Кіберполіція України взяла участь в міжнародній спецоперації проти угруповання BlackSuit

За період з початку поточного року спостерігається тенденція скорочення обсягів банківських вкладів українців. Це не лише сезонне явище, а й результат монетизації негативних прогнозів щодо ситуації в країні та на фронті. Незважаючи на стабільну та надійну роботу української банківської системи протягом війни, обсяги депозитів у гривні зменшилися, зокрема на понад 3% за січень 2024 року. Ситуація стосовно валютних вкладів також не є сприятливою, хоча темпи зменшення менші. Експерти вказують на те, що така тенденція характерна для першого місяця року, проте за останні роки вона була неспостережною, зокрема у 2022 році перед російським вторгненням. Однак навіть з урахуванням цього факту, обсяги відтоку вкладів цього року є рекордними, що вимагає уважного аналізу та подальших заходів для збереження стабільності в банківській сфері країни.

За аналізом експертів, спостерігається скорочення обсягів банківських вкладів у січні, що пояснюється сезонністю та високими витратами на імпорт, традиційними для цього періоду. Ця тенденція не є новою та спостерігалася раніше. Незважаючи на це, дані Нацбанку за 2023 рік свідчать про зростання гривневих депозитів фізичних осіб, проте у січні 2024 року спостерігається їх зменшення. Економісти вказують на можливі причини такого розвитку подій, включаючи ініціативи уряду та парламенту щодо посилення контролю над рахунками громадян та податкову мобілізацію. Наприклад, новий законопроєкт про мобілізацію може бути однією з причин зменшення депозитів, хоча відразу ж наголошується, що такі норми не будуть підтримані. Варто також зазначити, що зміни до правил зберігання та захисту банківської таємниці можуть спричинити занепокоєння серед громадян щодо приватності та безпеки їхніх фінансових даних.

Запропоновані зміни в оподаткуванні доходів, які можуть стати реальністю, вже впливають на українців, які обмінюють гривні на іноземну валюту. Нові норми можуть змусити багатьох змінити тактику управління фінансами та перевести гроші у валюту для захисту від податкового тиску. Основною причиною зменшення банківських депозитів у січні 2024 року стала купівля готівкової іноземної валюти, що вказує на бажання населення та бізнесу зберегти стабільність своїх фінансів у змінних умовах. Зростання кількості імпортованих товарів також підтверджується, що призводить до збільшення витрат населення та підприємств і вимагає більше коштів. Українці шукають альтернативні шляхи імпорту через проблеми на кордонах, що може призвести до підвищення цін на товари та послуги для кінцевих споживачів. Все це вказує на складні економічні та соціальні виклики, з якими стикається Україна, і на необхідність пошуку ефективних рішень для підтримки стабільності та розвитку.

За результатами опитування, проведеного Центром Разумкова в січні 2024 року, більшість українців – 57%, – характеризували економічну ситуацію в країні як погану, а понад третина вважала матеріальний стан своєї родини таким самим. Кожен десятий респондент відзначав, що зусиллями ледве вдається забезпечити базові потреби. Незважаючи на це, ці показники навіть трохи покращилися у порівнянні з груднем 2023 року і залишаються на рівні, що був до війни. Однак 58% опитаних вважають, що матеріальний стан їхніх родин погіршився від початку російської агресії. У січні 2024 року також помітно зросла кількість тих, хто передбачає ще більше погіршення ситуації в українській економіці – цю думку поділили 33% опитаних, у порівнянні з 23% у минулому році. Кожен четвертий опитаний очікує погіршення для своєї сім'ї. Згідно з даними Світового банку у 2022 році за межею бідності опинилося близько 7 мільйонів українців, а рівень бідності зріс до 24%. Інститут демографії підрахував, що у 2023 році понад 20 мільйонів українців з 30-31 мільйона, що проживають на контрольованій Україною території, живуть у бідності з доходом менше 5000 гривень на місяць.

У результаті проведеного опитування Центру Разумкова у січні 2024 року виявлено, що економічна ситуація в Україні залишається невтішною для значної кількості громадян. Більшість українців вважають її поганою, а третина так само оцінює матеріальний стан своїх сімей. Хоча є деяке поліпшення у порівнянні з попереднім періодом, більшість вважає, що їхні сім'ї зазнали погіршення від початку російської агресії. Крім того, зростає кількість тих, хто передбачає подальше погіршення економічної ситуації в країні. Ці дані свідчать про серйозні виклики, які стоять перед українським суспільством та владою, і потребують комплексних заходів для поліпшення економічної стабільності та підвищення добробуту населення.

