Кандидат на посаду голови Державної судової адміністрації: що відомо про майно та родину Олександра Завадецького

тему або вихідний текст, на основі якого слід писати матеріал;

бажаний обсяг (короткий / розширений);

Він зазначив, що до атак залучаються як більш підготовлені бійці, так і солдати з мінімальним бойовим досвідом. Такі групи формуються нашвидкуруч і діють хаотично, просуваючись по визначених напрямках уздовж лісосмуг, посадок, населених пунктів і відкритої місцевості.

За словами Назаренка, у штурмах зазвичай беруть участь групи з двох, трьох або чотирьох осіб. Протягом дня на одній і тій самій ділянці може відбуватися кілька бойових зіткнень: одну групу знищують, після чого противник відправляє наступну, а згодом ще одну.

Військовий наголосив, що така тактика застосовується постійно і має системний характер. Це, за його оцінкою, вказує на те, що російська армія має значні резерви живої сили, які накопичені у віддалених районах і можуть швидко перекидатися для підтримки штурмових дій.

За словами Назаренка, противник здатен оперативно формувати нові підрозділи з підготовлених і непідготовлених найманців, концентрувати їх на окремих напрямках і таким чином підтримувати постійний тиск на українські позиції.

У навчальних закладах Києва зафіксовано значне скорочення частки використання української мови під час освітнього процесу. Такі висновки були оприлюднені заступником керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергієм Сиротенком на основі результатів спільного моніторингу, проведеного Державною службою якості освіти України та Офісом мовного омбудсмена.

Дослідження засвідчило, що у столиці 24% педагогів під час уроків переходять на недержавну мову, а під час перерв цей показник зростає до 40%. Такі дані суттєво перевищують середні по країні, де мовний закон порушують 14% учителів у навчальний час і 21% у позаурочний.

Не краща ситуація і серед самих школярів. Згідно з результатами опитування, 66% київських учнів зізналися, що розмовляють недержавною мовою під час уроків, а 82% — на перервах. Тільки 18% столичних школярів заявили, що спілкуються виключно українською.

«Київ можна віднести до зросійщених регіонів України. Всі показники нижчі, ніж по країні. Молоде покоління застосовує російську мову навіть частіше, ніж їхні батьки. Це результат інформаційного впливу країни-агресора через інтернет і соцмережі», — зазначив Сиротенко.

Він наголосив, що ситуація потребує системного підходу та контролю: необхідно посилити правову й ціннісну просвіту серед учителів та учнів, а також забезпечити дієвий внутрішній моніторинг у школах.

Представник мовного омбудсмена підкреслив, що саме Київ, як культурна столиця, має бути прикладом у дотриманні мовного законодавства, а не навпаки.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) зберіг свій економічний прогноз для України на 2025 рік, зазначивши, що зростання реального ВВП країни у наступному році складе 2%. Проте, у своїй доповіді Фонд наголосив на важливих обставинах, що можуть суттєво вплинути на стабільність та розвиток економіки. Одним з основних стримуючих факторів залишається війна, що триває, а також регулярні атаки з боку Росії на критичну інфраструктуру України. За словами голови Європейського департаменту МВФ Альфреда Каммера, фактор війни ймовірно буде визначальним для економічних прогнозів, зокрема, через ймовірне продовження конфлікту до 2026 року.

У жовтневому Огляді світової економіки МВФ, на основі актуальних даних, фонд підтвердив попередній прогноз зростання реального ВВП України на 2% у 2025 році та 4,5% у 2026-му. Цей прогноз зберігає обережність через невизначеність, пов'язану з конфліктом та його потенційними довгостроковими наслідками для економічної ситуації в країні.

За словами Каммера, МВФ врахував позицію українського уряду, який визнає, що війна триватиме довше, а також наслідки російських ударів по енергосистемі, що гальмують економічне відновлення.

Він особливо наголосив на важливості структурних реформ — боротьбі з корупцією, посиленні інституцій та підвищенні ефективності врядування. Це, на думку МВФ, стане основою для подальших переговорів про реструктуризацію боргу та просування України до членства в ЄС.

Окремо Каммер звернув увагу на необхідність мобілізації внутрішніх доходів. Попри значну допомогу від міжнародних донорів, Україна повинна посилити можливості самостійного фінансування бюджету, зокрема через податкову реформу.

Раніше повідомлялося про тиск з боку МВФ щодо контрольованої девальвації гривні в межах підготовки до нового пакету фінансової підтримки.