Керівник ДБР прагне отримати політичний гешефт від “справи Майдану”

Головнокомандувач Збройних сил України, Олександр Сирський, відгукнувся на заяву президента Володимира Зеленського щодо необхідності мобілізувати до 450-500 тисяч осіб для успішного ведення бойових дій у разі повномасштабної війни з Росією. Після ретельного аналізу внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу Збройних сил, ця цифра була суттєво зменшена. Сирський підкреслив, що наразі військові враховують не лише мобілізованих, але й добровольців. Він наголосив на важливості розуміння, що воїни – не машини, вони потребують відпочинку та підтримки, особливо в умовах активних бойових дій. Сирський вказав на необхідність відновлення та відпочинку військовослужбовців, зокрема тих, хто брав участь у бойових діях на Авдіївському напрямку. Після аудиту діяльності деяких частин вдалося вивільнити тисячі військовослужбовців, які були направлені до бойових частин. Цей аудит став кроком до кращого розподілу ресурсів та забезпечив ефективність ведення бойових дій.

У висновку слід підкреслити, що відповідно до висловленого Головнокомандувачем Збройних сил України, Олександром Сирським, аналізу внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу, кількість осіб, яка потребується для успішного ведення бойових дій, була значно зменшена. Важливою є увага до не лише мобілізованих, але й добровольців, а також підтримка військовослужбовців, що потребують відновлення та відпочинку. Аудит діяльності частин Збройних сил сприяв кращому розподілу ресурсів та підвищенню ефективності ведення бойових дій. Такі заходи є важливим етапом в підготовці та організації сил та засобів для забезпечення безпеки та обороноздатності України в умовах викликів сучасності.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Куп’янськ, який став під контроль України у вересні 2022 року, є важливим транспортним вузлом і логістичним центром. Це пояснює інтенсивність російських атак у цьому регіоні.

На південь від міста російські війська досягли річки Оскіл, що дозволило їм розірвати українські логістичні лінії на східному березі. Одночасно, вороже угруповання в цьому районі поступово розширюється, створюючи додатковий тиск на українські сили.

Цивільні мешканці Куп’янська ще раніше були евакуйовані – станом на 15 жовтня 2024 року українська влада вивезла більшість із них. Проте за оцінками військово-цивільної адміністрації, у місті та прилеглих районах залишається близько 4 000 осіб, що значно менше від довоєнної чисельності у 27 000.

Британська розвідка підтверджує спроби Росії закріпитися у регіоні, водночас нагадуючи про важливість Куп’янська для забезпечення української оборони. Аналогічні прогнози раніше висловлювала естонська розвідка, яка очікує подальшої активізації російських дій у цьому районі.

Вчора ЗМІ розповіли про інцидент біля престижного ресторану Fenix ​​у столиці, що стався під час бійки, організованої екс-народним депутатом від "Блоку Петра Порошенка" Віталієм Гудзенком та його синами. Після цього події виникло бажання дізнатися більше про цю особистість. Виявилося, що Віталій Гудзенко є співзасновником компанії "Агро-лідер-Україна". У 2014 році компанія мала в своєму розпорядженні 3,5 тисячі гектарів землі для сільськогосподарських культур. У 2007 році "Агро-лідер-Україна" придбала перший переробний підприємство — найбільше в країні виробництво вівсяного печива на ВАТ "Богуславський завод продтоварів" від депутата Київради Дмитра Андрієвського. Гудзенко, який у 2012 році балотувався на виборах як самовисуванець під патронатом партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна", яка після виборів саморозпустилася, а її члени вступили до партії регіонів. Після Майдану він перебував під патронатом "Блоку Петра Порошенка" і балотувався в окрузі №92, що дозволило йому уникнути люстрації, коли Президент Петро Порошенко підписав закон "Про очищення влади". Організація "Патріоти Київщини" висунула його як кандидата на цю процедуру, але пізніше виявилося, що він прихований член Партії регіонів. Інтересно, що Гудзенко активно підтримував "Антимайдан", надаючи допомогу у вигляді продуктів зі своїх ферм і наметів для активістів, а також організовуючи "заохочувальні вечірки" для "польових командирів" "Антимайдану" на своїй базі відпочинку в Білоцерківському районі. Під час інтерв'ю Гудзенко відзначив, що для нього неважливо було, з ким працювати, і не шкодує, що співпрацював із Партією регіонів і особисто Віктором Януковичем.

Говорячи про допомогу під час антимайдану, Віталій Гудзенко вважає, що залишити в біді одних і допомагати тільки іншим було б нечесно і несправедливо. За його словами, чисто по-людськи він підтримував обидві сторони. Щодо переговорів з терористами на Донбасі, Гудзенко вважає, що підтримка антитерористичної операції є спірним питанням. Він вважає, що у ополченців Донбасу також є право на самовизначення і що спочатку потрібно було б вступати з ними в мирні переговори, а не втягуватися в братовбивчу війну.

Під час свого правління Гудзенко організував переділ влади на Київщині. Народний депутат від БПП Віталій Гудзенко та голова Білоцерківської райради Віталій Гринчук, які колись були кумами, розійшлися у 2017 році через грошові та політичні конфлікти. Гринчук намагався витіснити Гудзенка з його рідного 92-го округу, підготовуючи на цю посаду іншого кума — екс-"регіонала" Миколу Стариченка. Однак, ймовірно, куми знайшли мирне вирішення конфлікту.

Також не можна не згадати про сина Віталія Гуденка — Євгена, який призначив собі "мажорський" спосіб життя. Весь легальний бізнес зафіксований на ньому, і навіть у 20-річному віці він намагався стати депутатом Київради, але безуспішно. Наразі він працює помічником народного депутата, як і його батько. Не можна не зазначити, що в минулому він також працював помічником народного депутата від Партії регіонів.

У висновку можна відзначити, що особистість Віталія Гудзенка є складною і контроверсійною. Його дії та погляди на події в Україні, зокрема його ставлення до антимайдану та конфлікту на Донбасі, викликають суперечливі реакції. Також варто звернути увагу на внутрішні політичні розбіжності та конфлікти в його регіоні, що свідчить про складність його політичного впливу та зв'язків. У контексті розвитку суспільства та політичної ситуації в Україні такі особистості відображають різноманітні вектори інтересів та поглядів, що варто враховувати при аналізі сучасної політичної сцени.