплектування (ТЦК).

«План полягає в тому, щоб фірми позбавили права на бронь, після чого ТЦК отримає списки працівників і випише їм повістки», — зазначає джерело. Однак у реальності цей процес може наштовхнутися на кілька проблем.

На думку експертів, підприємства, які втратять статус «критичних», можуть намагатися уникнути втрат за допомогою корупційних схем. Деякі з них можуть спробувати «вирішити питання», щоб зберегти свій статус і, відповідно, право на бронювання своїх працівників. Це призведе до підвищеного тиску на підприємців і створення нових корупційних ризиків.

Крім того, очікується, що багато працівників, які втратять бронь, просто звільняться або перестануть виходити на роботу. Це може завдати серйозного удару по українській економіці, яка вже страждає від браку робочої сили через війну.

«Попри намагання мобілізувати мільйон осіб, у реальності цифра буде набагато меншою через системне коло вимагання. Однак економічні наслідки для країни будуть значними», — прогнозує джерело.

Національний банк України анонсував випуск пам’ятної монети номіналом 5 грн, присвяченої донорству крові. Цей символічний випуск має на меті висловити вдячність та повагу до людей, чиї благородні вчинки щодня рятують життя, підтримуючи здоров’я нації. Монета реалізується в обмеженій кількості — кожен покупець може придбати лише одну монету, що підкреслює унікальність і важливість цієї події.

Вартість монети на дату останнього продажу становить 165 грн, а всі кошти, отримані від її реалізації, частково спрямовуються на підтримку програм, пов’язаних із донорством крові в Україні. В НБУ наголошують, що ця монета є важливою даниною тим, хто безкорисливо ділиться частиною себе задля порятунку інших. Вона стає не лише грошовим знаком, але й символом єдності, особливо в умовах нинішніх випробувань, коли кожна доза крові може стати вирішальною для кількох життів.

На аверсі монети в центрі композиції зображена об’ємна крапля крові, яка оточує схематичні фігури людей, з’єднаних рукостисканнями. Від кожної фігури до центру кола рухаються стилізовані краплі крові. Вгорі розташований малий Державний Герб України, а також нанесені такі елементи: напис “УКРАЇНА” внизу під композицією, номінал і графічний символ гривні внизу праворуч, рік карбування (2024) внизу ліворуч від фігур, та логотип Банкнотно-монетного двору НБУ праворуч між фігурами.

На реверсі монети на дзеркальному тлі розташовано напис “ЖИТТЯ”, стилізований під систему для переливання крові з голкою.

Монета виготовлена зі сплаву нейзильбер (мідь, нікель та цинк), діаметр становить 35 мм, а тираж обмежений 50 000 штук.