Карпати засипало снігом: рятувальники попереджають про шторм

Генеральний прокурор Руслан Кравченко наголосив, що питання справедливості, відповідальності та дотримання стандартів доброчесності в органах прокуратури є фундаментальними й не можуть залишатися поза увагою. Він підкреслив, що проблема фіктивних інвалідностей серед працівників прокуратури роками перебувала під негласною забороною для обговорення: хтось свідомо не помічав очевидних порушень, хтось називав їх дрібними відхиленнями, а дехто відверто користувався можливістю уникати службових обов’язків або отримувати незаконні державні виплати.

Після свого призначення Кравченко ініціював комплексну та безпрецедентну перевірку всіх прокурорів, які мають статус інвалідності. Процедуру доручили Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії, яка отримала повноваження проаналізувати обставини набуття цього статусу, відповідність медичних документів реальному стану здоров’я та дотримання законодавства під час оформлення. Особлива увага приділялася випадкам, коли прокурори, маючи офіційно встановлену інвалідність, продовжували вести активний спосіб життя, виконувати роботу без обмежень або брати участь у діяльності, несумісній із заявленими медичними висновками.

За інформацією Генпрокуратури, перевірка вже призвела до суттєвих кадрових рішень та дисциплінарних заходів:

74 прокурори звільнені з органів прокуратури;

66 посадовців увільнені з адміністративних посад;

290 дисциплінарних проваджень перебувають на розгляді.

Кравченко підкреслив, що кожен випадок розглядається індивідуально, адже серед прокурорів є люди, які дійсно мають підтверджені захворювання та законне право на статус особи з інвалідністю.

Генпрокурор наголосив, що звільнення з посад — лише перший етап очищення системи. Водночас правоохоронці розслідують кримінальні правопорушення, і вже кілька справ передано до суду. Серед них — провадження щодо заступника керівника Уманської прокуратури та колишнього очільника прокуратури Хмельницької області.

Ще один фігурант справи — колишній прокурор, який після восьми років роботи слідчим у Черкасах у 2019 році звільнився й вступив до Національної академії прокуратури. Паралельно він «оформив» собі інвалідність, отримавши від МСЕК ІІ групу з нібито втратою 80% працездатності — без огляду та навіть без особистої присутності.

Впродовж п’яти років чоловік незаконно отримував пенсію, перебуваючи на державному забезпеченні. У вересні підозри оголосили як самому прокурору, так і посадовцям МСЕК, які сприяли оформленню фіктивного статусу.

Нині справа вже передана до суду.

За словами Руслана Кравченка, прокуратура завершила лише перший етап боротьби з корупційними практиками у сфері встановлення інвалідності. Розслідування тривають, і ті, хто роками зловживав довірою держави, нестимуть відповідальність у повному обсязі.

На сучасному етапі розвитку ринку нерухомості Києва можна відзначити значний ріст вартості житла, що створює нові виклики для всіх учасників цього ринку. Протягом останніх місяців спостерігається стрімке зростання цін на квартири, що вимагає уважного аналізу та розуміння тенденцій у кожному районі столиці. На вторинному ринку міста помітно підвищилися ціни на житло за останні півроку, в результаті чого середня вартість квадратного метра зросла на практично 5 000 гривень, піднімаючись з 52 771 до 57 730 гривень.

Аналізуючи ситуацію за районами, варто зазначити значні відмінності в ціновій політиці. Наприклад, середня вартість квадратного метра житла може коливатися від 42 654 до 85 791 гривень в залежності від місця розташування. Найбільш доступним для покупців виявився Деснянський район, де ціна за квадратний метр становить 42 654 гривень. У той же час, найвищі ціни зафіксовані в Печерському районі, де вартість "квадрату" досягає середньої позначки в 85 791 гривень.

Найбільш популярними серед покупців є однокімнатні квартири, проте їх вартість значно варіюється в залежності від району. Так, в середньому ціна за "квадрат" для однокімнатних квартир становить 54 000 гривень, проте в найбільш доступних районах ця цифра може бути істотно нижчою.

Варто відзначити, що в найдешевших сегментах ринку знайти доступні пропозиції може бути складніше, оскільки кількість оголошень з цінами нижче 15 000 гривень за "квадрат" складає лише 0,1%. Такі дані свідчать про загальний тренд зростання цін на житло у місті та необхідність обережного аналізу для покупців та інвесторів.

У висновках можна підкреслити ключові моменти статті та зробити висновки на їхньому основі:

• Ринок нерухомості в Києві переживає активний етап змін, пов’язаний із стрімким зростанням цін на квартири.

• Цінова політика різних районів столиці значно відрізняється, відображаючи різні рівні попиту та пропозиції.

• Найдешевші квартири знаходяться в Деснянському районі, тоді як найвищі ціни спостерігаються в Печерському.

• Однокімнатні квартири є найбільш популярними серед покупців, але їхня вартість сильно залежить від району розташування.

• У найдешевших сегментах ринку доступні пропозиції є рідкісні, що відображає загальний тренд зростання цін у місті.

Отже, висновки свідчать про важливість докладного аналізу для покупців та інвесторів на ринку нерухомості в Києві, а також про необхідність уважності при визначенні стратегій покупки та продажу житла.