Середа, 22 Квітня, 2026

ЄС анонсував нову ініціативу безпеки для України

Важливі новини

Антикорупційний суд залишив під арештом гроші ексдружини нардепа Тищенка

Вищий антикорупційний суд відмовив у скасуванні арешту готівки, вилученої у колишньої дружини народного депутата Миколи Тищенка — Алли Барановської. Йдеться про $269,2 тисячі та 202 тисячі євро. Арешт накладено у межах розслідування справи щодо можливого незаконного збагачення і декларування недостовірної інформації нардепом. Гроші були вилучені з квартири Тищенка та оселі Барановської ще в листопаді 2024 […]

Нові вимоги МВФ: що чекає Україну?

Після оновлення списку вимог МВФ до України на 2024 рік, ситуація стає ще більш напруженою для українського уряду та громадян. Зокрема, серед вимог зазначено підвищення податків на 4-5%, а також збільшення ПДВ. Уряд також готує законопроєкт про підвищення військового збору для підприємців, першими під підвищення ставок підуть ФОПи.

Важливою частиною нового меморандуму є завдання знайти додаткові джерела доходів до бюджету на суму не менше 0,5% ВВП, що становить близько 40 млрд гривень. Уряд України повинен був виконати це завдання до кінця лютого 2024 року. Додатково, уряд повинен знайти ще 44 млрд гривень для збільшення доходів бюджету.

Пропозиції щодо збільшення доходів включають додаткові податки на купівлю банківських металів, першу реєстрацію автомобілів, продаж нерухомості та ювелірних виробів, акцизи на солодкі та мінеральні газовані води, а також збір з операторів мобільного зв'язку та підвищення акцизів на паливо.

Проте такий підхід до підвищення податків може мати негативні наслідки для економіки країни, зокрема збільшити тіньовий сектор та спонукати бізнес до використання нелегальних схем. Непослідовність та недовіра також можуть спричинити відведення бізнесу від офіційних каналів оподаткування. Такий підхід може негативно позначитися на відновленні економіки та загальному становищі країни.

Висновки з цієї статті наступні:

• МВФ оновив список вимог до України для продовження фінансової програми на 2024 рік.

• Уряд України має намір підвищити податки на газ/електрику, ПДВ та військовий збір для підприємців.

• Щоб виконати умови меморандуму, Україні необхідно знайти додаткові джерела доходів у розмірі не менше 0,5% ВВП, а також ще 44 млрд гривень.

• Попри спроби збільшити доходи бюджету, такий підхід може мати негативні наслідки для економіки, зокрема збільшення тіньового сектору та непослідовність урядової політики можуть призвести до недовіри та відведення бізнесу від офіційних каналів оподаткування.

Отже, важливою є ретельна обгрунтованість рішень щодо фінансової політики, щоб забезпечити стале зростання та розвиток економіки України.

На курорті в Перу українець убив та розчленував росіянку

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Після цього він спробував розчленувати тіло, щоб позбутися його. Пара проживала в одному номері.

Поліція приїхала на крики жертви. Чоловік під час затримання поводився неадекватно, дряпався і кусався.

Чоловіком убитої він, судячи з усього, не є, оскільки в соцмережах у росіянки багато фотографій із чоловіком і дочками. Але вони з Кузнєцовим, як стверджується, проживали разом у номері.

У Кузнєцова знайшли курильну трубку. Але поки доказів того, що він вживав місцевий наркотик аяуаску, не виявлено.

Наразі українець заарештований за підозрою у вбивстві.

Кримінальні провадження щодо родичів заступниці генпрокурора: нові деталі розслідування

Офіс генерального прокурора України відкрив кримінальні провадження стосовно батька та брата Марії Вдовиченко, яка обіймає посаду заступниці генерального прокурора. За даними слідства, родичі високопосадовиці мають громадянство Російської Федерації та підтримують зв’язки з представниками окупаційної адміністрації, що створює підстави для серйозних юридичних підозр і суспільного резонансу.

За інформацією Центру протидії корупції, брат посадовиці, Олександр Левандовський, фігурує у кримінальній справі, відкритій за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України. Йдеться про підозру у державній зраді, що передбачає умисні дії на шкоду суверенітету та територіальній цілісності України. Слідчі вивчають його контакти з представниками російських структур та можливу передачу інформації, що могла бути використана ворогом.

