Керівник ДБР прагне отримати політичний гешефт від “справи Майдану”

На фоні нестабільної ситуації на валютному ринку України відзначається різке погіршення курсу національної валюти. Українська гривня стрімко втрачає свою вартість порівняно з доларом США, що призводить до зростання курсу міжбанківського долара, який перевищив позначку 40 гривень. Готівковий обмін долара зафіксувався на рівні 40,40 грн/$, у той час як карткові операції реєструються за курсом навіть вище – до 41 гривні за долар. Ці динаміки створюють серйозні турбулентності на фінансовому ринку та викликають загальний невпевнений настрій серед населення та бізнесу. Аналітики висловлюють побоювання щодо подальшого зростання курсу і закликають до урядового втручання для стабілізації ситуації.

Сьогодні, 23 травня, на валютному міжбанку було встановлено новий курсовий максимум – вперше в історії гривні курс подолав 40-й рівень. Фактичні угоди на майданчику Bloomberg (основний) фіксувалися на рівні 40,01 грн/$, чого до цього не відбувалося.

Минулий тиждень завершився на міжбанку на 39,52 грн/$, а цей стартував із 39,67 грн/$.

Сьогоднішня ж торгівля на Bloomberg починалася досить спокійно і навіть мляво – по 39,84 грн/$, до полудня фіксувався зовсім невеликий обсяг торгів – близько $50 млн. Усе змінилося перед обідньою перервою, коли курс уперше сягнув 40 грн/$. Після цього активізувалися експортери і спекулянти, обсяг торгів зріс удвічі і досяг $161,2 млн. Хвилин за 20 до закриття угоди проходили по 40,01 грн/$, а офіційне закриття ринку відбулося трохи нижче – на 39,98 грн/$.

За підсумками дня Нацбанк встановив свій офіційний курс на 39,92 грн/$ (на 23 травня) – це новий історичний максимум. Так високо нацбанківський курс ще жодного разу не був.

Раніше Національний банк пояснював курсові стрибки великими продажами долара зі своїх золотовалютних резервів. Скарбники навіть виробили правило: що більше НБУ продасть валюти – то вищим буде валютний курс. Говорили, що на цьому правилі тримається секретна формула, за якою регулятор щодня формує вартість долара на міжбанку. Однак сьогодні цього не спостерігалося.

Продажі Нацбанку на Bloomberg оцінили на рівні $85-88 млн із загального обсягу $161,2 млн, тобто 53-55% ринку. Тому у банкірів виникла інша версія того, що відбувається, – що НБУ намагається високим курсом заманити на міжбанк експортерів, і водночас намагається вручну підняти долар до показників, закладених до держбюджету.

«Усі пам’ятають, що до держбюджету 2024 року закладено курс 40,7 грн/$, від його виконання залежать податкові надходження, яких постійно не вистачає. Це те, за що постійно критикують Нацбанк – за невиконання курсу, за яким рахували бюджет, а зараз проблема стоїть особливо гостро. Адже дефіцит бюджету знову зріс, і Мінфін днями сказав, що йому бракує на 2024-й приблизно $5 млрд. Тепер зрозуміло, що якусь частину цього дефіциту перекриватимуть за рахунок девальвації гривні, яку ми зараз спостерігаємо. Вона буде благом для уряду. Та й для НБУ теж – адже чим вищим буде курс долара, тим більшою буде мотивація для експортерів повертати валютну виручку в Україну. Зараз більше долара заводиться під сільгоспроботи, і подорожчання долара буде ще сильніше мотивувати аграріїв на продаж валюти”, – пояснив “Стране” ситуацію голова правління одного з банків.

Слідом за міжбанком долар подорожчав сьогодні і на чорному ринку. День починався валютними продажами по 40,09 грн/$, а закінчився на 40,33 грн/$. Ціна купівлі піднялася з 39,04 грн/$ до 39,5 грн/$.

У касах банків максимальний курс продажу готівкового долара сягнув 40,40 грн/$, цей цінник ставив державний Сенс Банк і ще чотири структури – А-Банк, Акордбанк, МетаБанк і Кристалбанк. Середня вартість – 40,21 грн/$, а середній робочий діапазон – від 40,05 грн/$ до 40,35 грн/$. Купівля американської валюти перебувала в широкому діапазоні – 39,15-40,10 грн/$.

Картковий же долар рухається вже до 41 грн/$. Сьогодні карткові курси банків були від 39,65 грн/$ (Укрсиббанк) до 40,85 грн/$ (Акордбанк) на продажі та діапазоні 38,86-40,04 грн/$ на купівлі.

Середня ціна долара при купівлі фізособами на поточні рахунки (з правом миттєвого зняття) до 50 тис. грн на місяць склала 40,08 грн/$. Мінімальний цінник тут був на 39,97 грн/$ (Мотор Банк), а максимальний – 40,95 грн/$ (Банк Авангард).

