Камалія зворушливо привітала ексчоловіка Мохаммада Захура з 70-річчям

Євросоюз пішов на зустріч своїм фермерам, вживаючи заходи, які мають вплинути на імпорт сільськогосподарської продукції з України. Згідно з повідомленням телеканалу Das Erste, на великі партії деяких українських сільськогосподарських товарів незабаром знову будуть стягуватися мита.

Представники Європарламенту та країн-членів ЄС досягли попередньої угоди щодо нових правил імпорту аграрної продукції з України. Однак ця угода ще потребує схвалення від країн-членів та парламенту ЄС.

Нові правила будуть застосовуватися лише до певних продуктів харчування з України, таких як м'ясо птиці, яйця, цукор, вівсяні крупи, кукурудза та манна крупа, а також мед. Ці сільськогосподарські товари можуть бути ввезені в ЄС безмитно лише до певної кількості, після чого необхідно буде сплатити митні збори.

Головна мета цієї угоди — підтримка фермерів у ЄС. Проте деяким країнам-членам Євросоюзу цього здається недостатньо. Наприклад, Угорщина виступила за можливість безмитного імпорту української пшениці лише до певної кількості.

Голоси також лунають зі сторони Франції, яка закликає до посилення митних правил. Хоча наразі ці правила не поширюються на пшеницю, Єврокомісія може вжити заходів, якщо ціни на пшеницю в ЄС раптово знизяться через український імпорт.

Вплив українського імпорту на ринок ЄС є предметом активних дискусій. Після схвалення Європарламентом і країнами ЄС нові правила почнуть діяти з 6 червня і будуть в силі протягом року. Нинішні митні пільги для України закінчуються влітку, і якщо до цього часу не буде затверджено нову постанову, пільги будуть скасовані без заміни.

У вищезгаданій статті висвітлено ситуацію, пов'язану з введенням Євросоюзом нових правил імпорту сільськогосподарської продукції з України. Зокрема, зазначено, що на деякі українські аграрні товари незабаром знову будуть стягуватися мита. Угода про нові правила ще має бути схвалена країнами-членами ЄС і Європарламентом. Нові правила стосуватимуться лише певних продуктів харчування з України та обмежать безмитний імпорт до певної кількості.

Ця ініціатива має на меті захистити інтереси фермерів у Європейському Союзі, але викликає дискусії серед країн-членів ЄС. Деякі країни, як Угорщина і Франція, висловлюють побоювання та закликають до посилення митних правил. Наразі важко прогнозувати точний вплив українського імпорту на ринок ЄС, але сподіваються, що введені заходи забезпечать рівні умови для всіх учасників ринку.

Нові правила набудуть чинності після схвалення та будуть в дії протягом року. За необхідності, Євросоюз може вжити додаткових заходів для регулювання ситуації на ринку. Це важливий етап у взаємодії України з ЄС у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Бізнесмен і колишній голова Національного банку Сергій Тігіпко розширює свою фінансову імперію. Пресслужба його групи ТАС сьогодні, 18 жовтня, заявила про укладення договору про купівлю Ідея Банк, яким володів польський Getin Holding.

У повідомленні уточнюється, що загальний баланс Ідеї за 30 червня 2024 року був на рівні $162 млн, а офіційна вартість угоди становила $34 млн – майже вп’ятеро менше.

У гривні $34 млн за поточним офіційним курсом – це 1,4 млрд грн і 78% регулятивного капіталу Ідея Банку на 1 вересня 2024 року. Банк купили з уцінкою або дисконтом, кажучи фінансовою мовою.

Продаж Ідея Банку – став вимушеним для польського холдингу. На ній наполягав Національний банк України після того, як ще навесні 2023 року відсторонив польського власника Лєшека Чарнецкі та його Getin Holding від управління українською структурою через кримінальну справу в Польщі.

Репутацію польських власників в Україні було визнано небездоганною і їх позбавили права впливу на банк. Це сталося через кримінальну справу стосовно Чарнецкі (суд навіть відправляв його до ув’язнення), порушену польськими правоохоронними органами ще 2018 року – його звинувачували в обмані клієнтів і шахрайстві, пов’язаному з фінансовою пірамідою GetBack. Силовики заявили, що інвесторам обманом продавали облігації GetBack, і ті в підсумку зазнали великих збитків.

