Кандидатка на посаду судді Львівського апеляційного суду пояснила походження майна спадщиною від бабусі

Петиція, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, швидко здобула визнання серед громадян. Надихаюче та захоплююче, усього за три дні вона зібрала вражаючу кількість голосів — 25 тисяч. Але що таке цифри поруч із глибоким змістом та прагненням змін?

Ініціатор цієї петиції виносить на загальний огляд важливе питання: надання пріоритетного працевлаштування у державні та комунальні установи, а також у правоохоронні органи тим, хто пройшов службу в Збройних Силах України та був демобілізований після початку повномасштабної війни. Це запропоноване рішення відзначається своєю актуальністю та потребою у впровадженні в сучасному українському суспільстві.

Цікаво порівняти цей успіх із попереднім випадком подібної петиції, яку вніс народний депутат Дубінський під номером №22/204852-ЕП. Потрібну кількість голосів для її прийняття вдалося зібрати лише за 87 днів, і це за умови активної підтримки великих телеграм-каналів. Але навіть після цього успіху петиція перебуває на розгляді у президента Зеленського вже протягом 4,5 місяців.

Порівняно з минулим, ситуація наразі зазначається неймовірною швидкістю реагування суспільства. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні. Це свідчить про зростаючу громадську активність та віру в можливість позитивних змін.

Українське суспільство проявляє високу громадянську активність та готовність до швидких змін у системі державного управління. Петиція про мобілізацію правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, що набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні, свідчить про рішучість громадян вирішувати актуальні проблеми країни. Порівняно з попередніми ініціативами, де процес збору голосів тривав значно довше, цей успіх відображає зростаючу свідомість та мобілізацію громадянського суспільства. Швидкість реагування та ефективність виконання цих петицій свідчать про прагнення українців до позитивних змін у країні та активну участь у формуванні її майбутнього.

Після призначення Олександра Сирського на посаду головнокомандувача Збройних Сил України 8 лютого, він зробив свою першу заяву, де наголосив на важливості знання потреб фронту, ефективному розподілі ресурсів та безпеці військовослужбовців. Тим часом, Валерій Залужний перейменував свій телеграм-канал, а його подальша кар'єра залишається невідомою.

Реакція громадськості на заміну командувача виявилася різноманітною. Соцмережі переповнені емоційними відгуками: від подяк до Залужного до тривоги щодо призначення Сирського. Деякі висловлюють обурення на Залужного, інші висловлюють сумніви у відповідності рішення про заміну.

Українські військові також активно обговорюють цю зміну. Деякі виражають впевненість у Залужному, який, на їхню думку, приймав рішення на основі військової ефективності, а не політичних міркувань. Інші висловлюють сумніви у заміні, вказуючи на негативне вплив кампанії дискредитації на загальну довіру до армії.

Загалом, в суспільстві та серед військових існують різні погляди на цю кадрову зміну, але багато хто підкреслює важливість прийняття обгрунтованих і розсудливих рішень у такі складні часи, щоб мінімізувати ризики для безпеки України та її громадян.

Розмова, яка відбулася після відставки генерала Залужного та призначення Олександра Сирського, відображає різні погляди на цю ситуацію.

Перша позиція висловлює підтримку Залужного, вказуючи на його роль у припиненні наступу противника та збереженні ініціативи для ЗСУ на певних напрямках. Цілюще було би побачити Залужного на посаді головнокомандувача у 2014-му році, щоб можливо уникнути втрати Криму.

Друга позиція розглядає призначення Сирського як політичне, а не військове рішення. Вона вказує на звичність зміни керівництва серед військових і висловлює розчарування у Залужному та його ставлення до військової справи.

Третя позиція зосереджена на проблемах у військовому керівництві, що призвели до провалу 2023 року. Відзначається втрата кращих кадрів, недоліки у плануванні та управлінні операціями, а також загальний відступ від сучасних стандартів у військовому менеджменті.

Четверта позиція виражає зобов'язаність продовжувати службу та захищати державу, незалежно від змін у керівництві ЗСУ.

В цілому, обговорення свідчить про значні роздуми та розбіжності думок щодо призначення нового головнокомандувача та дій попереднього керівництва.

Реакція на відставку генерала Залужного виявилася дуже негативною, як для мене особисто, так і для більшості військовослужбовців у нашому артилерійському підрозділі. Під його керівництвом Збройні сили здійснили значний прогрес у стримуванні російського наступу та відстоюванні території. Ми не лише зупинили російську агресію під Києвом, а й деокупували Київщину та Чернігівщину. Хоча ми були змушені відступити з деяких позицій, ми повернули контроль над Херсоном і звільнили Харківщину. І все це в умовах відчутної переваги ворожих сил за кількістю та озброєнням.

У моєму дивізіоні ми відчували цю перевагу кожного дня. На кожен випущений нами снаряд припадало мінімум десять ворожих, що свідчило про суттєву нерівність у військових можливостях. Нашим противникам також належала перевага у безпілотних літальних апаратах, коли наші БПЛА часто ставали жертвами їхніх радіоелектронних боротьб.