Ранок 6 квітня непоправно змінив картину безпеки в Україні. Росія влаштувала атаку з повітря і моря, випустивши крилаті ракети із бомбардувальників Ту-95, а також використовуючи "шахеди" та "калібри". Найбільш трагічна ситуація склалася в Харкові, де загинули щонайменше шість людей. Ніч стала періодом терору, коли "шахеди" нищили центральні регіони, а вже о 5 ранку ракети з Ту-95 накрили місто. Повітряні сили також повідомили про удари ракетами "Калібр" з кораблів Чорного моря.

Група ракет взяла курс на Україну з Чернігівщини, пролягла через Полтавщину та Черкащину, але раптово змінила напрямок на Київську область, де, на щастя, вдалося уникнути великих руйнувань. Проте, селище Макарів стало свідком пошкодження промислових об'єктів. Незважаючи на це, влада підкреслила відсутність жертв та постраждалих.

У Запоріжжі ситуація була не менш критичною, зі збоями у зв'язку та багатьма постраждалими. А вже вночі в Павлограді та Миколаєві надійшли сигнали про можливі нові удари "шахедів" і "калібрів". Важливою була інформація про наближення ракет до різних міст на Хмельниччині, Вінниччині та Черкащині.

Після 6 години ранку, коли було оголошено відбій тривоги, почалися відновлювальні роботи та оцінка збитків. Мер Харкова заявив про шалені руйнування, що залишили за собою багатоповерхівки, гуртожитки та інші будівлі. Сили оборони України здійснили успішні удари, збивши декілька крилатих ракет і запобігши додатковим руйнуванням.

У перших днях весни 21 березня Росія вчинила великий ракетний удар на Київ, що призвело до поранень 17 осіб, але всі ракети були збиті. Неспокійне весняне небо не припиняло турбувати жителів столиці та околиць, де руйнування охопило житлові будинки, дитячі садки та промислові споруди.

На наступний день, 22 березня, Росія вдарила по енергетичній інфраструктурі України у наймасштабнішій атаки за часів війни. Легендарна ДніпроГЕС у Запоріжжі зазнала значних пошкоджень, а Харків опинився у темряві. Процес відновлення електропостачання триває й донині. Несправності також торкнулися семи областей півдня та сходу України, зі смертельними наслідками у Хмельницькому та Запоріжжі.

У 24 березня Росія знову нанесла комбінований ракетний удар, охопивши Київ та Львівщину, де постраждали енергетичні об’єкти. Навіть одна ракета залетіла на 39 секунд у Польщу. Газові сховища біля Стрия потрапили під особливий обстріл, а також вдарили по об’єктах у Львові та Бурштинській тепловій електростанції.

Після 25 березня настала 29-та, коли Росія вигнала населення українських областей зі своїми ракетами, "шахедами" та "кинджалами". Енергетичні об’єкти стали головними мішенями, а внаслідок атак були поранені кілька осіб. Удар тривав усю ніч, і лише добре організована оборонна система зуміла збити частину нападницьких ракет.

На 31 березня Росія застосувала свою тактику подвійного удару, вдаривши переважно по західним регіонам України, зокрема, біля Стрия, де підтвердилися жертви. Ряд атак охопив енергетичну інфраструктуру, призводячи до серйозних наслідків для енергопостачання та безпеки громадян.

У місяці квітні Росія продовжувала свої агресивні дії проти України, наносячи низку атак балістичними ракетами і "Шахедами" на Харків та Запоріжжя. 4 квітня у Харкові через удар загинули чотири людини, а під час наступного удару зазнали смертельних травм рятувальники. На 5 квітня Росія вибрала Запоріжжя як мішень для подвійного удару, що призвело до загибелі чотирьох осіб. Попередньо, Росія вже протягом всієї зими здійснювала масовані комбіновані ракетні атаки, але зупинилася з цією тактикою з 15 лютого, віддавши перевагу точковим ударам по різних містах сходу та півдня України.

Влада постійно фіксує та документує руйнування, нанесені об'єктам, зокрема Бурштинській тепловій електростанції. Ці напади не тільки призводять до втрат людських життів, а й серйозно підривають економіку та інфраструктуру країни.

Українська влада разом з міжнародними партнерами продовжує намагатися забезпечити безпеку та захист населення від агресії з боку Росії, вживаючи всіх необхідних заходів для забезпечення стабільності та безпеки на території країни.

У світлі останніх подій важливо підкреслити загострення ситуації на сході України та агресивну поведінку Російської Федерації. Атаки балістичними ракетами та "Шахедами" у Харкові та Запоріжжі, які призвели до серйозних людських втрат і руйнувань інфраструктури, є прикладом нестримної агресії сусідньої держави.

Зазначена стаття ще раз підкреслює важливість міжнародної підтримки та співпраці для забезпечення безпеки та захисту України від агресивних дій Росії. Також вона викликає необхідність продовження міжнародних зусиль для зупинення агресії та відновлення миру та стабільності в регіоні.

Україна продовжуватиме вживати всі можливі заходи для захисту свого народу та територіальної цілісності.