Getin Holding працював в Україні 17 років і ще 2007 року купив Ідея Банк. Сильною стороною цієї фінустанови вважається кредитування населення: за даними Нацбанку, на 1 вересня 2024 року вона була на 9 місці серед 62 банків з кредитування населення з портфелем 4,6 млрд грн. Переважно це карткові кредити та кредити готівкою. На той час банк обслуговував 443 тис вкладників, які тримали у нього на рахунках 3,6 млрд грн – перебував на 23 місці за депозитами населення. 8 місяців 2024 року Ідея банк закінчив із прибутком 473 млн грн і заплатив податків на 158 млн грн.

Для Сергія Тігіпка Ідея стане третім банком у володінні. Йому також належить ТАСкомбанк і Універсал Банк (monobank). За даними НБУ, він володіє обома безпосередньо на 100%. Регулятор зареєстрував під ім’ям Тігіпка банківську групу, до якої входять також страхові компанії («Універсальна», СК «ТАС»), брокери, фінансові компанії, недержавний пенсійний фонд, кілька компаній на Кіпрі та багато іншого. Також бізнесмен має компанії в металургії, вагонобудуванні, сільському господарстві, харчовій промисловості, нерухомості, логістиці.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Інформація про роботу Євгена Шпитко на Максима Кріппу та Костянтина Малофєєва з’явилася в публічному доступі відносно недавно, після чергової спроби Євгена Шпитко зняти публікації пов’язані з Кріппою з телеграм-каналу “Тёмный Рыцарь”. Але, як повідомляють наші джерела, співпраця між Євгеном Шпитко та Максимом Кріппою розпочалась задовго до публікацій на анонімних ТГ каналах.

Хто такий Євген Шпитко та що саме його пов’язує з РФ

Крім зв’язків з Максимом Кріппою, Євген Шпитко відомий в Україні як головний редактор та один із співвласників українського видання Mind UA. Досить цікавою в контексті зв’язків Шпитко з РФ є історія створення ресурсу Mind UA, склад його засновників та кінцевих бенефіціарів.

Варто відзначити, що колектив Mind UA, як і сам Шпитко, є вихідцями з Forbes Україна, які покинули проект, після того як почались проблеми в їх роботодавця олігарха Сергія Курченка.

Після втечі Сергія Курченка до РФ, Євген Шпитко забрав частину колективу Forbes Україна та у 2017 році заснував новий проект – Mind UA. Крім колективу, Шпитко прихватив із собою офіційну сторінку Forbes Україна в Фейсбук, до якої у нього був доступ як у головного редактора.

Згідно з даними сервісу Youcontrol, наразі власником 100% статутного капіталу ТОВ “ФЬЮЧЕР МЕДІА” є головний редактор Євген Шпитко. Але якщо уважно придивитись до історії змін реєстраційної інформації компанії, то бачимо відчайдушні спроби приховати російський слід та справжніх бенефіціарів компанії.

Ще донедавна, засновниками ТОВ “ФЬЮЧЕР МЕДІА” крім Шпитко, який був власником всього 22,5% компанії, були ТОВ “Акселератор нових продуктів” – 10% і ТОВ “Інвестіко” – 67,5%. За даними того ж Youcontrol, кінцевим беніфіціарним ТОВ “Інвестіко” є такий собі любитель “рускаго міра” Куманьок Олександр Юрійович.

У 2020 році журналісти, на фоні скандалів з накруткою ботами ТГ каналу Mind UA, вирішили поцікавитись складом кінцевих бенефіціарів видання, після чого Куманьок Олександр Юрійович став відомий широкому загалу своїми симпатіями до РФ.

Журналісти звернули увагу на сторінку Олександра Куманька “Вконтакте” де надто багато фото на фоні Кремля після 2014 року. Зокрема, Олександр Куманьок їздив святкувати 1 травня 2014 року на Червону площу в Москві вже тоді, коли Крим був анексований РФ. Мало того, судячи з усього, він пишається, що Крим це частина Росії, викладаючи “фото з магнітиками”.