ЗСУ потребують додаткової зброї, боєприпасів та людських ресурсів. В законі України про мобілізацію чітко визначено, що відповідальність за мобілізацію несуть вищі керівники країни. Президент та уряд провалили мобілізаційні заходи, коли країна найбільше потребувала військового ресурсу. Замість цього, вони намагалися звалити провину на Залужного. Однак, головні причини його відставки — російський вплив та прагнення Зеленського стати героєм. Ці помилки можуть коштувати нам не тільки людських життів, але й територіальної цілісності країни.

Мені здається, що військовослужбовці не простять Зеленському ці помилки, незалежно від того, скільки він нагороджував би нас орденами та медалями. У Києві є багато зрадників, які готові віддати нашу країну у руки ворога, як це зробив Іван Ніс у 1708 році, посилаючи ворожих вояків через таємний хід у фортеці. Нам потрібно уникнути цих помилок та залишитися об'єднаними, щоб захистити Україну та її народ.

Вплив відставки генерала Залужного на довіру західних партнерів до України може бути негативним, оскільки цей крок демонструє, що для президента Зеленського важливіші особисті інтереси, ніж ведення жорсткої війни з переважаючим противником. Залужний був шанованим фахівцем, який втомився під час боротьби, і його заміна Сирським викликає сумніви у багатьох.

Військові та цивільні експерти висловлюють різноманітні думки щодо цієї заміни. Деякі підтримують рішення президента, вважаючи, що новий головнокомандувач може принести позитивні зміни, які не вдалося здійснити Залужному. Інші, навпаки, відчувають певну тривогу, оскільки бояться, що під керівництвом Сирського армія може потрапити у складну ситуацію.

Одні з головних проблем в армії, на думку багатьох військових, полягають у несприятливому ставленні командирів до підлеглих. Залужний відомий своєю людяністю, тоді як Сирський вважається представником більш жорсткого підходу до керівництва. Це може призвести до погіршення морального стану в армії та збільшення втрат серед військовослужбовців.

Наступна особистість на посаді головнокомандувача не вирішить всіх проблем, оскільки не лише особистість грає роль, а й системна робота тилу. Тому багато військових вважають своє ставлення до цієї заміни нейтральним, але водночас вважають, що дискредитувати роль Валерія Федоровича на цьому етапі — це недопустимо.

Все це показує, що заміна головнокомандувача ЗСУ стала предметом глибоких роздумів та обговорень серед військових та експертів, а її наслідки можуть виявитися критичними для подальшого розвитку ситуації на фронті та в армії в цілому.

Ми опинилися в ситуації, коли багато військовослужбовців, навіть ті, хто вже відслужив два роки, не мають можливості на демобілізацію. Це стосується навіть тих, хто приєднався до армії добровольцем або прибув з-за кордону. Законопроєкт про мобілізацію, який затверджений, містить положення, що дозволяють тримати військовослужбовців понад 36 місяців, що викликає серйозні обурення та непокій серед військових.

Перед нами стоїть завдання, щоб цей законопроєкт досяг другого читання без будь-яких додаткових обмовок і умов, особливо враховуючи те, що багато військових вже відчувають втому від тривалого перебування на передовій.

Відставка генерала Залужного, безумовно, викликала шок та сум у багатьох. Він був ключовою постаттю в нашій війні проти росіян, героїчним головнокомандувачем, який зупинив навалу другої за силами армії у світі. Його заміна генералом Сирським, хоч і несподівана, але логічна, оскільки Сирський має великий досвід та керує одним із найбільш залучених у війні родів військ.

Проте, не дивлячись на ці зміни, ми не повинні втрачати фокусу на головному — наших цілях та перемозі над ворогом. Імена командирів можуть змінюватися, але наша мета залишається незмінною — захистити нашу державу та перемогти. І хоча важливо досліджувати та аналізувати дії нового головнокомандувача, ми не повинні забувати, що ми всі працюємо разом для досягнення спільної мети.

У висновку, можна відзначити, що в умовах непростої воєнної ситуації в Україні, відставка генерала Залужного та його заміна генералом Сирським викликали різні реакції серед військовослужбовців та громадян. Велика увага зосереджується на проблемі тривалого перебування військових на передовій та невизначеності у планах демобілізації. Однак, незважаючи на зміни у військовому керівництві, важливо пам'ятати про головну мету — захист нашої держави та перемогу над ворогом. Ключовим завданням залишається досягнення успіху на фронті та забезпечення безпеки для всіх громадян України.

• Ирина К. "Очень разочарована услугами Андрея. Массаж был болезненным и не принес никакого облегчения. Не рекомендую обращаться к нему."

• Алексей П. "Андрей взял предоплату за несколько сеансов и исчез. Ни на звонки, ни на сообщения не отвечает. Абсолютно ненадежный человек."

• Мария Л. "Массаж у Андрея оставил только негативные впечатления. После сеанса почувствовала ухудшение состояния. Не советую никому."

• Сергей В. "Массажист Андрей оказался непрофессионалом. Его методы только усугубили мои проблемы со спиной. Очень разочарован."