Розслідувачі з’ясували, що Олександр Левандовський до 2014 року був заступником Феодосійського військового прокурора України. Після окупації Криму він отримав російський паспорт та приєднався до військової прокуратури РФ. Батько Марії Вдовиченко має бізнес в окупованому Криму, російське громадянство та паспорт, а також активи на підконтрольній Україні території. Водночас у декларації Вдовиченко зазначено лише українське громадянство батька.

Зауважимо, що Марія Вдовиченко підписує процесуальні документи у кримінальному провадженні щодо детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, який підозрюється у нібито пособництві Росії.

Леонід Музикус буде контролювати виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр

За інформацією джерел видання 360ua.news, призначення Леоніда Музикуса виконуючим обов’язків голови Держгеонадр продиктоване його роллю в “контролі виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр”. Так, за інформацією джерела, “Леонід Музикус був тією людиною в укргеології, яка готувала для Джареда Кушнера список родовищ для розробки американцями”. “Леонід Музикус (його єврейське ім’я Давид) ходить до тієї ж […]

21 квітня під час засідання Ради Європейського Союзу щодо закордонних справ у Люксембурзі верховна представниця ЄС Кая Каллас оголосила про появу нового елементу в системі гарантій безпеки для України, який отримав назву «четвертий стовп». Ця ініціатива була підтримана міністрами закордонних справ країн-членів ЄС і планується до подальшого розвитку.

Каллас зазначила, що новий компонент не є дублюванням уже існуючих форм підтримки, а, навпаки, доповнює їх, запроваджуючи більш комплексний підхід до забезпечення довгострокової безпеки України. Основні акценти нового стовпа полягають у реформуванні оборонного сектора, протидії гібридним та кіберзагрозам, а також у посиленні соціальної підтримки ветеранів.

За словами Каллас, широка підтримка ініціативи свідчить про намір ЄС трансформувати сектор безпеки України, відходячи від суто військової допомоги до більш інтегрованих рішень. Новий «четвертий стовп» створює додаткові можливості поруч із трьома вже існуючими напрямами допомоги Україні:

Перший напрямок — військова підтримка, що включає постачання озброєння та підготовку військових у рамках місії EUMAM, яка є важливим елементом підготовки Збройних сил України.

Другий — цивільна безпекова підтримка, що охоплює навчання правоохоронців, прикордонників та інших служб, з метою стабілізації внутрішньої безпеки та зміцнення державних установ.

Третій напрямок стосується оборонно-промислової співпраці, що зорієнтована на розвиток спільного виробництва озброєнь і інтеграцію українського оборонного сектору в європейські виробничі ланцюги.

Запровадження нового елемента свідчить про зміну акцентів ЄС з військової допомоги на комплексний підхід, який враховує інституційні, технологічні та соціальні аспекти безпеки. Одним із ключових аспектів стане посилення захисту від гібридних загроз, включаючи кібератаки та інформаційні операції, що стають все більш актуальними у сучасних конфліктах.

У рамках четвертого стовпа також передбачено розвиток кібербезпеки в Україні з акцентом на обмін технологіями, навчання фахівців та підвищення захисту державних цифрових систем. Важливою складовою стане підтримка ветеранів, зокрема через програми реабілітації та соціальної адаптації, що є критично важливими для стабільності країни в майбутньому.

ЄС вже розпочав практичні кроки для реалізації цих ініціатив, зокрема, планується відкриття двох військових тренувальних центрів в Україні для посилення підготовки військових на місці. Також продовжується розвиток оборонно-промислової співпраці, включаючи спільні проекти у виробництві озброєнь.

Цей новий «четвертий стовп» є частиною більшої стратегії ЄС, що стосується довгострокових гарантій безпеки для України і виникає на фоні обговорення можливих форматів європейської оборонної політики. Президент України Володимир Зеленський підкреслював, що гарантії безпеки мають бути пов'язані з процесом європейської інтеграції і містити чіткі політичні орієнтири щодо можливого членства України в ЄС.

Таким чином, ЄС поступово переорієнтується від короткострокової військової допомоги до більш структурованої системи довгострокових гарантій безпеки, що підкреслює намір Брюсселя підтримувати Україну не лише в умовах війни, але й закладати основи для її післявоєнної безпеки. Рішення міністрів закордонних справ ЄС відкрило перспективи для подальшої деталізації цього нового механізму в системі європейської безпеки.

Останні новини