Вівторок, 8 Вересня, 2026

Казахстан зупинив експорт нафти через загрози на Каспійському трубопровідному консорціумі

Важливі новини

Російські війська контролюють понад половину Торецька: нові дані від місцевої адміністрації

«Орієнтовно в районі 40-50% міста, можна сказати, перебуває під контролем ЗСУ. Решта території – ворогом захоплена», – сказав Василь Чинчик.

За його даними, за минулу добу росіянам не вдалося просунутися. У Торецьку залишається ще близько 1150 цивільних, триває їхня евакуація, повідомив Чинчик.

Зазначимо, що за укранськими військовими картами росіяни контролюють набагато менше, ніж половину міста. За російськими ж, вони вже захопили частину центру міста та мікрорайони Нахалівка і Забалка.

Вироки ВАКС у справі “Харківських теплових мереж”: як схема закупівель призвела до втрати 128 мільйонів гривень

Вищий антикорупційний суд поставив крапку в резонансній справі щодо масштабного розкрадання коштів у комунальному підприємстві «Харківські теплові мережі». Суд затвердив обвинувальні вироки стосовно двох ключових фігурантів — топменеджера підприємства Сергія Волика та колишнього керівника відділу закупівель Валерія Морозова. За матеріалами провадження, їхні дії призвели до привласнення 128 мільйонів гривень, що складалися з бюджетних коштів та кредитних ресурсів Світового банку.

Слідство встановило, що протягом тривалого часу на підприємстві діяла добре продумана схема зловживань у сфері публічних закупівель. Посадовці використовували своє службове становище для організації тендерів таким чином, щоб переможцями ставали заздалегідь визначені компанії. Ці структури були пов’язані з організаторами схеми та фактично перебували під їхнім контролем.

Частина цих коштів була надана Харкову у вигляді позики Світового банку на модернізацію інфраструктури, інша — це кошти місцевого бюджету, тобто гроші харків’ян. За оцінками слідства, місто через цю схему втратило понад 100 мільйонів гривень.

У центрі схеми перебував колишній перший віцепрезидент футбольного клубу «Металіст», який за кілька років до повномасштабного вторгнення неочікувано очолив один із ключових напрямів у «Харківських тепломережах». Саме через його зв’язки з бізнес-структурами, пов’язаними з оточенням бізнесмена Олександра Ярославського, контракти масово отримували «свої» фірми. Організатора цієї схеми, якого в матеріалах слідства ідентифікують ініціалами «К. С. О.», досі не затримали.

Водночас Сергій Волик і Валерій Морозов уклали з прокуратурою угоди про визнання винуватості. Суд їх затвердив, що дозволило обом уникнути реального тюремного ув’язнення. Після оголошення вироків фігуранти вийшли на свободу.

Рішення ВАКСу викликало резонанс, оскільки йдеться про кошти, які мали бути спрямовані на відновлення критичної інфраструктури Харкова в умовах війни, але натомість опинилися у приватних кишенях через схеми із завищеними закупівлями.

Колишнього керівника «Львівської залізниці» підозрюють у зловживанні на 31 млн грн

Працівники ДБР та СБУ повідомили про підозру колишньому керівнику регіональної філії «Львівська залізниця» через зловживання службовим становищем, що завдало державі збитків на понад 31 млн грн. Про це ДБР повідомило 11 вересня. За даними слідства, посадовець умисно проігнорував вказівки керівництва АТ «Укрзалізниця» та дозволив приватній юридичній особі використовувати на коліях загальної мережі власні локомотиви, всупереч […]

ЄС анонсував нову ініціативу безпеки для України

21 квітня під час засідання Ради Європейського Союзу щодо...

Україна реагує на військову загрозу: танки Абрамс повертаються через небезпеку дронів

Згідно з наданою агентством Associated Press інформацією, два військові чиновники Сполучених Штатів повідомили, що Україна прийняла рішення відвести танки Abrams, надані їй американською владою, до тилу через загрозу, яку становлять для них дрони, у яких використовується російською стороною. За словами агентства, ця нова зброя значно ускладнила захист танків українських сил, оскільки російські дрони або снаряди швидко виявляють їх та атакують. Згідно з даними, п’ять з 31 танка вже було втрачено через атаки російських сил.

Тепер Сполучені Штати планують співпрацювати з українською армією над переглядом тактики використання танків. Особлива увага буде приділятися тому, щоб зробити танки більш ефективними в умовах сучасної війни. Представник Пентагону зазначив, що Збройні сили України не прийняли тактику, яка могла б забезпечити оптимальне використання танків в умовах загальновійськових операцій.

