Четвер, 14 Травня, 2026

Канада надає 12,4 мільйона євро для зміцнення енергетичної системи України

Важливі новини

Крадіжка коштовностей на сотні тисяч євро в Одесі: інцидент із благодійною метою

Російська опозиційна блогерка Вероніка Бєлоцерковська повідомила про зникнення коштовностей великої вартості під час свого перебування в Одесі. За її словами, інцидент стався у бутик-готелі «Фредерік Коклен», де вона зупинилася напередодні поїздки до Дніпра. Саме там планувався благодійний аукціон, на якому блогерка мала намір продати частину особистих прикрас, а виручені кошти передати на потреби Збройних сил України.

Бєлоцерковська розповіла, що перевозила із собою коштовності та предмети люксового сегмента загальною вартістю приблизно 200–300 тисяч євро. Після короткої відсутності вона повернулася до номера та помітила зникнення кількох цінних речей. Серед викраденого, за її словами, була сумка бренду Chanel та інші аксесуари, які мали значну матеріальну й колекційну цінність.

Бєлоцерковська заявляє, що підозрює у крадіжці працівників готелю. За її словами, доступ до номера мали лише співробітники, які займалися прибиранням. Вона запропонувала адміністрації провести перевірку персоналу за допомогою детектора брехні, однак, як стверджує блогерка, отримала відмову.

Інцидент, за словами Бєлоцерковської, стався 14 грудня. Відтоді, попри звернення та публічний розголос, жодну з викрадених речей не було знайдено. Блогерка зазначає, що для неї ця ситуація особливо болісна, адже коштовності мали стати внеском у допомогу українській армії.

Наразі офіційних коментарів від представників готелю щодо звинувачень не оприлюднено. Ситуація викликала активне обговорення у соцмережах, де користувачі закликають до прозорого розслідування та з’ясування всіх обставин інциденту.

США представили в ООН проєкт резолюції до третьої річниці війни в Україні: три ключові пункти

До третьої річниці війни Росії проти України Сполучені Штати Америки представили в ООН проект резолюції, яка має на меті підтримати територіальну цілісність України та засудити агресію Росії. Проект містить три основні пункти, які спрямовані на посилення міжнародної підтримки України та тиску на країну-агресора. Документ, представлений Вашингтоном, містить три основні пункти. У ньому, зокрема, йдеться про […]

The post США представили в ООН проєкт резолюції до третьої річниці війни в Україні: три ключові пункти first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Компанії «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» заробили мільярди на завищених цінах під час війни

В Україні викрито масштабну фармацевтичну змову, яка роками дозволяла двом найбільшим дистриб’юторам — «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» — фактично монополізувати оптовий ринок медикаментів та диктувати ціни на критично важливі препарати. Під контролем цих компаній перебувало понад 85% оптового постачання ліків. Аптеки по всій країні були змушені купувати медикаменти за завищеними цінами, які зростали синхронно — навіть […]

Служба на фронті як фактор затримки судового процесу у справі про розтрату державних коштів

Колишній заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора, фігурант кримінального провадження щодо можливої розтрати більш ніж 62 мільйонів гривень, повернувся в інформаційний простір після повідомлення про свій вступ до лав Збройних сил України у серпні 2025 року. Про цей крок він заявив у соцмережах, зазначивши, що нині виконує бойові завдання на одному з напрямків фронту. Його попереднє звільнення з посади відбулося ще в листопаді 2023 року, коли розслідування лише набирало обертів і ставало зрозуміло, що попереду — тривалий період судових процедур.

Поступове просування справи у суді значно ускладнилося через необхідність враховувати графік служби підозрюваного. Перше слухання у провадженні №991/7357/25, призначене на 6 липня 2025 року, не відбулося — Жора вже перебував на військовій службі й не міг прибути до зали суду. У підсумку засідання перенесли на 14 серпня, однак і ця дата виявилася нереалістичною у зв’язку з продовженням його роботи на передовій. Суд повторно відклав слухання — цього разу на 22 вересня, втім і воно не відбулося через незмінні обставини.

Слідство встановило, що у 2020–2022 роках керівництво Держспецзв’язку разом із власником групи компаній Романом Ковалем (компанії “Інсайд Солюшенс” та “Сембер Трейд”) привласнили понад 62 млн грн на закупівлі програмного забезпечення. Закупівлі були засекречені, щоб уникнути відкритих торгів і забезпечити перемогу підконтрольних компаній.

Юрій Щиголь, колишній керівник Держспецзв’язку, після звільнення перейшов на службу до Головного управління розвідки Міноборони. Судові процеси щодо Жори та Щиголя тривають, проте постійне перенесення засідань відтерміновує завершення справи.

Ситуація викликає увагу, оскільки обвинувачений служить на фронті, що ускладнює доступ до правосуддя та унеможливлює регулярний розгляд справи.

