Керівнику управління НАБУ Руслану Магамедрасулову оголосили нову підозру

Верховний Суд України скасував рішення двох попередніх судових інстанцій та задовольнив касаційну скаргу громадянина, який оскаржував дії прикордонної служби щодо дворазової відмови у виїзді за межі країни. Справу направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду, який має повторно оцінити всі обставини та докази.

Як встановлено у матеріалах провадження, позивачу відмовили у перетині державного кордону 16 і 20 липня 2024 року. Обидва рішення прикордонників він вважав незаконними та такими, що порушують його конституційні права. Чоловік наполягав, що мав законні підстави для виїзду, оскільки здійснює постійний догляд за матір’ю своєї дружини, а також має оформлені документи для виїзду на постійне місце проживання за кордон.

У позові чоловік просив визнати дії прикордонників незаконними, скасувати рішення про відмову у перетині кордону, а також стягнути з держави 3051 грн матеріальної шкоди та понад 300,7 млрд грн моральної.

Суд першої інстанції та апеляційний суд повернули його позов, аргументуючи це тим, що:

заявник пропустив місячний строк оскарження, передбачений Законом «Про прикордонний контроль»;

його клопотання про поновлення строку не містило поважних причин;

він уже подавав аналогічні позови.

ВС погодився, що саме місячний строк є спеціальним і застосовується у спорах щодо рішень прикордонної служби. Але суд встановив низку суттєвих процесуальних порушень попередніх інстанцій.

Ключові помилки, які виявив Верховний Суд:

суд першої інстанції мав залишити позов без руху та надати час для усунення недоліків, а не одразу повертати;

позивач подав клопотання про поновлення строку, але суди фактично не розглянули його по суті;

апеляційний суд не виправив ці порушення, хоча був зобов’язаний це зробити.

Такі дії, за висновком ВС, перешкодили розгляду справи по суті.

Верховний Суд:

задовольнив касаційну скаргу позивача;

скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій;

направив справу назад до окружного адмінсуду для продовження розгляду.

Постанова вже набула законної сили та оскарженню не підлягає.

З віком кожна людина стикається з певними труднощами у запам'ятовуванні: іноді важко згадати ім’я сусідської собаки або назву улюбленого фільму. Це природний процес, який пов’язаний із віковими змінами в організмі, зокрема з функціями мозку. Як пояснюють фахівці, після 30 років мозок поступово починає зменшуватися в розмірах, що призводить до зниження швидкості обробки інформації. Проте, за словами нейропсихолога Еліз Каккапполо, ці зміни зазвичай не повинні викликати серйозного занепокоєння.

Це явище вважається нормальною частиною старіння, і з часом більшість людей можуть помітити, що їм стає складніше згадати деякі деталі, які раніше були очевидними. Наприклад, іноді може бути важко згадати слово або імена знайомих, або відчувається труднощі в запам’ятовуванні нової інформації. Це відбувається через зниження кількості нейронів у мозку і сповільнення передачі нервових імпульсів. Такі симптоми можуть виникати у кожної людини, однак вони зазвичай не свідчать про серйозні проблеми.

За словами експертки, головна відмінність між звичайною забудькуватістю та хворобою — частота й системність проявів. Якщо проблеми з пам’яттю чи орієнтацією починають впливати на повсякденне життя, це вже серйозний сигнал.

Основні ознаки деменції включають:

постійну втрату здатності запам’ятовувати нову інформацію;

труднощі з управлінням фінансами і виконанням абстрактних завдань;

дезорієнтацію навіть у знайомих місцях;

плутанину з часом, порою року чи навіть роком;

проблеми із зором, оцінкою відстаней і кольорів;

неможливість підібрати правильні слова чи завершити речення;

постійну втрату речей без можливості пригадати, де вони можуть бути.

Фахівці наголошують: забути ключі чи ім’я знайомого — це нормально. Але коли симптоми стають системними, людині варто звернутися до лікаря. Своєчасна діагностика допоможе розпочати терапію і зберегти якість життя.

В умовах продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні уряд і військове керівництво працюють над заходами, що підвищують боєздатність Збройних сил та забезпечують стабільну роботу критично важливих галузей. На тлі цих змін активізувалися дискусії щодо можливого посилення мобілізації у 2026 році, адже ефективність оборони безпосередньо залежить від людського ресурсу.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголосив, що ключовим фактором здатності армії протистояти російському наступу є саме особовий склад, а не лише технічне оснащення. Техніка, озброєння та сучасні системи важливі, але вони ефективні лише тоді, коли за ними стоять підготовлені та мотивовані військовослужбовці. У зв’язку з цим Сирський підкреслив необхідність продуманої та поступової мобілізації, яка дозволить не тільки наростити чисельність, а й зберегти високий рівень підготовки особового складу.

Сирський зазначив, що термін базової загальновійськової підготовки вже збільшено до 51 дня. Навчальні процеси зміщують подалі від фронту, закріплюючи корпуси за полігонами в центральних і західних областях для зменшення ризиків та підвищення якості підготовки. Окрему увагу він звернув на адаптаційну програму для новобранців, мета якої — зменшення випадків самовільного залишення частини. Головнокомандувач також доручив пришвидшити будівництво та оснащення укриттів на полігонах, адже стан безпеки на частині об’єктів залишався незадовільним.

Військовий аналітик Іван Тимочко прогнозує, що у 2026 році мобілізація може зіткнутися з новими викликами. За його словами, росія зосереджуватиметься на збільшенні чисельності піхоти, включно з мобілізацією ув’язнених, що дає їй змогу швидко відновлювати втрати. Це, на думку експерта, створює додатковий тиск на українську систему мобілізації, яка також потребуватиме збільшення обсягів набору.

Секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Роман Костенко раніше заявляв, що нинішні темпи мобілізації — близько 30 тисяч осіб на місяць — покривають лише половину потреб Збройних сил. За цих умов питання посилення призову залишається відкритим і залежатиме від темпу бойових дій, стратегічних потреб армії та рішень Верховної Ради.

У військовому керівництві наголошують, що мобілізаційні процеси й надалі коригуватимуть відповідно до ситуації на фронті, а акцент на підготовку, безпеку навчальних центрів та адаптацію бійців залишатиметься пріоритетом.

Голова "Нафтогазу" Олексій Чернишов оголосив про історичне досягнення – Україна вперше пройшла зиму, використовуючи лише власний газ. Міністр енергетики раніше прогнозував, що країна наближається до самозабезпечення газом до 2024 року. Це досягнення наголошує на тенденції до енергонезалежності України, що зберігається навіть у складних умовах. Чернишов висловив вдячність українським газовикам за їхню працю та зазначив, що планується продовжувати цю тенденцію.

Але захована за цим "історична подія" має свої причини. Після 24 лютого 2022 року Україна втратила значні території та енергоємні виробництва, що призвело до різкого зменшення споживання газу. Однак країна зберегла контроль над більшістю своїх родовищ газу, особливо в Харківській та Полтавській областях, що дозволило їй повністю задовольнити свої потреби власним газом.

Україна успішно пережила зимовий період, користуючись виключно власним газом, що стало історичним досягненням для країни. Голова "Нафтогазу" Олексій Чернишов підкреслив важливість цього моменту та висловив вдячність українським газовикам за їхню працю у досягненні цієї мети. Варто зауважити, що це досягнення пояснюється не лише зниженням споживання газу через втрату значної частини територій та енергоємних виробництв, але й завдяки збереженню контролю над власними родовищами газу. Такий поступ у напрямку енергонезалежності є важливим кроком для забезпечення стійкості та безпеки країни в енергетичному секторі.