Спочатку американські інструктори спрямовували зусилля на навчання українських військових застосовувати "Абрамси" у загальновійськовій війні, де танки виступають як ключовий елемент системи наступу, включаючи артилерію, піхоту та авіацію. Проте вказується, що Україна застосовувала їх обмежено і не включала загальновійськову війну у свої операції.

Зокрема, танки Абрамс були задіяні у боях під час відступу з Авдіївки, проте їх потенціал ще не був повністю використаний у рамках загальної стратегії оборони та наступу.

За вищезгаданою статтею стає очевидним, що Україна стикається з серйозними викликами в обороні своєї території, зокрема, у зв'язку з використанням російськими силами дронів, які становлять загрозу для американських танків Abrams. Потрібна подальша праця над розвитком та вдосконаленням тактики використання танків українськими військами, а також співпраця з американськими партнерами для оптимального використання цієї техніки. Також важливо зосередити увагу на розвитку та застосуванні нових методів протидії дронам у військових операціях.

Казахстан призупинив постачання нафти до свого ключового експортного термінала Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), розташованого неподалік російського Новоросійська. Це рішення стало наслідком серії атак на танкери в Чорному морі, які змусили судноплавні компанії уникати цієї небезпечної зони. Як наслідок, термінал не зміг продовжувати звичайні операції з приймання і відвантаження нафти.

Згідно з повідомленнями Bloomberg та Financial Times, рішення про зупинку постачання не пов'язане з пошкодженнями самого трубопроводу, а скоріше з небажанням операторів танкерів направляти свої судна в небезпечний район. Перші ознаки зупинки постачань з'явилися 21 липня, проте на той момент не було остаточно відомо, чи КТК припинив прийом нафти повністю або лише частково.

Причина зупинки криється в трьох атаках на танкери, які завантажували казахстанську нафту. 19 липня консорціум повідомив про удари по танкерах ASIA та NISSOS IOS під час завантаження. В одному з інцидентів виникла пожежа на танкері ASIA, але, на щастя, вдалося уникнути жертв та масштабних витоків нафти. Після цих атак відвантаження нафти було призупинено.

Ситуація погіршилася 20 липня, коли під час завантаження танкера NELSA безпілотник наніс удар по судну. Це призвело до зупинки відвантаження ще раз. Міністерство енергетики Казахстану підтвердило, що танкер транспортував нафту як казахстанських, так і американських постачальників. У відомстві підкреслили, що атака сталася після публічного заклику Казахстану забезпечити безпеку морської енергетичної інфраструктури.

Казахстанські власті рішуче засудили напади на танкери, назвавши їх загрозою національним економічним інтересам і міжнародній торгівлі енергоресурсами. КТК, який є важливим складником економіки країни, забезпечує близько 80% її нафтового експорту, з'єднуючи родовища на заході Казахстану з терміналом на чорноморському узбережжі.

Якщо ситуація не зміниться, термінал КТК може незабаром заповнитися, що призведе до зупинки прийому нових обсягів нафти. Це в свою чергу змусить видобувні компанії скорочувати виробництво, особливо на таких великих родовищах, як Тенгіз, Кашаган і Карачаганак.

Казахстан має й інші експортні маршрути, такі як трубопроводи до Китаю та залізничні перевезення, але їх потужності не здатні замістити КТК. Тривала зупинка цього маршруту негативно вплине на видобуток, валютні надходження та державний бюджет країни.

Крім того, ситуація може вплинути й на європейський нафтовий ринок, оскільки Казахстан є одним із ключових постачальників нафти до Європи. В умовах скорочення імпорту російської нафти, європейські нафтопереробні заводи стають ще більше залежними від казахстанської сировини.

Складнощі на нафтовому ринку виникають на фоні глобальних ризиків, пов'язаних з постачанням нафти через Ормузьку протоку та загрозами з боку єменських хуситів. Зростання цін на нафту Brent відображає ці наявні ризики, що можуть знову ускладнити ситуацію з постачаннями з Казахстану.

Загалом, ситуація вказує на серйозні ризики для казахстанського нафтового видобутку і міжнародного ринку, якщо затримки на КТК триватимуть. Відповідальність за атаки на танкери наразі не була офіційно покладена на яку-небудь країну, але напади суттєво ускладнюють становище Казахстану, який прагне підтримувати незалежність своєї нафтогазової інфраструктури.

Останні новини