• Елена С. "Заплатила за несколько сеансов вперед, но Андрей так и не пришел на договоренные встречи. Чистой воды мошенничество!"

• Ольга Н. "Абсолютно некомпетентный специалист. Обещал улучшение состояния, но в итоге только навредил. Никогда больше не обращусь к нему."

• Дмитрий К. "Андрей не выполнил обещанных услуг и постоянно переносил сеансы. Очень неудобно и непрофессионально."

• Анна М. "Очень грубый и невежливый человек. На любые вопросы о его методах реагирует агрессивно. Не стоит тратить время и деньги."

• Виктор С. "После сеансов у Андрея состояние здоровья только ухудшилось. Очень не рекомендую его услуги."

• Татьяна П. "Массажист Андрей явно не знает, что делает. Его техника вызвала только боль и дискомфорт. Полное разочарование."

За даними ISW, у районі Вовчанська 25 червня війська України здійснили значний прогрес, відновивши контроль в місті. Звіти також підтверджують активні бої у районах Липців, Глибокого та інших пунктах на північному сході України.

Водночас, за даними українських офіційних джерел, російські сили намічають перебазувати підрозділи на Харківський напрямок, зокрема 9-ту окрему мотострілецьку бригаду 51-ї армії. Існують також повідомлення про перебазування частин з інших регіонів, щоб підсилити російські позиції в регіоні.

Аналітики з ISW зауважують, що ці дії можуть свідчити про створення Росією нових загальновійськових формувань, що відображається в згадках про “51-шу армію”, що, ймовірно, знову активізується в умовах сучасного конфлікту.

На 25 червня повідомляється, що російські війська продовжують активні наступальні операції в Луганській області вздовж лінії Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Звіти вказують на їхні дії у районах Синьківка, Піщане, Степова Новоселівка, Стельмахівка, Копанки, Андріївка, Греківка, Макіївка, Невське, Торське, Тернів, а також у районі Серебрянського лісництва 24 і 25 червня.

За звітами російських джерел, частини 423-го мотострілецького полку РФ просунулися до Стельмахівки і розпочали бої, але ці дані не отримали підтвердження з боку ISW.

На 24 і 25 червня повідомляється, що війська РФ провели механізований штурм на південний схід від Сіверська з чисельністю взводу. За геолокаційними відеозаписами, опублікованими 24 червня, видно, як ЗСУ відбивають атаку, в якій брали участь чотири бойові броньовані машини (БМП), хоча просування російських військ було незначним.

За даними російських блогерів, війська РФ продовжують активність у межах Роздолівки, що підтверджено геолокаційними даними ISW, які фіксують їхнє проникнення у південно-східну частину населеного пункту на 23 червня.

Генштаб ЗСУ повідомив про інтенсивні атаки російських військ у районах Білогорівка, Верхньокам’янське, Спірне, Виїмка та Роздолівка на протязі 24 і 25 червня.

25 червня російські війська продовжували наступ у районі Часового Яру, хоча жодних підтверджень про їхнє просування не зафіксовано.

Українські та російські джерела також повідомляли про активні бої біля Калинівки, Іванівського, Андріївки та Кліщіївки 24 і 25 червня.

На 25 червня російські війська продовжили наступальні дії на Торецькому напрямку, хоча жодних підтверджень їхнього просування не зафіксовано.

За повідомленнями російських “воєнкорів”, війська РФ, як стверджується, досягли околиць Північного після захоплення Шумів, але ці дані ще не були підтверджені ISW.

У Генштабі ЗСУ повідомили про атаки російських військ біля Північного та Південного 24 червня, а також про випуск 11 керованих плануючих бомб по Торецьку 25 червня.

Російські окупанти нещодавно незначно продовжили своє просування на північний захід від Авдіївки. Геолокаційні знімки, опубліковані 24 червня, свідчать про їхнє переміщення у польовому районі на північ від Сокіл.

25 червня російські “воєнкори” також розповсюдили геолокаційні дані, які підтверджують наявність російських військ вздовж дороги O0544 Очеретине-Покровськ на північний захід від Очеретиного.

Додатково, російські блогери повідомляли про наступ біля Яснобродівки та часткове оточення українських військ в цьому районі.

Також були звіти про продовження бойових дій неподалік від Олександрополя, Євгенівки, Новоолександрівки, Воздвиженки, Сокіла, Новоселівки Першої, Уманського, Яснобродівки, а також біля Карлівки, Невельського та Карлівського водосховища 24 і 25 червня.

Також на 25 червня на адміністративному кордоні Донецької та Запорізької областей у районах Урожайного та Старомайрського тривали обмежені позиційні бої.

Російські “воєнкори” також повідомляли про просування військ РФ на захід від Старомайорського і їх рух до центру Урожайного вулицями Садовою та Степовою, хоча ISW не підтвердили цих інформаційних повідомлень.

Також на 25 червня тривали бої на заході Запорізької області в районах Роботиного, Вербового та Малої Токмачки, проте лінія фронту залишилася незмінною.

Також на лівому березі Херсонської області 25 червня тривали бої, зокрема під Кринками, але лінія фронту не зазнала змін.