Безпечне використання генераторів під час відключень електроенергії

В умовах тривалих та раптових знеструмлень генератори стали критично важливим джерелом резервного живлення як для приватних осель, так і для підприємств. Вони дозволяють підтримувати роботу систем опалення, зв’язку, водопостачання та зберігати безперервність бізнес-процесів. Водночас експлуатація такого обладнання потребує суворого дотримання правил безпеки, адже будь-яка помилка може мати серйозні наслідки для здоров’я і життя людей.

Фахівці Державної служби з надзвичайних ситуацій неодноразово звертають увагу на ризики, пов’язані з неправильним використанням генераторів. Найбільшу небезпеку становлять ураження електричним струмом, виникнення пожеж через перевантаження або несправну проводку, а також отруєння чадним газом. Останній є особливо підступним, оскільки не має запаху та кольору, але може призвести до втрати свідомості й летальних наслідків за лічені хвилини.

Обладнання необхідно захищати від дощу, снігу та підвищеної вологості. Контакт із мокрим генератором може спричинити ураження струмом. Також фахівці радять не перевантажувати техніку та періодично вимикати її для охолодження, зокрема робити перерви щонайменше на пів години після кількох годин безперервної роботи. Окрему увагу слід приділяти обмеженню доступу дітей і тварин до працюючого агрегату.

Особливо небезпечним етапом експлуатації є заправка генератора. Заборонено заливати пальне в увімкнений або ще гарячий двигун. Перед заправкою необхідно дочекатися повного охолодження обладнання, щоб уникнути займання або вибуху.

Безпечне зберігання пального також має принципове значення. Для бензину в холодну пору року рекомендується використовувати полімерні каністри, виготовлені з поліетилену високої щільності, які не накопичують статичний заряд і мають відповідне маркування. У теплу пору року допускається використання як пластикових, так і металевих каністр. Дизельне пальне можна зберігати в обох типах ємностей незалежно від сезону.

Пальне слід тримати в темному, сухому місці за температури близько 15–20 градусів, подалі від прямих сонячних променів. Використання простроченого або зміненого за кольором пального може призвести до пошкодження двигуна. Таке пальне необхідно утилізувати або використовувати виключно для технічних потреб. Фахівці також застерігають від самостійного додавання так званих «присадок» до дизеля для підвищення морозостійкості, оскільки це може спричинити серйозні поломки.

Окремо рятувальники радять встановити у житлових приміщеннях детектори чадного газу. Ці прилади здатні вчасно попередити про небезпеку, яку неможливо відчути без спеціального обладнання.

Крім того, українців закликають купувати лише сертифіковані генератори в офіційних точках продажу та суворо дотримуватися інструкцій виробника під час експлуатації.

Україна отримала новий транш фінансової підтримки для відновлення та підготовки своєї енергетичної інфраструктури до зими. Уряд Канади виділив 12,4 мільйона євро, які будуть направлені до Фонду підтримки енергетики України. Це кошти необхідні для того, щоб мати змогу підготуватися до наступного опалювального сезону на фоні постійних атак з боку Російської Федерації.

В Міністерстві енергетики України відзначили, що ці кошти використовуватимуться для придбання необхідного обладнання, а також для ремонту та відновлення пошкоджених об’єктів енергетичної інфраструктури по всій країні. Загальний вклад Канади в Фонд підтримки енергетики на сьогодні перевищує 57 мільйонів євро, що сприяє оперативному реагуванню на наслідки обстрілів та відновленню роботи енергосистеми.

Денис Шмигаль, перший віцепрем’єр-міністр України та міністр енергетики, підкреслив важливість такої допомоги в умовах, коли енергетична інфраструктура залишається під загрозою атак. Він зазначив, що міжнародна підтримка допомагає забезпечити стійкість енергосистеми.

Фонд підтримки енергетики України існує з 2022 року і функціонує як механізм для швидкого відновлення пошкоджених об’єктів. З моменту його створення вже вдалося закупити або замовити обладнання на суму близько 260 мільйонів євро, яке, як очікується, надійде в країну до початку холодів.

Загальна сума внесків міжнародних партнерів до фонду досягла близько 663 мільйонів євро. Серед донорів — різні уряди та міжнародні організації, які підтримують відновлення української енергетики. Канада нещодавно також оголосила про виділення додаткових 200 мільйонів доларів для підтримки відновлення енергетичного сектора.

Експерти вказують на те, що підготовка до опалювального сезону є одним із найважливіших викликів для України, оскільки в попередні роки енергосистема зазнавала численних атак, що призводило до широкомасштабних відключень електроенергії. Тому акцент робиться не лише на ремонті, але й на підвищенні стійкості енергетичних об'єктів, включаючи модернізацію обладнання та покращення систем захисту.

Фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів дозволяє прискорити ці процеси, що зменшує ризики для населення та економіки під час зимового сезону. Українська сторона також продовжує працювати над диверсифікацією джерел енергії і зміцненням своєї енергетичної незалежності. Внесок Канади є важливою частиною міжнародної підтримки України, що сприятиме відновленню інфраструктури та підвищенню стійкості енергосистеми в умовах війни.

Останні новини