Канада виділить Україні 92 мільйони гривень для зміцнення цифрової безпеки та захисту критичної інфраструктури

20 лютого посідає особливе місце в історичному календарі Україна. Ця дата стала символом незламності духу, жертовності та прагнення до свободи. Саме цього дня вшановують Героїв Небесної Сотні — людей, які віддали своє життя під час Революції Гідності, обстоюючи право держави на демократичний розвиток, верховенство права та європейський вибір. Їхній подвиг назавжди змінив суспільну свідомість і визначив подальший напрям історичних процесів.

Події тих трагічних днів стали випробуванням для всієї країни. Мирні громадяни, які вийшли на захист людської гідності та справедливості, продемонстрували приклад громадянської мужності. Пам’ять про них — це не лише скорбота, а й відповідальність перед майбутніми поколіннями. Вона спонукає зберігати єдність, поважати права людини та активно долучатися до розбудови справедливого суспільства.

В Україні 20 лютого офіційно встановлено як День Героїв Небесної Сотні. Пам’ятна дата присвячена понад ста активістам Євромайдану, які загинули у лютому 2014 року в центрі Києва. Саме 20 лютого відбулися найтрагічніші події Революції Гідності. Загалом життя за свободу та європейський вибір України віддали 107 осіб. У цей день у різних містах країни проходять меморіальні заходи, виставки, покладання квітів до пам’ятників, церковні панахиди та хвилини мовчання.

У церковному календарі за новим стилем вшановують єпископа Льва Катанського та благовірного князя Ярослава Мудрого, за правління якого Київська Русь досягла політичного й культурного піднесення. За старим стилем згадують преподобного Луку Елладського.

У народній традиції з 20 лютим пов’язані погодні прикмети. Вважалося, що якщо ввечері небо червоніє, літо буде вітряним. Високі білі хмари віщують потепління, тріск льоду на річках — ранню весну, а мокрий сніг — повноводдя навесні. У давнину цього дня молодь влаштовувала зимові забави, каталася на санках та грала в сніжки, а господині пекли круглі калачі як символ сонця та швидкого приходу весни.

Існували й певні застереження. За народними віруваннями, 20 лютого не варто лаятися, зловживати алкоголем, лінуватися або давати необдумані обіцянки, адже здійснити задумане буде складно.

Таким чином, 20 лютого поєднує в собі державну пам’ять, церковні традиції та міжнародну тематику соціальної справедливості, нагадуючи про цінність свободи, рівності та відповідальності перед суспільством.

Син Олени Мальчевої, посадовиці Державної податкової служби України, яка нещодавно потрапила під приціл через неправдиве декларування активів свого чоловіка, виявився співзасновником української компанії разом з громадянином Російської Федерації. Виявилося, що цей російський партнер веде бізнес на тимчасово окупованій території Криму і сплачує податки до бюджету Росії. Компанія, про яку йдеться, носить назву ТОВ "Кривенко" (ЄДРПОУ 44104226) і була зареєстрована в грудні 2020 року.

Основним напрямом діяльності компанії є комп’ютерні послуги, що дозволяє їй функціонувати у різних сферах IT-сектору. Наразі з’ясування всіх деталей цього бізнес-зв'язку викликає суспільний інтерес, адже виявлені взаємозв’язки можуть вказувати на більш глибоке порушення закону. На тлі цього, питання щодо прозорості бізнесу таких осіб та їхніх фінансових відносин з країною-агресором ставить під сумнів етичність та правомірність їхніх дій.

За відкритими даними, Ковунов раніше мав українське громадянство та був зареєстрований у Донецьку. Після окупації міста він, імовірно, отримав російський паспорт. Попри повномасштабне вторгнення РФ в Україну, бізнес-партнерство між ним і Кривенком не припинене.

Наразі Денис Ковунов веде підприємницьку діяльність у тимчасово окупованому Криму. Йому належить ТОВ “КМД-Групп”, зареєстроване у 2021 році в Ялті за законодавством РФ.

За даними фінансової звітності, у 2024 році дохід компанії становив 5,4 млн російських рублів (приблизно 3 млн грн). За цей же період підприємство сплатило 247 тис. рублів податків до бюджету РФ (орієнтовно 140 тис. грн).

Крім того, Ковунов володіє частками ще у трьох українських компаніях, де у реєстраційних документах він зазначений як громадянин Російської Федерації.

Факт ведення бізнесу на окупованих територіях та сплати податків до бюджету держави-агресора може бути предметом окремої правової оцінки правоохоронних органів. Водночас співзасновництво українських громадян із особами, які здійснюють діяльність за російським законодавством у Криму, може викликати додаткові запитання щодо комплаєнсу, репутаційних ризиків та відповідності чинному законодавству України.

Станом на момент публікації офіційних коментарів від сторін або правоохоронних органів щодо цієї ситуації немає.