У світлі даних, наданих КМІС, до п’ятої річниці вступу Володимира Зеленського в посаду президента, виникає неоднозначна картина щодо оцінки його діяльності. Результати опитування свідчать про те, що половина нації висловлює розчарування в тому, що багато з обіцянок, данних під час передвиборної кампанії, залишилися невиконаними. Таке становище свідчить про необхідність більш активної роботи з боку влади в напрямку втілення обіцяного. Водночас, варто відзначити, що існують інші погляди, які роблять акцент на позитивних зрушеннях, зроблених за час керівництва країною. Таким чином, об'єктивна оцінка досягнень та проблем адміністрації Зеленського залишається складною задачею, яка вимагає докладного аналізу та обгрунтування.

25% сказали, що жодна обіцянка не була виконана. Ще 25% – що виконано меншість обіцянок.

18% вважають виконаними більшість або навіть усі обіцянки Зеленського.

Самого Зеленського вважають відповідальним за такий результат 41%. З них 27% вважають причиною його недосвідченість і некомпетентність, а 14% – його корумпованість.

Більшість же звинувачує зовнішні чинники, особливо оточення.

50% вважає, що президенту завадило корумповане оточення. 32% – брак компетентних людей у команді. 31% – війна. 26% – вплив олігархів. По 10% – вплив інших країн та опозиції.

Раніше публікувалося опитування, в якому більшість українців заявили про погіршення ситуації з демократією та економікою в Україні за 5 років президентства Зеленського.

Після того як Володимир Зеленський разом зі своїм оточенням оголосили плани щодо зміни генерального прокурора України, грядуть великі зміни у політичному курсі країни. Андрія Костіна, чиє призначення на цю посаду було досить спірним і неоднозначним, тепер очікують звільнити. Причиною цього стали його прогалини в роботі, зокрема, недостатня активність у прокуратурі та необхідність консультувати президентський офіс щодо стратегічних рішень. Його часті від’їзди за кордон також викликали обурення в політичних колах, де його навіть називали "туристом". Найбільш відомим фактом, який виграв у приватних обговореннях, стала ситуація з підписанням Європейської ради по депутатах без відома президента. Це стало краплею, яка переповнила чашу, і призвела до рішення про звільнення.

Після відставки Костіна, його можуть призначити на посаду послом в Нідерланди, замість попереднього плану переїзду до Лондона. Нова політична кон'юнктура української діаспори вимагає активної участі у судових процедурах у Гаазі, що стає привабливим варіантом для Костіна. Тимчасово обов'язки Костіна може виконати його заступник, Олексій Хоменко.

Стосовно наступника на посаді генпрокурора, очікується, що Олег Кіпер, голова Одеської обласної адміністрації, стане головним кандидатом. Його сприятливі стосунки з президентським офісом та зв’язки з Банковою роблять його одним із головних претендентів. Проте, на тлі цього, виникають питання стосовно його минулого та зв'язків з Росією, а також ефективності його роботи у Одеській області. Ці обставини роблять невизначеність щодо кандидатури Кіпера, але він все одно залишається одним із основних кандидатів на посаду.

З іншого боку, в політичних колах назрівають інші варіанти. Наприклад, Олексій Хоменко чи Денис Іонушас, котрі також мають свої шанси. Проте, наразі їхня підтримка здається слабшою в порівнянні з Кіпером. Вирішальним стане рішення Верховної Ради, яке буде прийняте на початку наступної сесії 10 квітня.

Згідно з наведеною інформацією, можна зробити декілька висновків щодо політичної ситуації в Україні:

• Політичні зміни в органах влади: Рішення про звільнення генерального прокурора Андрія Костіна та його можливе призначення на посаду послом в Нідерландах вказують на певні зміни в органах влади України.

• Пошук нового генерального прокурора: Перехід на нового генерального прокурора, ймовірно, є частиною стратегії президента та його команди для поліпшення ефективності роботи прокуратури та забезпечення зміцнення правової системи країни.

• Внутрішні політичні дискусії: Існують різні точки зору на кандидатуру на посаду генерального прокурора. Це може призвести до внутрішніх політичних дискусій та боротьби за вплив у політичних колах.

• Важливість Верховної Ради: Рішення щодо призначення нового генерального прокурора буде прийняте Верховною Радою. Це свідчить про важливість парламенту як осередку прийняття стратегічних рішень у політиці країни.

Отже, в цілому, ці зміни в органах влади України свідчать про перебудову політичного ландшафту країни та пошук нових шляхів для зміцнення демократії та правової державності.