Крім проросійських світлин в російських соцмережах Олександр Куманьок являється давнім бізнес-партнером Ігоря Куєка – рідного брата Ані Лорак (Кароліни Куєк), з яким пов’язаний через спільні компанії, серед яких ТОВ “Хелс Фуд” (40969855), ТОВ “Платформа розвитку інновацій” (41130557), ТОВ “Дюкан” (40977508) та інші. Тобто вони давні партнери і працюють у кількох напрямках.

А у 2018 році журналісти з’ясували, що Ігор Куєк є одним із власників платформи UkrARPA, яка займалася розробкою і створенням зброї для української армії. Журналісти з’ясували та опублікували докази того, що Ігор Куєк заробляє на цій справі чималі гроші. Серед інших власників UkrARPA значились – Денис Гурак, Дмитро Ружицький та Дмитро Шестаков. Раніше всі вони працювали в Укроборонпромі і фактично паралельно розвивали власний проект за державні кошти, поставляючи державі безпілотники по 100 тисяч доларів США, в той час коли їх реальна собівартість складала 5 тисяч доларів США.

Але Євген Шпитко не помічав ні проросійських публікацій, ні відкритого грабунку українського ВПК своїми партнерами до 2020 року, поки в українського суспільства не появились питання до роботи начебто проукраїнського сайту Mind UA. Після чого Шпитко вирішив позбутись відверто проросійських партнерів в числі засновників ТОВ “ФЬЮЧЕР МЕДІА”.

Але чи насправді Євген Шпитко розірвав усі відносини з минулими партнерами, чи це просто хід для уникнення конфіскації сайту Mind UA та передачі його в управління АРМА, як це раніше відбулося з медіа холдингом Сергія Курченко?

Відповідь на це питання у нещодавній кримінальній справі СБУ, щодо зловживання Євгеном Шпитко під час розподілу гуманітарних вантажів. Якщо бути більш точними, Євген Шпитко попався на перепродажу бронежилетів, які на початок 2022 року були справжнім дефіцитом.

В офіційних поясненнях даної ситуації на сайті Mind UA Євген Шпитко сам згадує свої зв’язки зі структурами Укроборонпрому. Варто відзначити, що ці зв’язки залишились у Шпитко з часів Олександра Куманька, за яким стоїть Павло Олексійович Барбул, який з 2014 року займав посаду радника генерального директора Укроборонпрому. Засвітившись в декількох корупційних епізодах в Укроборонпромі, Павло Барбул очолив Спецтехноекспорт.

На посаді директора Спецтехноекспорта Павло Барбул попав у корупційний скандал з розкраданням коштів державного підприємства та деякий час провів у СІЗО. І хоча наразі Павло Барбул перебуває на волі, старі корупційні схеми Спецтехноекспорту дають про себе знати.

Так, весною цього року адвокат Павла Барбула намагався оскаржити угоду про визнання винуватості, укладену з ексначальником департаменту контрактів Спецтехноекспорту Валерієм Синяковим та його ексзаступником Олександром Фатьяновим. За умовами угоди, Фатьянов і Синяков зобов’язалися надати свідчення в низці кримінальних проваджень, зокрема, події яких зачіпають період керівництва Барбулом у Спецтехноекспорті.

Прізвище Павла Барбула не просто так часто згадується у нашому журналістському розслідуванні, адже за свідченнями бізнесменів із його близького оточення, Барбул являється одним із фактичних власників сайту Mind UA. Раніше Барбул володів частиною Mind UA через Олександра Куманька, а після 2020 року безпосередньо через Євгена Шпитко. Нагадуємо, що відкрито проросійський Олександр Куманько був викинутий зі схеми, після того як інформація про його погляди появилась в пресі.

В такому ракурсі робота головного редактора Mind UA Євгена Шпитко на Максима Кріппу, а через нього і на Костянтина Малофєєва, має викликати багато питань в української контррозвідки. Адже незважаючи на кримінальні справи Павло Барбул до сих пір входить до української спільноти з розробки та продажу озброєнь.